Прямі поточні витрати на боєздатність ЗСУ становлять половину всіх витрат держбюджету

Економічна ситуація

Згідно з попередніми оцінками Національного банку наслідків терористичного акту РФ з руйнування Каховської ГЕС на економіку України, озвученими під час пресбрифінг щодо рішення з монетарної політики, короткостроковий вплив на інфляцію та темпи економічного відновлення буде помірним: наприклад, втрати врожаю овочів оцінено в 5%, а додатковий внесок до цьогорічної інфляції на рівні 0.3 в. п. Водночас потреба у відбудові ГЕС оцінена у суму близько 1 млрд дол. США, а екологічні наслідки та погіршення ситуації із забезпеченням водою (як питною, так і технологічною) залишаються суттєвими. Зокрема, до підриву Каховської ГЕС споживання технічної води підприємством АрселорМіттал Кривий Ріг складало 2,5 тис. кубометрів за годину. Наразі, задля економії подачу води на виробництво зменшили майже на дві третини – до близько 1 тис. кубометрів. Таким чином, після нещодавнього відновлення підприємством до рівня завантаження виробництва на 30-40%, воно знову впало до 15-20% через ситуацію з водою.

Водночас підтверджуються окремі негативні тенденції в економіці. Зокрема, згідно з даними Державної служби статистики, за перші чотири місяці 2023 р. дефіцит зовнішньої торгівлі товарами розширився до 7 млрд дол. США, а коефіцієнт покриття експортом імпорту зменшився з 0.99 (у січні – квітні 2022 року) до 0.65. Така ситуація створює підґрунтя для поступового накопичення зовнішнього макроекономічного дисбалансу, що вимагатиме корекції. Також під керівництвом ПРООН було підготовлено та опубліковано комплексну доповідь "Оцінка впливу війни на людей", що засвідчує зниження внутрішнього попиту з боку домогосподарств в Україні.

Читайте також: Найбільше потерпає від війни малий бізнес

Згідно з доповіддю, 65% домогосподарств повідомили про зниження доходів з лютого 2022 року; частка сімей, для яких основним джерелом доходу є оплачувана робота, зменшилася з 67 до 53%. Також в ООН прогнозують, що у 2023 році рівень безробіття становитиме 18.3%. За подібних обставин зменшення частки держави в економіці може виявитися не лише неможливим, але й небезпечним як під час воєнного стану, так і ще деякий час після Перемоги у війні.

Бюджетна сфера

За інформацією міністерства фінансів, загальна сума касових видатків загального фонду державного бюджету у січні-травні 2023 року становила 1143,2 млрд грн (зокрема, у травні – 277,7 млрд гривень). У структурі видатків найбільшу суму коштів у січні-травні було спрямовано на оплату праці з нарахуваннями (470,6 млрд грн (у травні – 99,1 млрд грн), на оплату використання товарів і послуг (280,4 млрд грн (у травні – 65,3 млрд грн), на соціальне забезпечення (виплату пенсій, допомоги, стипендій) – 221,8 млрд грн (у травні – 44,1 млрд грн), на трансферти місцевим бюджетам (62 млрд грн (у травні – 15 млрд грн) та на обслуговування державного боргу (83,8 млрд грн (у травні – 45,7 млрд грн).

Читайте також: Уряд визначився з пріоритетами розвитку України

Продовження воєнних дій на території України продовжує здійснювати домінівний вплив на обсяг та структуру видатків державного бюджету. Так, із зазначеного вище обсягу за 5 місяців 2023 року на грошове утримання військовослужбовців спрямовано 366,4 млрд грн (у травні – 76,6 млрд грн), на придбання військової техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту (шоломів, бронежилетів та іншого спеціального екіпірування) спрямовано 190,9 млрд грн. Таким чином, лише прямі поточні витрати на підтримання боєздатності українських військ становлять близько половини всіх витрат загального фонду державного бюджету.

Під час чергового аукціону з розміщення державних цінних паперів, який відбувся 20.06.2023, Міністерство фінансів залучило для фінансування державного бюджету 17 млрд гривень на строки від 9 міс до 3 років за ставками від 18,2% до 19,75%, а також 244,4 млн доларів США (9 міс., ставка 4,80%) та 136 млн євро (1 рік, ставка 3,25%).

Найбільший попит в інвесторів мали гривневі папери на короткому та довгому кінцях лінійки розміщень. Зважаючи на те, що більша частка коштів була залучена за ОВДП із коротшими строками, середньозважений рівень дохідності нових гривневих запозичень знизився до 18,72% (порівняно із 18,95% тижнем раніше).

Валютний ринок

Помітне збільшення попиту на іноземну валюту на МВРУ з боку клієнтів банків на тлі незначного скорочення її пропозиції минулого тижня обумовило збільшення чистого продажу іноземної валюти Національним банком з метою збалансування ринку до 436 млн доларів США (порівняно із 278 млн доларів США тижнем раніше).

При цьому, хоча дефіцит зовнішньої торгівлі товарами та послугами й скоротився у квітні, проте залишається суттєвим фактором тиску на обмінний курс гривні. Так, рахунок поточних операцій у квітні другий місяць поспіль було зведено із профіцитом (285 млн доларів США), що дозволило скоротити від’ємне сальдо ПР з початку року до  597 млн доларів США. Це стало можливим завдяки скороченню дефіциту торгівлі товарами та послугами до 2,4 млрд доларів США у квітні (-11,8 млрд доларів США з початку року),  стійким надходженням з оплати праці (+1,0 млрд доларів США у квітні, +3,9 млрд доларів США з початку року), а також трансфертів (переважно до сектору загальнодержавного управління) з-за кордону (+2,1 млрд доларів США у березні, +8,7 млрд доларів США з початку року). Імпорт послуг за статтею "Подорожі" скоротився до найнижчого рівня з початку широкомасштабних воєнних дій на території України (1,3 млрд доларів США у квітні).

Читайте також: Як залучити інвестора під час війни та забезпечити його захист

Фінансовий сектор

За даними Національного банку у січні-травні 2023 року чистий прибуток банківської системи збільшився до 53,6 млрд гривень (+9,6 млрд грн у травні), що у 2,2 раза більше, ніж за відповідний період 2021 року. Чисті процентні доходи банків за 5 місяців 2023 року становили 77,6 млрд гривень (+41% YOY), чисті комісійні доходи – 20,8 млрд гривень (+22% YOY) та поряд із позитивним результатом переоцінки вартості цінних паперів виступали факторами покращення фінансових результатів банків. Натомість обсяг відрахувань у резерви за активними операціями, який у 2022 році виступав головним чинником погіршення фінансових результатів банків (понад 120 млрд грн), з початку 2023 року залишається помірним (4,7 млрд грн). Рентабельність активів банків за січень-травень 2023 р. становила 5,3%, капіталу – 53,9%.

Позитивні фінансові результати діяльності дозволяють банківській системі України демонструвати високі показники адекватності капіталу, які за результатами травня становили 20,80% для регулятивного та 14,25% - для основного капіталу банків.

Обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) збільшився до майже 660 млрд грн, з яких близько 2/3 – у депозитних сертифікатах НБУ. Основним чинником підтримки високого рівня банківської ліквідності виступали витрати з Єдиного казначейського рахунку Уряду, тоді як інтервенції Національного банку з продажу іноземної валюти та відплив готівки у позабанківський обіг зменшували обсяг вільної ліквідності в банківській системі. Надлишок ліквідності, своєю чергою, визначає низький попит банків на кредити рефінансування, заборгованість за якими скоротилася до 5,7 млрд грн (без урахування неплатоспроможних банків) та утримання ринкових ставок на рівні нижньої межі ставок за операціями НБУ (20%).

Читайте також: В умовах воєнного часу держава перезапустить програму іпотечного кредитування

На умовах програми "Доступні кредити 5-7-9%" минулого тижня банками було видано 721 пільговий кредит на загальну суму 1,9 млрд грн, з яких близько половини – державними банками. Загальна кількість виданих кредитів з початку широкомасштабних воєнних дій на території України за програмою досягла 29,3 тисячі на загальну суму 117,4 млрд гривень. З огляду на пріоритетність цілей воєнного часу левову частку кредитів (понад ¾) було видано банками на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі. Частка кредитів на інвестиційні цілі становить 3,3%.

За програмою підтримки мікро-, малого та середнього бізнесу із використанням інструменту державних гарантій на портфельній основі з грудня 2020 року видано 23,6 тис. кредитів на загальну суму 78,1 млрд гривень. При цьому, в травні 2023 року укладено 987 кредитних договорів на суму 4,33 млрд грн із часткою зобов’язань за основним боргом, гарантованих державою, в обсязі 2,36 млрд гривень. Станом на 1 червня 2023 року банки обслуговували 17,4 тис. кредитів на суму 54,4 млрд гривень із зобов’язаннями за основним боргом, що частково забезпечені державними гарантіями на портфельній основі, в обсязі 26,5 млрд гривень, що відповідає близько 73 % від загального ліміту наданих гарантій (36,33 млрд гривень).

Спеціально для Еспресо.

Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.