Російські винищувачі та "невідомі" дрони в ЄС: чи готова Європа до протистояння у гібридній війні

Випробовування меж

фото: reuters

Лише за останні два тижні зафіксовано низку інцидентів, які чітко показують: Москва випробовує здатність НАТО й ЄС реагувати на гібридні загрози.

Зокрема, після першого сигналу, яким стали дрони у Польщі, Європа зіштовхнулася як з появою російських винищувачів на своїй території, як це було в Естонії, так і з непрямими провокаціями. Тут йдеться власне про так звані "невідомі дрони", які раптом почали активно з'являтися у повітряному просторі різних країн Євросоюзу.

Варто нагадати про найперший інцидент, що збурив увагу світової спільноти і приніс суттєві незручності країнам: пізно ввечері 22 вересня невідомі дрони були зафіксовані на території Норвегії, що призвело до тимчасового закриття аеропорту в Осло та затримки 12-14 рейсів. Раніше військові зафіксували дрони також над фортецею Акерсхус. І приблизно у той самий час через безпілотники закрили аеропорт у Копенгагені, близько 15 рейсів з нього також перенесли. Згодом у поліції Копенгагена заявили, що зафіксовані дрони "не є аматорськими". У Данії з'явились підозри, що інциденти можуть бути частиною гібридної атаки, ймовірно, з боку Росії.

Але історія з "невідомими" дронами у Данії на цьому не закінчилась, адже 25 вересня  данський аеропорт Ольборг, який використовується для комерційних і військових польотів, закривали через безпілотники у повітряному просторі над летовищем. Тим часом уночі проти 26 вересня, Данія знову закривала Ольборг через повідомлення про підозрілі обʼєкти. І потім дрони прилітали знову, опиняючись небезпечно близько від військових об'єктів.

Над шведським архіпелагом Карлскруна 26 вересня теж помітили невідомі дрони, цього разу з миготливими вогнями. За інформацією координаційного центру поліції, йдеться про два безпілотники, які світилися червоними та зеленими вогнями. Жоден об'єкт не вдалося перехопити. Також у справі немає підозрюваних. Разом із тим у поліції вважають, що інцидент може бути пов’язаним із нещодавніми подіями в Данії та Норвегії. Зазначається, що район, де були помічені безпілотники, розташований за декілька кілометрів від військово-морської бази.

У Фінляндії теж спостерігалися випадки появи невідомих дронів, хоча детальніші дані про ці інциденти наразі обмежені. Зафіксували дрони на своїй території і Литва та Фінляндія.

Загалом, протягом останнього тижня в Європі було зафіксовано численні випадки появи невідомих дронів, що викликало серйозні занепокоєння щодо готовності європейських країн до гібридних атак. Ці інциденти підкреслюють необхідність посилення заходів безпеки та розвитку технологій для виявлення та нейтралізації таких загроз.

Окрім невідомих "дронів" та зухвалих винищувачів, варто згадати ще один інцидент: ножовий напад у Чехії на бригадного генерала Романа Гітьху, відповідального за розвідку та впровадження у військо дронів. Із пораненнями Гітьху перебуває у лікарні. І тут вже у контексті цього нападу підкреслюють чеські медіа той момент, що генерал є наближеним до начальника чеського генштабу Карела Ржехи та відповідає за розвідувальне забезпечення армії й впровадження безпілотних літальних апаратів.

Усвідомлення проявів гібридної війни: що кажуть лідери країн Європи

фото: Getty Images

Прем'єр-міністерка Данії вважає, що Європа вже перебуває у стані гібридної війни. Є один очевидний антагоніст, "і це Росія", підкреслила Метте Фредеріксен після усіх тих інцидентів з дронами.

"Це атаки, яких ми повинні очікувати, і яких може бути більше. Це атаки, які виявили вразливі місця. І це атаки, метою яких є створення нестабільності та розбрату", – сказала вона про безпілотники у повітряному просторі країни.

Фредеріксен підкреслила, що гібридна війна не є війною в традиційному розумінні. І ці атаки передовсім намагаються змусити данців почувати себе непевно.

"Одного разу це можуть бути дрони. Іншого разу – кібератаки. Третього разу – дезінформація. Вплив на вибори. Конспірологічні теорії в Інтернеті, –зауважила прем'єр-міністрка. – Незалежно від методу метою є дестабілізація нашого суспільства та підрив довіри до влади. І все це підкреслює, що загроза безпеці Європи є серйозною – і реальною".

Як вона наголосила, те, що Данія та Європа зазнають більш жорстоких і частих гібридних атак, є новою реальністю, тому Європа повинна озброїтися і зміцнитися.

"І хоча органи влади не можуть зробити висновку, хто стоїть за гібридними атаками на наші аеропорти та іншу критичну інфраструктуру, ми можемо принаймні констатувати, що в першу чергу є одна країна, яка становить загрозу для безпеки Європи, – і це Росія, – зауважила Фредеріксен на тлі ситуації, і додала: – Жодна європейська країна не може самостійно захиститися від Росії. Навіть Україна, яка мужньо бореться вже понад три роки. Саме тому ми маємо наш альянс НАТО. Саме тому ми розбудовуємо європейську оборонну промисловість".

Тим часом у НАТО заявили про посилення своєї присутності в Балтійському морі за допомогою фрегата протиповітряної оборони та інших засобів у відповідь на дрони у Данії. Представник НАТО заявив, що вони не повідомлятимуть детальну інформацію про те, які країни надають додаткові засоби. Проте нові засоби посилять місію Baltic Sentry, розпочату у січні після серії інцидентів, під час яких були пошкоджені підводні електрокабелі, телекомунікаційні лінії та газопроводи. 

Атлантична рада своєю чергою опублікувала матеріал, у якому підкреслила, що останні дії Росії свідчать про те, що дрони щораз більше інтегруються в гібридну стратегію Кремля, оскільки Москва прагне посилити протистояння з демократичним світом. 

"Зараз Росія, здається, має намір скористатися зростаючими розбіжностями в західному таборі та залякати Європу ледь прихованими погрозами можливих бомбардувань дронами. Європейські лідери повинні серйозно ставитися до загрози російських дронів", – відзначили в організації.

Перші кроки у протидії гібридним атакам

фото: НАТО

Наступного тижня Данія прийматиме саміт ЄС і з міркувань безпеки країна заборонила польоти дронів у своєму повітряному просторі з 29 вересня по 3 жовтня. А за порушення передбачені штрафи та навіть тюремне ув’язнення.

"Наразі ми перебуваємо у складній безпековій ситуації, і ми повинні забезпечити найкращі можливі умови роботи для збройних сил та поліції, коли вони будуть відповідати за безпеку під час саміту ЄС. Завдання, яке вже вимагає значних зусиль від нашої влади, яка цілодобово працює над захистом данців та наших гостей", – підкреслив міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен.

Тим часом у Сеймі Литви ще на початку тижня фактично одноголосно схвалили поправки до законодавства, завдяки яким армія зможе гнучкіше й ефективніше реагувати на порушення повітряного простору безпілотниками, а за необхідності, застосовувати військову силу для нейтралізації цих загроз. Литовська влада також висловила підтримку Данії і підтвердила готовність до координації дій у рамках НАТО.

Серйозно підійшли до справи Фінляндія та Швеція. За інформацією фінського видання Iltalehti,  головнокомандувач Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі Алексус Гринкевич затвердив оперативний план, розроблений генеральними штабами Швеції та Фінляндії, згідно з яким основну частину фінляндських сил FLF становитимуть шведські солдати з бригади Норрботтен.

"Шведи перебувають у готовності у своїх казармах, розташованих неподалік від Фінляндії. Якщо напруженість у відносинах з Росією зросте, вони перейдуть на фінську сторону", – повідомило джерело медіа в НАТО.

Збройні сили Швеції мають бригаду Норрботтен на півночі Швеції, яка складається з п'яти бойових батальйонів та їхніх підрозділів підтримки. Бригада спеціалізується на веденні бойових дій в зимових умовах. А її штаб розташований у Бодені, за 130 кілометрів від фінського кордону в Торніо.

Джерела підкреслюють, що оперативне планування НАТО зараз базується на припущенні, що підрозділи шведської армії на півночі будуть захищати східний кордон Альянсу разом з фінськими військами.

Невідомі дрони, російські провокації в повітрі та підвищена активність військових літаків вже змушують уряди країн Європи активно переглядати правила гри. Перші кроки зроблені у правильному напрямку, проте обмежитись лише ними навряд чи вдасться – поки що вони недостатні. ЄС і НАТО мають діяти спільно у декількох взаємопов’язаних площинах. Зокрема, йдеться про навики оперативно виявляти та ліквідовувати загрози, формувати чіткі правила роботи та механізми захисту, не менш ретельно потрібно працювати над технічною частиною, яка допоможе швидше реагувати на небезпеку. Також необхідно проводити чітку інформаційну політику, зокрема зрозуміло пояснювати своїм громадянам, що відбувається, як діяти та чого очікувати.