У Литві готуються до підриву мостів на кордоні з Білоруссю та Росією у разі загрози нападу

Про це повідомляє литовський суспільний мовник LRT.

Збройні сили Литви підтвердили суспільному мовнику, що ці роботи є частиною заздалегідь узгоджених оборонних заходів. Вони були схвалені ще в липні 2024 року та пов’язані з підготовкою до створення Балтійської лінії оборони вздовж кордонів із Росією та Білоруссю.

У війську пояснюють, що мости обладнують спеціальними інженерними конструкціями, які за потреби дозволять швидко закласти вибухові матеріали.

"Мости та дороги обираються з урахуванням природних перешкод і їхнього стратегічного значення в системі оборони Литви", – зазначили у Збройних силах.

Крім того, поблизу кордону вже створено кілька десятків місць для зберігання протитанкових та інших інженерних загороджень. Паралельно тривають роботи з висадки дерев для маскування та захисту ключових доріг, а також із поглиблення меліоративних канав, які в разі потреби можуть використовуватися як траншеї або додаткові протитанкові бар’єри.

Протитанкові загородження, встановлені на мосту між Литвою та Калінінградом Росії

Військові підкреслюють, що підготовка до оборони відбувається на тлі дискусій у країнах НАТО щодо можливих дій Росії. Раніше президент Фінляндії Александер Стубб застерігав, що Москва теоретично може спробувати перевірити дію статті 5 Північноатлантичного договору.

"Я трохи стурбований досить войовничими розмовами про те, що Росія може перевірити статтю 5 НАТО. До цього потрібно готуватися, навіть якщо це малоймовірно", – заявляв він.

У відомстві наголошують, що у разі збройного конфлікту підрив мостів дозволив би швидко обмежити пересування ворожих сил у прикордонних районах. Подібний підхід давно застосовує Фінляндія, яка має протяжний кордон із Росією та десятиліттями готувалася до таких сценаріїв.

Однак частина литовських політиків і громадських діячів суперечливо ставляться до можливого збройного конфлікту із РФ та Білоруссю. Вони раніше критикувала владу за "розпалювання паніки". У відповідь представники силових структур наголошують, що йдеться не про нагнітання страху, а про системну та довгострокову оборонну політику.

"Постійна готовність є важливою, і чим інтенсивніша вона буде, тим більшою є ймовірність ефективного стримування", – зазначив керівник Центру медіа-операцій Департаменту стратегічних комунікацій Збройних сил Литви Гінттаутас Цюніс. Він підкреслив, що загроза з боку Росії залишається фактором, який країна змушена враховувати в довгостроковій перспективі.

• Нагадаємо, що 27 грудня, Польща підняла військову авіацію у зв’язку із російською атакою на Україну. У бойову готовність було приведено системи ППО та радіолокаційної розвідки.