"Відомий як найбідніший лідер у світі": помер експрезидент Уругваю Хосе Мухіка

Про це інформує BBC.

Нинішній президент Уругваю Яманду Орсі відреагував на смерть Хоче Мухіки, підписавши допис в Х: "Дякуємо за все, що ви нам дали, і за вашу глибоку любов до вашого народу".

Причина смерті політика наразі не оголошується, але відомо, що він страждав від раку стравоходу.

Завдяки простому способу життя на посаді президента, критиці споживацтва та соціальним реформам, які він просував в Уругваї, Мухіка став відомою політичною фігурою в Латинській Америці та за її межами.

Сам президент казав, що його пристрасть до політики, а також до книг та роботи на землі, передалася йому від матері, яка виховала його в сім'ї середнього класу в Монтевідео.

Що відомо про експрезидента Уругваю

У молодості Мухіка був членом Національної партії, однієї з традиційних політичних сил Уругваю, яка згодом стала правоцентристською опозицією до його уряду.

У 1960-х роках він допоміг створити Національно-визвольний рух Тупамарос (MLN-T), ліве міське партизанське угруповання, яке здійснювало напади, викрадення людей та страти, хоча завжди стверджував, що не скоїв жодних убивств.

Під впливом кубинської революції та міжнародного соціалізму, MLN-T розпочала кампанію таємного опору проти уругвайського уряду, який на той час був конституційним та демократичним, хоча ліві звинувачували його у дедалі більшому авторитаризмі. Протягом цього періоду Мухіку брали в полон чотири рази. Одного разу, у 1970 році, у нього шість разів стріляли, і він ледь не загинув.

Мухіка двічі тікав з в'язниці, одного разу через тунель разом зі 105 іншими в'язнями MLN-T, що стало однією з найбільших втеч в історії уругвайських в'язниць.

Коли уругвайські військові здійснили державний переворот у 1973 році, вони включили його до групи "дев'яти заручників", яких погрожували вбити, якщо партизани продовжать свої атаки.

Протягом понад 14 років, проведених у в'язниці в 1970-х і 1980-х роках, його катували, і більшу частину цього часу він провів у жорстоких умовах та ізоляції, поки його не звільнили в 1985 році, коли в Уругвай повернулася демократія.

Чому політика називають найбіднішим лідером світу

У 2005 році Хосе Мухіка став міністром у першому уряді Фронту Ампліо, уругвайської лівої коаліції, а потім став президентом Уругваю у 2010 році, коли йому було 74 роки.

За часів його правління, на тлі досить сприятливої ​​міжнародної ситуації, економіка Уругваю зростала в середньому на 5,4% на рік, рівень бідності скоротився, а рівень безробіття залишався низьким. Уругвай також привернув увагу світової спільноти завдяки соціальним законам, прийнятим парламентом протягом тих років, таким як легалізація абортів, визнання одностатевих шлюбів та державне регулювання ринку марихуани.

Перебуваючи на посаді, Мухіка відмовився переїжджати до президентської резиденції (особняка), як зазвичай роблять глави держав у всьому світі. Натомість він залишився зі своєю дружиною — політикинею та колишньою партизанкою Люсією Тополанскі — у їхньому скромному будинку на околиці Монтевідео, без хатньої допомоги та з мінімальною безпекою.

Це в поєднанні з тим фактом, що він завжди одягався повсякденно, що його часто бачили за кермом свого світло-блакитного Volkswagen Beetle 1987 року випуску та що він віддавав значну частину своєї зарплати, спонукало деякі ЗМІ назвати його "найбіднішим президентом світу".

Мухіка пішов з політики у 2020 році, хоча і після залишався центральною фігурою в Уругваї.