"Я стою перед вами, але я стою разом з вами": ким є Петра Байр, яка стала новою президенткою ПАРЄ

Голосування у ПАРЄ й нове головування

фото: gettyimages

Обрання нового президента Асамблеї відбулося на зимовій сесії ПАРЄ, яка розпочалась 26 січня та триватиме до 30 січня, і передбачає також низку інших важливих обговорень.

За кандидатуру голови Комітету закордонних справ парламенту Австрії Петри Байр віддали 164 голоси, тоді як за її колегу й конкурентку – шведську депутатку Вікторію Тіблон – лише 50. 

Тож посаду президентки Парламентської асамблеї Ради Європи висуванка від групи соціалістів та демократів Байр отримала абсолютною більшістю голосів. І вперше за багато років цю посаду обійняла жінка.

У своїй вступній промові після оголошення результатів Петра Байр підкреслила, що стоїть поряд з усіма присутніми на засадах демократії та рівності.

"Різноманітність не повинна бути просто предметом терпимості. Вона повинна поважатися, цінуватися та активно захищатися як частина спільної європейської ідентичності. Я стою тут від імені всіх тих, хто захищає свої права, незалежно від того, чи їм 9, чи 90 років. Кожна людина повинна мати як право, так і реальну можливість висловлювати свої погляди, не боячись репресій", – сказала новообрана президентка.

Посилаючись на свій досвід та роботу в Асамблеї упродовж багатьох років – із 2018 року вона також зауважила, що є багато моментів щодо прав та можливостей, над якими потрібно працювати. 

"Я стою перед вами, але я стою разом з вами", – наголосила вона.

Ким є австрійська політикиня Петра Байр

фото: Petra Bayr/facebook

Петра Байр народилася 28 квітня 1968 року у Відні в родині, що належала до чеської меншини. Тема рівності та дотримання прав хвилювала майбутню президентку ПАРЄ з юних років, тож вже у школі обернулась активними діями Петри.

"Із раннього віку громадянська активність формувала моє життя як дитини. У дев'ятирічному віці в початковій школі я організував свій перший страйк, тому що вважала, що вчитель зробив щось дуже недобре й несправедливе, – розповідає про себе політикиня. – У підлітковому віці, наприклад, моєю першою акцією була кампанія проти цензури учнівських газет, і я приєдналася до профспілки журналістів, а пізніше стала активним членом студентських, молодіжних та жіночих організацій і організовувала, а також допомагала організувати дійсно великі демонстрації в Австрії". 

Вона вивчала соціологію та педагогіку у Віденському університеті та Університеті Граца. Має ступінь магістра мистецтв у галузі прав людини та ступінь магістра юридичних наук Дунайського університету Кремса.

Петра БАйр обіймала різні посади у віденському відділенні SPÖ та його молодіжному крилі Junge Generation у період із 1984 по 1996 рік. А з листопада 1996 по грудень 2002 року вона була членом муніципальної ради та ландтагу Відня.

Від 2002 року Байр входить до Національної ради Австрії – нижньої палати парламенту. А у 2025 році її призначили головою комітету Національної ради з питань закордонних справ. Відповідно у національній політиці Австрії працює з темами зовнішньої політики, міжнародного розвитку та гендерної рівності.

У складі ПАРЄ Петра Байр із 2018 року. В Асамблеї вона відома як фахівчиня з прав людини та інституційних процедур. У 2020 – 2022 роках вона очолювала Комітет з питань рівності та недискримінації, а у 2024 – 2025 роках – Комітет з обрання суддів Європейського суду з прав людини. Публічно і послідовно підтримує Україну та санкційну політику проти Росії.

Петра Байр та Україна: послідовна підтримка, візити до Києва й Харкова та адвокація політв’язнів

Петра Байр фото: Лариса Білозір/facebook

Упродовж років повномасштабного російського вторгнення Петра Байр неодноразово відвідувала Україну, засвідчуючи свою підтримку та на власні очі переконуючись у масштабах тих руйнувань, які чинить агресор. Також вона була причетна до підготовки документів для резолюції, у межах якої ПАРЄ 2023 року визнала початок російської агресії проти України не як 2022 рів, а як 2014 рік.

"Нас об'єднує бачення Європи та світу без війни. І нас об'єднує не тільки бачення, а й досягнення, наші конвенції та переконання. Це бачення та наші досягнення зазнають серйозного виклику через війну та агресію Російської Федерації проти України. Ця війна є не тільки нападом на суверенітет держави, а й нападом на міжнародне право та європейський мирний порядок, а також на саму основу прав людини, – наголосила вона у свої промові після обрання. – Звірства, скоєні в Бучі, Маріуполі та Харкові, ніколи не повинні бути забуті або релятивізовані. Відповідальність не є вибором, це обов'язок. Я хочу висловити свою глибоку вдячність усім українцям, які борються за свободу і справедливість, не тільки за свою, а й за свободу всіх нас".

Як і більшість політичних груп в Асамблеї, українці також висловлювали підтримку саме кандидатурі представниці групи соціалістів та демократів Байр, підкреслюючи тісну співпрацю з нею та залученість австрійської політикині.

"Ми багато років працюємо разом у ПАРЄ, і під час повномасштабної війни Петра неодноразово приїжджала в Україну – була в Києві, Харкові. Це людина, яка добре розуміє ціну міжнародного права, і я впевнена в її послідовній та принциповій підтримці України", – описує новообрану директорку членкиня української делегації ПАРЄ Євгенія Кравчук.

Варто також нагадати, що Петра Байр активно долучалася до Програми адвокаційного менторства над кримськими політвʼязнями, вона є адвокаційним ментором Ірини Данилович, як зазначають у представництві президента України в АР Крим.

Серед іншого наприкінці грудня 2025 року Байр опублікувала допис із засудженням протиправних дій РФ та закликом до негайного звільнення політичних в’язнів.

"Генеральна Асамблея ООН висловлює глибоку стурбованість тим, що, за повідомленнями, з 2014 року в Російській Федерації широко і систематично застосовуються тортури та інші жорстокі, нелюдські або такі, що принижують гідність, види поводження або покарання, а також висловлює глибоку стурбованість постійними повідомленнями про довільні затримання, арешти та засудження громадян України й інших країн Російською Федерацією, зокрема за висловлювання та дії, спрямовані проти агресивної війни РФ проти України. Серед них є й Ірина Данилович, за яку я взяла на себе політичну адвокацію. Я закликаю російські органи влади негайно припинити довільне утримання Ірини та багатьох інших політичних в'язнів і звільнити їх", – написала вона 18 грудня на своїй сторінці у Facebook.

Тож, із її обранням президенткою ПАРЄ Україна може сподіватись на те, що курс Асамблеї щодо війни не зміниться. Навіть попри той нюанс, що перед початком пленарного засідання бюро Асамблеї затвердило склад учасників "Платформи ПАРЄ для діалогу з російськими демократичними силами".