Найбільше потерпає від війни малий бізнес

Економічна ситуація

Згідно із результатами останнього щомісячного опитування, що проводиться Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД), у квітні підприємства (промисловість, роздрібна торгівля та агро) прискорили відновлення. Найвищою (58%) за останній рік була частка підприємств, що працюють майже на повну, та на повну потужність. Водночас фінансово-економічні показники малого бізнесу були гіршими, ніж ситуація на великих підприємствах. Це підтверджується результатами щоквартального опитування Європейської Бізнес-Асоціації серед представників малого та середнього бізнесу. Відповідно до них, малий та середній бізнес все більше відчуває на собі негативний вплив економічних наслідків російської агресії. За останні пів року у МСБ суттєво зросли втрати, спричинені війною. Жодної шкоди наразі не зазнали тільки 6% підприємців, хоча ще у жовтні без втрат працювали 10%. Для 57% опитаних ЄБА підприємців найбільш актуальними проблемами були зниження купівельної спроможності населення, для 31% – нестача фінансування та доступу до кредитування,  для 29% – податковий тиск. Опитування ІЕД також вказує на те, що невизначеність у 6- та 3-місячній перспективі щодо експорту та зайнятості зросла, а очікування і плани на наступні 2 роки залишаються досить обережними.

Найвищою (58%) за останній рік була частка підприємств, що працюють майже на повну, та на повну потужність. Водночас фінансово-економічні показники малого бізнесу були гіршими, ніж ситуація на великих підприємствах

Читайте також: Уряд визначився з пріоритетами розвитку України

Підписання в Рейк’явіку політичної декларації про створення Міжнародного Реєстру збитків, завданих агресією Росії проти України, створює підвалини для забезпечення механізму відшкодування завданих Росією збитків. І хоча міжнародна спільнота ще має узгодити конкретні механізми компенсації та джерела його наповнення, забезпечення таких компенсацій стане елементом відновлення та підтримає економічне зростання України в середньостроковій перспективі.

Бюджетна сфера

Під час чергового аукціону з розміщення державних цінних паперів, який відбувся 23.05.2023, Міністерство фінансів залучило для фінансування державного бюджету 3,2 млрд гривень на строки від 9 міс. до 3 років за ставками від 18,5% до 19,75%, а також 208,3 млн доларів США на 9 міс (за ставкою 4,8%). Найбільший обсяг гривневих запозичень було залучено коштом ОВДП із погашенням у жовтні 2024 р. (1,6 млрд грн) та у лютому 2026 р. (1,1 млрд грн), останні з яких з 11 червня було включено у перелік бенчмарк-ОВДП, які банкам дозволено враховувати в покриття обов’язкових резервів. Середньозважений рівень дохідності нових гривневих запозичень становив 19,44%.

Довідково: перелік бенчмарк-ОВДП визначається Національним банком з урахуванням пропозицій Міністерства фінансів. З 11 червня 2023 року він включатиме сім випусків цінних паперів, шість з яких було визначено у січні — березні 2023 року (UA4000227045, UA4000227094, UA4000227102, UA4000227185, UA4000227193 та UA4000227201).

Читайте також: Як залучити інвестора під час війни та забезпечити його захист

Важливим напрямом забезпечення стійкості державних фінансів залишається залучення міжнародної фінансової допомоги. Так, 19 травня Уряд схвалив залучення гранту на бюджетну підтримку України від МБРР та МАР у розмірі 1,27 млрд доларів США з Цільового фонду багатьох донорів (1,25 млрд доларів США від Сполучених Штатів та 15 млн доларів США від Фінляндії), а також позики від МБРР у розмірі 500 млн доларів США як п’ятого додаткового фінансування для Проєкту “Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні”. Загальний обсяг залучених коштів за цим проєктом з червня 2022 року складає 16,5 млрд доларів США та 1,4 млрд євро. Кошти спрямовано на відшкодування видатків держбюджету, здійснених для забезпечення оплати праці працівників державних органів, у тому числі ДСНС, бюджетних установ освітньої та медичної сфери, забезпечення пенсійних виплат та окремих програм державної соціальної допомоги.

Крім того, 23 травня, Україна отримала четвертий транш у розмірі 1,5 млрд євро в рамках макрофінансової допомоги (МФД) від ЄС на 2023 рік. Таким чином, у 2023 році до державного бюджету України надійшло вже 7,5 млрд євро пільгових коштів від ЄС. Загальний обсяг фінансування за зазначеною програмою сягає 18 млрд євро.

Україна отримала четвертий транш у розмірі 1,5 млрд євро в рамках макрофінансової допомоги (МФД) від ЄС на 2023 рік. Таким чином, у 2023 році до державного бюджету України надійшло вже 7,5 млрд євро пільгових коштів від ЄС. Загальний обсяг фінансування за зазначеною програмою сягає 18 млрд євро

Валютний ринок

Збільшення пропозиції іноземної валюти на МВРУ з боку клієнтів банків на тлі скорочення попиту на неї обумовило зменшення чистого продажу іноземної валюти Національним банком для збалансування ринку до 380 млн доларів США (порівняно із 536 млн доларів США тижнем раніше).

Фінансовий сектор

За даними Національного банку у січні-квітні 2023 року чистий прибуток банківської системи становив 44 млрд гривень (+9,9 млрд грн у квітні), що у 2,5 раза більше, ніж за відповідний період 2021 року. Чисті процентні доходи банків за 4 місяці 2023 року становили 61,4 млрд гривень (+41% YOY), чисті комісійні доходи – 17 млрд гривень (+29% YOY) та поряд із позитивним результатом переоцінки вартості цінних паперів виступали факторами покращення фінансових результатів банків. Натомість обсяг відрахувань у резерви за активними операціями, який у 2022 році виступав головним чинником погіршення фінансових результатів банків (понад 120 млрд грн), з початку 2023 року залишається помірним (3,4 млрд грн). Рентабельність активів банків за січень-квітень 2023 р. становила 5,5%, капіталу – 55,7%.

Позитивні фінансові результати діяльності дозволяють банківській системі України демонструвати високі показники адекватності капіталу, які за результатами квітня становили 20,95% для регулятивного та 13,4% - для основного капіталу банків. Відповідні значення перевищують мінімальні нормативні вимоги (10% та 7% відповідно) та створюють запобіжний простір від негативного впливу воєнних дій на платоспроможність банківської системи.

Позитивні фінансові результати діяльності дозволяють банківській системі України демонструвати високі показники адекватності капіталу, які за результатами квітня становили 20,95% для регулятивного та 13,4% - для основного капіталу банків

Обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) перевищує 630 млрд грн, з яких близько 2/3 – у депозитних сертифікатах НБУ. Основним чинником підтримки високого рівня банківської ліквідності, як і раніше, виступають витрати з Єдиного казначейського рахунку Уряду, тоді як інтервенції Національного банку з продажу іноземної валюти зменшують обсяг вільної ліквідності в банківській системі. Надлишок ліквідності, у свою чергу, визначає низький попит банків на кредити рефінансування (залишок заборгованості платоспроможних банків зменшився на 3,7 млрд грн за тиждень до 8,5 млрд грн) та утримання ринкових ставок на рівні нижньої межі ставок за операціями НБУ (20%).

Читайте також: В умовах воєнного часу держава перезапустить програму іпотечного кредитування

Банківське кредитування продовжує підтримуватися державною програмою "Доступні кредити 5-7-9%". На умовах програми минулого тижня банками було видано 360 пільгових кредитів на загальну суму 1,5 млрд грн, з яких близько половини – державними банками. Загальна кількість виданих кредитів з початку широкомасштабних воєнних дій на території України за програмою перевищила 27 тисяч на загальну суму 109 млрд гривень. З огляду на пріоритетність цілей воєнного часу левову частку кредитів було видано банками на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі.

Крім того, у квітні 2023 року за державними гарантіями на портфельній основі банками видано 926 кредитів на суму понад 3,8 млрд гривень. За даними Міністерства фінансів з початку використання інструменту державних гарантій на портфельній основі з грудня 2020 року на підтримку мікро-, малого та середнього бізнесу в Україні видано 22 587 кредитів на загальну суму 73,81 млрд гривень. Станом на 1 травня 2023 року 29 банків-кредиторів обслуговують 16 674 кредити на суму 52,17 млрд гривень. Зобов’язання за основним боргом, що частково забезпечений державними гарантіями на портфельній основі, становили 25,57 млрд гривень. Це близько 70 % від загального ліміту наданих гарантій (36,32 млрд гривень).

Спеціально для Еспресо.

Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.