Великі протести в Ірані: як економіка переросла в політику і до чого тут Трамп

Розгортання протестів в Ірані: від економіки до політики

фото: AP

Нинішня хвиля протестів в Ірані розгорілася в останні дні 2025 року – 28 грудня, і стала реакцією на економічну кризу. Каталізатором стало катастрофічне падіння іранського ріалу – висока інфляція та зростанням цін на товари першої необхідності переповнили чашу терплячості жителів країни.

Перші акції розгорталися в Тегерані та стартували із Великого базару – традиційного економічного центру країни. Власники крамниць масово закривали торгові точки, фактично оголосивши стихійний страйк. Упродовж наступних двох днів протести поширилися за межі столиці. Демонстрації та локальні страйки зафіксували в низці великих міст і провінцій. До них почали долучатися студенти, робітники, службовці, представники етнічних меншин. 

Географія протестів швидко розширювалася, а їхній характер змінювався. І  те, що починалося як реакція на економічну кризу, за лічені дні переросло у загальнонаціональний рух із чіткими політичними гаслами.

Поряд із закликами стабілізувати ціни та валюту на вулицях дедалі частіше лунали гасла, спрямовані безпосередньо проти чинної влади та верховного лідера країни. Демонстранти активно висловлювали своє політичне невдоволення і заклики до змін у керівництві країни.

На тлі усіх вимог демонстрації переросли у жорстокі й криваві сутички між учасниками та силовиками. На початку січня місцеві сили безпеки почали розгін демонстрацій і масові затримання, з’явилися повідомлення про загиблих та поранених. За дев’ять днів протестів загинули 35 людей, серед яких четверо – діти. Тим часом понад 1200 людей були затримані.

Попри тиск протести не припинилися, скоріше навпаки – радикалізувалися. А економічна складова ще чіткіше поступилася політичній.

Придушення протестів та спроби економічних обіцянок: як діє влада Ірану

верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї, фото: gettyimages

Вперше зробив публічну заяву верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї аж через понад тижня масових протестів – він пригрозив усім учасникам демонстрацій жорсткою відповіддю.

"Протести є законними, але протести відрізняються від заворушень. Ми розмовляємо з протестувальниками, але розмовляти з бунтівниками немає сенсу. Бунтівників потрібно приборкати", – наголосив аятола.

Він також заявив, що частина учасників протестів нібито діє за підбурюванням із-за кордону. А також звинуватив групи, пов'язані з ворогами країни, у тому, що вони прикриваються торговцями, щоб поширювати наративи проти Ісламської Республіки. Врешті підкресливши, що іранська влада не має наміру відступати.

"Ми не відступимо перед обличчям ворога. Покладаючись на Бога і впевнені в підтримці народу, ми змусимо ворога впасти на коліна", – сказав Хаменеї.

Паралельно з’явилася інформація – від джерел The Times, що верховний лідер Ірану розробив план втечі з Тегерана на випадок, якщо його силові структури не зможуть придушити протести або почнуть дезертирувати.

Його "план Б" начебто передбачає негайний виїзд із країни разом із вузьким колом осіб – до 20 найближчих помічників і членів родини. За словами Бені Сабті, який десятиліттями служив в ізраїльській розвідці, Хаменеї найімовірніше попрямує до Москви. Розвідник додав, що Хаменеї захоплюється Володимиром Путіним, а іранську культуру вважає близькою до російської.

Разом із тим, намагаючись загасити хвилю протестів, влада Ірану виступила з "економічною програмою": уряд оголосив про плани виплачувати більшості громадян суму, еквівалентну близько 7 доларам. За словами урядової речниці Фатеме Мохаджерані, цей план має на меті збереження купівельної спроможності домогосподарств, стримування інфляції та забезпечення продовольчої безпеки. Ці гроші начебто мають надаватися у вигляді ваучерів для придбання окремих товарів.

Як зазначив співзасновник британського аналітичного центру Bourse & Bazaar Foundation Есфандіяр Батмангхелідж, ймовірно, влада сподівається, що такі заходи, спрямовані на заспокоєння як торговців, так і найбідніших верств населення, допоможуть знизити напругу. Проте, на його думку, нові виплати навряд чи змінять загальне відчуття безнадії іранців щодо економіки та власного майбутнього.

Але поряд з обіцянками влада не припинила затримувати протестувальників, обіцяючи їм серйозні покарання та відсутність "поблажливості". Окрім того, за час акцій неодноразово фіксувалися також перебої та обмеження інтернет-зв’язку, що ускладнює вільну роботу медіа та координацію самих учасників.

Реакція США: погрози Трампа "діями" у підтримку протестувальників

фото: FOX News

Усі події в Ірані не зміг залишити без реакції американський лідер Дональд Трамп. Президент США попередив іранський уряд, щоб той не вбивав протестувальників, заявивши, що Америка "готова до дій".

"Якщо Іран, як зазвичай, відкриє вогонь і жорстоко вб'є мирних протестувальників, Сполучені Штати Америки прийдуть їм на допомогу. Ми готові до дії", – написав він у своїй соцмережі Truth Social.

Згодом, перебуваючи на борту свого літака, Трамп повторив свої попередження Тегерану у коментарях журналістам.

"Ми дуже уважно стежимо за цією ситуацією, – сказав він і додав: "Якщо вони почнуть вбивати людей, як це було в минулому, я думаю, що США завдадуть їм дуже сильного удару".

Поряд із заявами Трампа постпред США при ООН Майк Волц заявив, що "народ Ірану хоче свободи. Він надто довго страждав від рук аятол". 

"Ми солідарні з іранцями, які вийшли на вулиці Тегерана та інших міст країни, протестуючи проти радикального режиму, який приніс їм лише економічний занепад і війну", - додав Волц.

Тиск з боку Вашингтона на тлі ескалації насильства викликає дискусії всередині Ірану. Дехто вважає, що заяви Трампа можуть підбадьорити протестувальників, а інші ж побоюються, що вони також можуть бути використані режимом для виправдання та посилення репресій.

Разом із тим уточнення щодо того, до яких саме дій чи ударів готові у США, наразі не пролунало. Проте після останніх заяв та дій Трампа, зокрема щодо Венесуели та Мадуро, прогнози можуть бути різні.

Що кажуть міжнародні організації та Європа

фото: EPA

На тлі ескалації демонстрацій генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш через свого речника заявив, що Іран має поважати право людей на мирний протест, оскільки країна перебуває у стані неспокою через високі ціни та економічну стагнацію.

За словами прессекретаря генсека Стефана Дюжарріка, Гуттеріш "підкреслює необхідність запобігання подальшим жертвам".

"Він також закликає владу дотримуватися права на свободу вираження поглядів, об'єднання та мирні зібрання", – додав речник.

Тим часом у ЄС (зокрема Європейська служба зовнішніх дій) заявили, що уважно стежать за подіями, висловили занепокоєння через загиблих і поранених та закликали іранські сили безпеки до “максимальної стриманості”, наголошуючи на діалозі замість насильства.