У перевороті Пригожина немає переможців

Я залишаюся при думці, що це була спроба перевороту. Моя гіпотеза така: Пригожин готувався до нього, і це не було спонтанне рішення. Зверніть увагу: за пів доби до початку всіх дій він дав інтервʼю про те, що Донбас ніхто не бомбив 8 років. І це інтервʼю було направлене, перш за все, на Захід (на світ), а не на Росію.

Мені здається, задум був наступний: "вагнери" заходять в Ростов не просто, щоб захопити штаб південного округу, а, перш за все, для того, щоб арештувати Шойгу, який там перебував. Після цього вони мали б почати рух на Москву, тримаючи міністра в вигляді циркового ведмедя. Важливо, що не взявши Шойгу, Пригожин прийняв рішення плани не міняти.

Читайте також: Російську систему тримав страх перед Путіним. Тепер його немає

Чи хотів Пригожин скинути Путіна? Певне, що ні. Йому потрібні були гарантії безпеки, субʼєктність і гарантії продовження фінансових замовлень. І найголовніше: йому потрібен зрозумілий йому голова генштабу і Міноборони.

Тому підсумовуючи, це не класичний переворот, який передбачає зміну першої особи: це спроба перевороту, де перша особа мала б залишитися, але бути в певній облозі силовиків.

Чому Пригожин так легко йшов вперед?

По-перше, розвалена система ФСБ, поліції та Росгвардіі, які не "підписувалися" під такі дії. Це, справді, багато в чому нагадувало Крим 2014 року, коли вказівки з Києва просто не виконувалися.

По-друге, жорстку вказівку чекали від Путіна, а він її, якщо і давав, то дуже мляво (його відеозвернення було просто жалюгідним).

І, по-третє, російське суспільство не розуміє за що воно воює і "маленькі люди" в погонах, яких привчили не висовуватись, повернулися в мушлю, де "не все так однозначно".

Читайте також: Війна за путінську спадщину офіційно почалася

Чому Пригожин не дійшов до Москви?

Думаю, перш за все тому, що злякався. Його план мав чіткі цілі й за допомогою Лукашенка він досяг частини цих самих цілей. Проте, найголовнішого: свого міністра оборони та керівника генштабу він поки не отримав.

Зваживши всі за і проти, Пригожин вирішив взяти синицю в руки та відійти убік. Проте, виглядає так, що він, переконаний: в разі необхідності, зможе повторити свій похід. Хоча державна система має бути зовсім розваленою, щоб двічі пропустити такий удар.

І ще один важливий аспект: всі вежі Кремля, так чи інакше, згуртувалися навколо Путіна. І цей процес певний час триватиме. Всі розуміють: ослаблений вождь — найкращий привід для поділу пирога. Путін перестав бути альфа-самцем російської політики ще наприкінці минулого літа. Тепер він остаточно перетворився на "колективного Путіна".

Хто переміг?

В цій історії поки нема переможців. Поки, виглядає так, що всі головні актори програли. Про Пригожина, силовиків і Путіна написав вище.

Лукашенко отримав прочинений ящик Пандори. Якщо він запустить вагнерівців в Білорусь — наражається на переворот у себе. Тому, напевне, він спробує дати юридичну прописку і не більше, хоча процеси можуть вийти із-під його контролю. Правда, в особі Пригожина він отримав людину, яка допомагатиме йому (так вважає Лукашенко, як мінімум) в його тіньових африканських проєктах.

Читайте також: Марш Пригожина як трейлер громадянської війни

ФСБ певний час буде оговтуватися і певний час, після такого удару, спробує поводити себе тихо.

Головне питання: зміна Шойгу та Герасимова. Для Путіна — це найболючіший момент. І він його постарається відтягнути.

Одним словом: система пропустила серйозний удар і ця сама система буде змушена деякий час зализувати рани. Але такі системи мають одну відповідь на всі виклики: не зміни зсередини, а репресії. Тому, за кілька тижнів почнуться перші арешти. Чим швидше вони почнуться і чим масовішими вони будуть, тим краще для нас.

Перспективи війни

Поки маємо, як дві невідомих. Перша: чи змінить Путін верхівку воєнного керівництва і якщо змінить, то на кого. Від цього багато залежатиме на фронті.

Друга невідома: як поводитимуться Китай та США після всієї цієї історії. Вчора весь світ напружився не через Пригожина, а через ядерну зброю. Переворот в країні з ядерною зброєю — це глобальний виклик.

Тому поки зарано давати якісь прогнози. Хоча і Китаю і США вигідне подальше ослаблення Путіна. Але тут маємо кілька днів поспостерігати за реакцією.

Джерело

Про автора: Вадим Денисенко, політолог.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.