Як різке зниження народжуваності у світі може залежати від сучасних технологій: аналіз від FT

Про це пише Financial Times.

Як зазначають у виданні, у понад двох третинах із 195 країн світу середній рівень народжуваності вже впав нижче коефіцієнта заміщення 2,1 дитини на одну жінку. У 66 країнах цей показник наблизився до рівня однієї дитини. В окремих державах найпоширеніша кількість дітей на жінку дорівнює нулю.

Хоча країни з високим і середнім рівнем доходу борються з демографічним спадом уже понад пів століття, за останні 10 років це явище помітно прискорилося.

Глобальний характер тенденції

Як зауважують автори, тенденції до зниження народжуваності фіксуються по всьому світу, і якщо донедавна демографічний спад був притаманний країнам з високим рівнем доходу, то тепер у низці держав, що розвиваються, народжуваність уже нижча, ніж у багатших економіках.

У 2023 році рівень народжуваності в Мексиці вперше опустився нижче, ніж у США. Подібна ситуація спостерігалася також у Бразилії, Тунісі, Ірані та Шрі-Ланці.

Наслідки старіння населення

Старіння населення скорочує робочу силу та уповільнює зростання продуктивності праці й рівня життя. Як приклад FT наводить Японію, де стагнація з 1990-х років значною мірою пояснюється низькою народжуваністю та скороченням населення працездатного віку.

Фіскальний тиск через зростання витрат на пенсійне забезпечення та медицину також зменшує можливості для інвестицій в інфраструктуру, що, своєю чергою, підсилює відчуття соціально-економічного занепаду.

"Це головне питання нашого часу"

"Зниження народжуваності – це головне питання нашого часу", - зазначає професор економіки Пенсильванського університету Хесус Фернандес-Вільяверде.

Він наголошує, що більшість сучасних соціально-економічних проблем так чи інакше пов’язані з демографічними змінами: "Все інше – це далі за течією".

Люди хочуть дітей, але народжують менше

У виданні зазначають, що більшість молодих людей у різних країнах усе ще говорять про бажання мати близько двох дітей. Водночас реальні показники значно нижчі.

FT описує це як "розрив у народжуваності" – невідповідність між намірами та фактичними результатами, яка зростає через соціальні та економічні бар’єри.

Менше пар – менше народжень

У багатьох країнах з високим рівнем доходу головною причиною зниження народжуваності стало скорочення кількості пар, а не зменшення кількості дітей у сім’ях.

Дослідження вказує, що частка жінок, які взагалі мають дітей, різко зменшилася за останні 15 років, тоді як серед тих, хто створює сім’ї, показники залишаються стабільними або навіть зростають.

Житло, економіка і соціальні зміни

Серед економічних факторів FT виділяє житлову проблему: у США та Великій Британії зниження рівня власного житла та зростання кількості молодих людей, які живуть із батьками, пояснює значну частину зниження народжуваності з 1990-х років.

Водночас у скандинавському регіоні спад відбувається навіть за умов відносної економічної стабільності, що свідчить про наявність інших чинників.

Роль цифрових технологій

Окрему увагу FT приділяє впливу цифрових технологій. Дослідники пов’язують частину демографічних змін із поширенням смартфонів і соціальних мереж.

Згідно з аналізом, у багатьох країнах падіння народжуваності почалося або різко прискорилося після масового впровадження мобільного інтернету, що могло змінити моделі соціальної взаємодії серед молоді.

Натан Хадсон та Ернан Москосо-Боедо з Університету Цинциннаті опублікували дослідження, у якому проаналізували рівень народжуваності на тлі розгортання мереж 4G у США та Великій Британії. Автори дійшли висновку, що кількість народжень найшвидше скорочувалася в районах, де раніше з’явився високошвидкісний мобільний зв’язок. На їхню думку, смартфони змінили спосіб спілкування молодих людей, суттєво скоротивши обсяг особистих контактів.

FT зазначає, що подібна тенденція спостерігалася і в інших країнах. Зокрема, у США, Великій Британії та Австралії народжуваність залишалася відносно стабільною на початку 2000-х років, однак приблизно з 2007 року почала помітно знижуватися.

У Франції та Польщі подібний спад розпочався близько 2009 року, у Мексиці, Марокко та Індонезії – приблизно у 2012-му. У Гані, Нігерії та Сенегалі темпи зниження народжуваності різко прискорилися між 2013 і 2015 роками.

Як зауважують автори, ці переломні моменти збіглися з масовим поширенням смартфонів на місцевих ринках.

Професорка економіки Університету Нотр-Дам Мелісса Кірні заявила, що "цілком правдоподібно, що сучасне цифрове медіасередовище мало глибокий вплив на суспільство, який призвів до зниження романтичних стосунків".

Тезу про те, що одним із ключових факторів стало скорочення особистого спілкування, підтверджують дані з десятків країн. Зокрема, у Південній Кореї особисте спілкування молодих людей за останні 20 років скоротилося вдвічі.

"Щоб зустріти людину, з якою ви збираєтеся одружитися, потрібно зустріти багато людей. Якщо ви спілкуєтеся набагато менше, вам знадобиться значно більше часу, щоб знайти пару, якщо ви взагалі її знайдете", - зазначив демограф Лайман Стоун.

Соціальні мережі залишають свій слід

Фінська демографиня Анна Роткірх зазначає, що серед пар сексуальна дисфункція частіше спостерігається у молодих людей, які найбільше користуються соціальними мережами.

На її думку, час, який забирають соцмережі, а також цінності й спосіб життя, які вони пропагують, ускладнюють для молодих людей формування серйозних стосунків.

Дослідниця Стенфордського університету Еліс Еванс додає, що чим традиційнішою є культура з точки зору гендерних ролей, тим сильнішим може бути вплив смартфонів на народжуваність.

Чи є рішення проблеми?

Дослідники наголошують, що демографічний спад є комплексним явищем. Йдеться про поєднання економічних, соціальних та технологічних факторів, які разом впливають на рішення людей створювати сім’ї та мати дітей.

Враховуючи ймовірний зв'язок із технологіями та соціальними мережами, найкращою надією на зміну цієї тенденції автори називають зміну цифрових звичок – через культурні зміни або державне регулювання.

• Раніше повідомлялося, що нове наукове дослідження показало, що чисельність населення Землі та рівень споживання вже перевищили межі, які планета здатна стабільно підтримувати у довгостроковій перспективі.