Україна узимку імпортуватиме з Європи електроенергію

Економічна ситуація

За інформацією Мінекономіки, з початку дії урядової програми єРобота, за якою можна отримати гранти для започаткування або розвитку переробних підприємств, було видано 487 грантів на загальну суму 2,5 млрд грн (при цьому, погоджено 643 гранти на суму 3,3 млрд грн). Грантова програма для переробних підприємств дозволяє підприємцям отримати до 8 млн грн на розвиток бізнесу з умовою співфінансування від отримувача у співвідношенні 50/50. Для підприємств, які працюють на деокупованих територіях, пропорція складає 20/80 - 20% коштів інвестує підприємець,  80% - держава. Обов'язковою умовою отримання гранту є створення до 25 нових робочих місць, що сприятиме зростанню зайнятості в країні. Згідно із Законом України про держбюджет, на 2024 рік наступного року передбачено можливість надання 1 тисячі грантів для переробних підприємств (до 8 мільйонів грн) та 14 тисяч мікрогрантів для малого бізнесу (до 250 тисяч грн). Також у бюджеті 2024 року передбачено 18 млрд грн на продовження доступного кредитування вітчизняних підприємців за програмою 5-7-9%.

Водночас у листопаді бізнес другий місяць поспіль надав стримані оцінки поточних результатів своєї діяльності. Індекс очікувань ділової активності, який розраховує Національний банк, у листопаді 2023 року залишився нижче нейтрального рівня (50 пунктів) і становив 49.1 порівняно з 49.6 у жовтні.

Читайте також: МВФ суттєво поліпшив прогноз економічного зростання України

Підприємства промисловості прогнозували погіршення результатів своєї економічної діяльності через складнощі з експортом товарів, розрив логістичних ланцюгів та посилення бойових дій: секторальний індекс у листопаді становив 49.2 (у жовтні – 50.0). Підприємства сфери послуг дещо послабили песимістичні оцінки щодо результатів своєї діяльності в найближчій перспективі: секторальний індекс становив у листопаді 48.4 порівняно з 47.2 у жовтні. Підприємства будівництва найпесимістичніше серед інших секторів оцінили економічні результати своєї діяльності, зважаючи на зростання виробничих витрат, звуження інвестиційного попиту, брак кваліфікованих кадрів, а також сезонні умови: секторальний індекс знизився в листопаді до 40.6 (у жовтні – 44.8). Водночас підприємства торгівлі залишаються єдиним сектором економіки, що прогнозує поліпшення результатів своєї діяльності завдяки сповільненню інфляції, сталому внутрішньому попиту та збільшенню пропозиції товарів: секторальний індекс у листопаді становив 50.9 порівняно з 53.0 у жовтні.

За повідомленням Уряду, Єврокомісія минулого тижня підтвердила повне завершення процесу синхронізації української та європейської енергосистем. Під час відповідного засідання було ухвалено рішення про можливість імпорту Україною до 1700 МВт електроенергії з Європи, що дасть змогу покрити можливий дефіцит електроенергії у зимовий період.

За даними Мінагрополітики станом на 1 грудня 2023 року українські аграрії намолотили майже 77 млн тонн нового врожаю: зернових — 56,3 млн тонн та олійних культур — 20,7 млн тонн. Зокрема, збір зернових та зернобобових культур проведено на площі 10 354 тис. га при врожайності 54,3 ц/га, в тому числі: кукурудзи обмолочено 3 млн 441 тис. га при врожайності 75,8 ц/га, намолочено 26 млн 79 тис. тонн; пшениці обмолочено 4 694,5 тис. га, при врожайності 47,9 ц/га, намолочено 22 млн 478 тис. тонн; ячменю обмолочено 1 504,5 тис. га при врожайності 39,3 ц/га, намолочено 5 млн 909 тис. тонн. Збір олійних культур проведено на площі 8 213 тис. га, у тому числі соняшника обмолочено на площі 5 012,3 тис. га, намолочено 11 млн 936 тис. тонн насіння при врожайності 23,8 ц/га.

Бюджетна сфера

За оперативними даними Державної казначейської служби, за січень-листопад  2023 року до загального фонду державного бюджету надійшло 1 536,0 млрд грн. Серед платежів, справляння яких контролюють податкові та митні органи, отримано такі основні надходження: 330,4 млрд грн — податку на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів; 192,2 млрд грн — податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів, з яких зібрано 313,6 млрд, відшкодовано – 121,4 млрд грн; 155,1 млрд грн — податку на доходи фізичних осіб та військового збору; 139,7 млрд грн – податку на прибуток підприємств; 95,7 млрд грн —  акцизного податку; 53,1 млрд грн – рентної плати за користування надрами; 27,5 млрд грн — ввізного та вивізного мита. При цьому виконання розпису доходів Державною податковою службою становило 102,3% (+15,6 млрд грн), Державною митною службою – 95,1% (-18,3 млрд грн).

Читайте також: Прямі поточні витрати на боєздатність ЗСУ становлять половину всіх витрат держбюджету

Наступним важливим джерелом доходів державного бюджету у січні-листопаді цього року стали кошти, отримані Україною у вигляді міжнародної допомоги (грантів) – 404,9 млрд грн. Найбільшим донором грантової підтримки у січні-листопаді 2023 року є Сполучені Штати Америки (398,5 млрд грн). Також на безповоротній основі Україна отримала фінансування від Німеччини, Іспанії, Фінляндії, Ірландії, Швейцарії, Бельгії, Ісландії загальним обсягом до 6,4 млрд гривень. Кошти були спрямовані до держбюджету України через Цільовий фонд Світового банку у рамках проєкту PEACE in Ukraine.

Надходження ЄСВ до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування у січні-листопаді 2023 року склали 424,9 млрд грн, з яких 40,5 млрд грн надійшло у листопаді. У цілому, за підсумками січня-листопада 2023 року, до загального і спеціального фондів державного бюджету надійшло 2 397,3 млрд грн податків, зборів та інших платежів.

За оперативними даними ДКСУ, за січень-листопад 2023 року касові видатки державного бюджету становили  3 451,8 млрд грн, у тому числі загального фонду –  2 632,3  млрд грн, або 93% від розпису звітного періоду. За одинадцять місяців 2023 року державний бюджет виконано з дефіцитом у сумі 1 045,1 млрд грн, у тому числі загальний фонд – у сумі 1 085,6 млрд грн проти запланованого розписом загального фонду на січень-листопад 2023 року дефіциту у сумі 1 713,2 млрд гривень.

Фактичні державні запозичення до загального фонду державного бюджету за січень – листопад 2023 року становили 1 471,2 млрд грн, або 85,7 % від запланованих на цей період. Від розміщення ОВДП на фінансування державного бюджету залучено 508,0 млрд грн, в тому числі в іноземній валюті 151,9 млрд грн (3 385,2 млн дол. США та 709,3 млн євро). Із зовнішніх джерел надійшло 963,2 млрд грн (або $26,4 млрд). При цьому, платежі з погашення державного боргу за січень – листопад 2023 року склали 418,8 млрд грн (97,9% плану), платежі з обслуговування – 225,0 млрд грн (93,1 % плану).

Валютний ринок

Надходження міжнародної допомоги продовжують підтримувати міжнародні резерви України та стабільність на валютному ринку.

У листопаді 2023 року до державного бюджету України надійшло близько 2 млрд доларів США зовнішнього фінансування. Серед донорів у листопаді 2023 року – Європейський Союз – 1,6 млрд доларів США; гарантія Великобританії через механізм Світового банку – 400 млн доларів США; Світовий банк – 5 млн доларів США.

Кошти надаються на пільгових умовах та спрямовуються на фінансування пріоритетних видатків держбюджету, зокрема, забезпечення соціального захисту населення, гуманітарні потреби, оплату праці працівників секторів освіти та охорони здоров’я. Загалом, за 11 місяців 2023 року Міністерство фінансів України залучило близько 37,4 млрд доларів США зовнішнього фінансування на нагальні потреби держбюджету.

Збереження макрофінансової стабільності на тлі достатності міжнародних резервів дозволяє Національному банку України продовжувати пом’якшувати валютні обмеження. Так, із 01 грудня 2023 року скасовано усі обмеження для банків та небанківських фінансових установ на обсяги можливого продажу ними готівкової іноземної валюти населенню. Крім того, Експортно-кредитному агентству дозволено переказувати за кордон кошти для відшкодування / компенсації витрат за договорами страхування та перестрахування, укладеними з іноземними страховими (перестраховими) компаніями, а також для оплати витрат ЕКА, пов’язаних зі здійсненням таких операцій. Також розширено перелік послуг, для оплати яких дозволено здійснювати транскордонні перекази громадянам, уключаючи учасників бойових дій, які потребують лікування або відновлення здоров’я за межами України, та дозволено оплату послуг, що є необхідними для створення належних умов для навчання студентів за кордоном.

Читайте також: В Україні зафіксовано підвищений попит на іноземну валюту

Фінансовий сектор

Обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) збільшився до понад 715 млрд грн. Основним чинником підтримки високого рівня банківської ліквідності продовжували виступати витрати з Єдиного казначейського рахунку Уряду, тоді як інтервенції Національного банку з продажу іноземної валюти зменшували обсяг вільної ліквідності в банківській системі. Надлишок ліквідності обумовлює низький попит банків на кредити рефінансування та утримання ринкових ставок на рівні нижньої межі ставок за операціями НБУ.

На умовах програми "Доступні кредити 5-7-9%" минулого тижня банками було видано 509 пільгових кредитів на загальну суму 2,8 млрд грн. Загальна кількість виданих кредитів з початку широкомасштабних воєнних дій на території України за програмою перевищила 42 тисяч на загальну суму 166,7 млрд гривень. З огляду на пріоритетність цілей воєнного часу левову частку кредитів було видано банками на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі.

За даними опитування про системні ризики, проведеного Національним банком, у листопаді 2023 року, понад 90% респондентів оцінили стійкість сектору як середню та вище середньої. При цьому, респонденти вдруге поспіль поліпшили власні оцінки поточного стану фінансового сектору.

Більша частина опитаних оцінили стан як добрий чи дуже добрий і лише 6% – як поганий. Попри те, що схильність фінустанов до ризику за пів року помітно підвищилася (про це звітували майже 40% респондентів – найбільша частка від запровадження опитування), очікування фінустанов на наступні пів року помітно погіршилися. Частка респондентів, що очікують погіршення стану фінсектору, збільшилася до 32% порівняно з травнем (3%), водночас зменшилася кількість опитаних, які очікують позитивних змін. Джерелом найвищого ризику від початку повномасштабного вторгнення залишається війна з Росією. До п’ятірки найвагоміших ризиків увійшли ризики припливу іноземного капіталу (вперше з травня 2022 року) та якості законодавства й податкової системи (вперше з листопада 2019 року).

Платіжний баланс

Загальне сальдо платіжного балансу за 10 місяців 2023 р. зведено з профіцитом 8,7 млрд дол., в т.ч. за поточним рахунком: дефіцит 6,3 млрд дол.; за фінансовим рахунком: профіцит: 15,0 млрд дол. 

Ключові канали притоку валюти в країну: міжнародна допомога +34,4 млрд дол., оплата праці трудових мігрантів: +9,8 млрд дол.; грошові перекази та трансферти населенню, бізнесу, недержавним НКО: +7,9 млрд дол.

Читайте також: Як залучити інвестора під час війни та забезпечити його захист

Основні канали відтоку валюти з країни: негативне торгівельне сальдо: -31,0 млрд. дол. або 22% ВВП (збільшення на 3,5 млрд. дол. за жовтень); купівля готівкової іноземної валюти (валюта поза банками): -8,1 млрд. дол. (збільшення на 1,1 млр.дол. за жовтень); виплата процентів: -4,6 млрд. дол.; розміщення банками коштів в іноземних банках та купівля банками іноземних боргових цінних паперів: -2,6 млрд. дол.

Міжнародна допомога надійшла в обсязі 34,4 млрд дол. (в т.ч. від МВФ – 1,5 млрд дол.). Це цілком покрило дефіцит платіжного балансу. Залишок отриманого фінансування поповнив валютні резерви, які з початку року зросли на 10,5 млрд дол. та становили 39,0 млрд дол. станом на 01.11.2023 (зменшення на 0,7 млрд дол. в жовтні). 

Україна очікує на отримання 0,9 млрд дол. чергового траншу МВФ за результатами 3-го перегляду програми EFF. 10 листопада Україна досягла домовленості з МВФ на рівні персоналу. Отримання цього траншу попередньо було заплановане ще на жовтень 2023 р. З врахуванням очікуваного траншу чисте фінансування від МВФ за підсумками 2023 р. становитиме 1,2 млрд дол. (включаючи процентні платежі).

Спеціально для Еспресо.

Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.