Угорщина і Словаччина лобіюють скасування санкцій проти російських олігархів та банків: ЗМІ оприлюднили записи розмов Сіярто із Лавровим

Про це свідчать аудіозаписи та стенограми розмов між міністром закордонних справ Угорщини Петером Сіярто та главою МЗС Росії Сергієм Лавров, отримані міжнародним журналістським консорціумом Vsquare.

Згідно з матеріалами розслідування, Будапешт і Братислава не лише просувають виключення окремих осіб зі санкційних списків, а й передають Москві конфіденційну інформацію про внутрішні переговори в ЄС.

Ключовим епізодом стала телефонна розмова 30 серпня 2024 року, під час якої Лавров звернувся до Сіярто з проханням російського олігарха Алішера Усманова посприяти зняттю санкцій із його сестри Гульбахор Ісмаїлової. У відповідь Сіярто заявив, що Угорщина спільно зі Словаччиною вже готує відповідну пропозицію до ЄС і зробить усе можливе для її ухвалення. Через сім місяців Ісмаїлову справді виключили зі санкційного списку.

Розмови також свідчать, що Сіярто регулярно інформував російську сторону про перебіг закритих дискусій у Брюсселі, зокрема засідань Ради ЄС із закордонних справ. Це викликало різку реакцію європейських політиків: колишній глава МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс заявив, що Росія фактично має "крота" на зустрічах ЄС і НАТО.

Читайте також: У ЄС дедалі менше заперечують, що Орбан діє в інтересах Росії та Трампа, й розраховують, що угорське суспільство змінить політичний курс

Окремі розмови демонструють, що Угорщина намагалася впливати і на ширші санкційні пакети. У діалозі з заступником міністра енергетики РФ Павлом Сорокіним Сіярто повідомляв, що працює над зняттям санкцій проти російського "тіньового флоту"  і навіть просив російську сторону надати аргументи для обґрунтування цих кроків у ЄС.

За даними дипломатичних джерел, Угорщина та Словаччина системно використовують право вето для торгу: спочатку подають розширені списки осіб на виключення, а потім зменшують їх у ході переговорів, домагаючись поступок. У березні 2025 року саме така тактика призвела до виключення зі списків кількох російських фігур в обмін на продовження санкційного режиму.

Сіярто також стверджував у розмовах із російськими посадовцями, що зміг домогтися виключення 72 юридичних осіб із запропонованих списків обмежень. Він також запевняв, що захистив від санкцій "Банк Санкт-Петербург".

Розслідування також вказує на зовнішню підтримку цих зусиль. Зокрема, президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган звертався до словацького прем’єра Роберт Фіцо із закликом зняти санкції з Усманова та називав його дорогим другом.

Попри офіційні заяви Будапешта про захист національних інтересів, європейські дипломати прямо пов’язують дії Угорщини з інтересами Кремля. 

Санкційний режим ЄС наразі охоплює близько 2700 фізичних та юридичних осіб і потребує одностайного продовження кожні шість місяців, що дає окремим державам значні важелі впливу. На тлі витоків інформації та підозр у співпраці з Москвою, в ЄС уже обмежують доступ Угорщини до чутливих обговорень і проводять частину зустрічей у вузькому форматі.

Уряди Угорщини та Словаччини відмовилися коментувати деталі переговорів, тоді як Сіярто назвав звинувачення фейковими новинами.

Реакція Сіярто

Петер Сіярто у дописі у Facebook прокоментував прослуховування своїх розмов із Лавровим. Він заявив, що журналісти буцімто не відкрили нічого нового і він каже по телефону те саме, що і на публіці.  

Крім того, Сіярто заявив, що оприлюднені матеріали є неповними, оскільки не містять його регулярних переговорів із міністрами закордонних справ низки країн поза ЄС щодо санкційної політики.

Голова угорського МЗС наголосив, що протягом останніх чотирьох років послідовно виступає проти санкцій, які, за його словами, більше шкодять ЄС, ніж Росії. Він також підкреслив, що Будапешт не підтримає обмеження щодо осіб чи компаній, важливих для енергетичної безпеки Угорщини.

• Сіярто підтвердив, що регулярно контактує з Лавровим під час закритих засідань ЄС.