Росіяни розраховували, що ракетні удари по критичній інфраструктурі вплинуть на стійкість населення, що ми почнемо жалітися та тиснути на владу щодо початку перемовин з агресором. Навпаки, удари стали додатковим чинником єднання і населення, і військових. Цей напрямок російських зусиль був помилковим — ми стаємо лише сильнішими.
Вкотре ППО демонструє свою ефективність. Ворог намагався скоординувати удари з тими наступами, які він намагається реалізувати на деяких ділянках фронту. Одна із ракет залетіла до Румунії, про що заявив Залужний. Але Румунія не готова вставати у протидію російським ракетам і сказала, що до неї нічого не залітало. Ракета перетнула повітряний простір країни НАТО і це є акт агресії. Це мало спровокувати відповідну реакцію з боку країн НАТО. Там далі дотримуються стратегії, що саме Україна має боротися з агресором і перемогти, захистивши, в тому числі Альянс.
Головний підсумок — Бахмут стоїть попри спроби противника перерізати траси забезпечення з Костянтинівки та на Слов’янськ. Просування росіян йде набагато меншими темпами, ніж вони очікували. Ворог намагався вийти на Красну Гору - це йому не вдалося і зараз він намагається розширити наступ. Це впливає на ефективність їхніх атак - ми можемо накривати їх артилерією на всіх ділянках. Навіть фронтальні атаки по Бахмуту дещо припинилися, хоча на сході міста росіяни просунулись до міських забудов. Очікуємо бойові дії в місті, але наші захисники до цього готові. Навіть якщо ми перейдемо за річку Бахмутка в місті - це лише спростить оборонні заходи.
Щодо спроби вийти на трасу між Костянтинівкою та Бахмутом. Тут найбільш небезпечна ситуація навколо Іванівського майже на трасі. Якщо виходи на трасу і відбуваються, то вони локальні й потім росіяни вибиваються. Зараз головне постачання на Бахмут йде не цими трасами. Головна траса - за містом Часів Яр. Попри напружену ситуацію по всім ділянках навколо міста не можна казати про відступ найближчим часом. Я так розумію, що керівництво і далі сповідує стратегію, що треба завдати максимальних втрат противнику. Фортеця Бахмут цю місію виконує. Відбулась ротація підрозділів навколо та в місті. Підтягнуті резерви. Завдання Верховного головнокомандувача, яке стоїть перед військовим керівництвом — утримувати Бахмут — і далі виконується.
Коли ми говоримо про масований наступ, який всі очікують вмить, то його не буде. Ми говоримо про повзучий наступ на всій п’ятьох напрямках, які сьогодні формують найбільш критичні ділянки фронту. Куп’янськ, Лиманський напрямок, Авдіївка, Вугледар, Бахмут. На цих напрямках ворог намагається протискатися і попри втрати цю стратегію не змінює. Я думаю, що буде динаміка тут.
Значна кількість військ РФ сконцентрована на ділянці Сватове-Кремінна. Там позиційні бої без зрушень в якусь сторону. Коли ворог здійснює наступ на Бахмут, він намагається забезпечити охоплення Сіверська, далі забезпечити його оточення атаками з обох флангів, а потім, якщо вдасться, розвивати наступ більш широкими кліщами. Намагатися вийти на Слов’янськ і Краматорськ з зони Кремінної та використати можливості наступу від Бахмуту та Вугледару. Але це теорія, бо за кожним рубежем — це втрати противника. Навряд чи можна протискатися по лініях нашої оборони. Це може бути планом, але де-факто, дивлячись на темпи в Бахмуті — це можна виконувати роками.
Головні зусилля противника найближчим часом будуть сконцентровані на виході на кордони Луганщини та Донеччини. Їм треба забезпечити контроль над Бахмутом, потім якось вийти на Слов’янськ та Краматорськ і спробувати потіснити наші війська.Також спробувати потіснити наші війська на ділянці Сватове — Кремінна, щоб ми перейшли за річку Жеребець. У зоні Кремінної росіяни контролюють Діброву і намагаються тиснути так, щоб підрозділи перейшли за річку. Там відбуваються важливі бойові дії для обох сторін — ворог намагається протискатися, ми намагаємось завдати максимальних втрат противнику. Ця ділянка є складною.
Атаки на Вугледар мають декілька цілей. З одного боку, спробувати протиснути нашу оборону та забезпечити рух на Курахове та Покровське. Те, що відбувається під Вугледаром показує ефективність нашої системи оборони, коли є відкриті ділянки фронту. РФ несе в цих умовах колосальні втрати - 30 одиниць бронетехніки: 12 танків, 18 БМП. Ворог постійно підкидає сили й намагається протискати нашу оборону в зоні Вугледару або намагатися його оточити, і вийти на Курахове. Це зрозумілі плани, які розбиваються об реальність — нашу оборону.
Поїздка Зеленського дійсно символічна, бо отримання літаків нам потрібне. З боку усіх країн пролунала готовність постачати ці літаки, але дещо згодом. Хоча і Зеленський сказав, що питання вирішене, але все за лаштунками. Літаки нам потрібні й для проведення наступальних операцій та захисту нашого неба від ракетних атак. Саме залаштунковий ефект матиме суттєве значення для пришвидшення і вибору літаків, і їхнього постачання. Хоча публічно жодна країна не заявила про поставки, але тон змінився. І як був перейдений танковий рубікон. Ця поїздка сприяла тому, що й авіаційний рубікон буде подолано. Хоча той же міністр оборони Великої Британії Бен Воллес сказав, що є питання щодо надання Україні далекобійної зброї та безпілотників, аби ЗСУ змогли використовувати ці озброєння в найкоротші терміни. Ця складова теж не менш важлива, аби наша армія посилилась.
Пропозиція концерну Rheinmetall щодо танків Panther є цікавою. Керівництва заявило, що воно веде перемовини з Україною щодо постачання танків. Поки є один зразок, який показували на виставках. Але там кажуть, що впродовж 10 місяців готові зробити серію і розгортати завод або в Україні, або в іншій країні. Ми можемо отримати зразки цієї зброї, яка виглядає достатньо сучасно. Це продовження лінійки Leopard, які ми будемо отримувати. У цього танку є гармата калібром в 130-мм, яка на 50% ефективніше, ніж у сучасних Leopard. Шасі там такі ж, але є нова автоматизована башта з рішеннями, пов’язаними зі штучним інтелектом, і з використанням ударних дронів, які є в комплекті.