Карта бойових дій за період 15-22 січня: зс РФ пішли на штурм останньої цитаделі на південному фронті Донеччини

Рашистське командування напередодні інавгурації Трампа робило низку заяв, які мали б переконати нового президента США у невідворотності перемоги РФ в Україні. Зокрема, начебто й  Торецьк вони окупували, і Часів Яр майже взяли, і захопили останні села на Луганщині, й оточують Куп’янськ і Борову на Харківщині, і до Дніпровської області вже дійшли та навіть зайшли в Покровськ. Утім, усе це – велика брехня та розвішування локшини на вуха, в першу чергу своєму рабському "електорату", але також і спроба тиску на наших західних партнерів. Щоправда, про Курщину генштаб зс РФ скромно мовчить…  

Останні дні оборони Великої Новосілки

Після накопичення ресурсів рашисти пішли в масований наступ на Велику Новосілку – останню нашу оборонну цитадель на південному фронті Донецької області. Ворог атакував із п’яти сторін, попередньо підготувавши відповідні плацдарми й оточивши місто з трьох боків. Зокрема, з півдня окупанти зуміли захопити села Нескучне та Времівку та просуваються на північ уздовж річки Мокрі Яли, щоб відрізати нашим воїнам шлях до відступу. З півночі росіяни вийшли широким фронтом на дорогу з міста і впритул підійшли до околиць Великої Новосілки та почали штурм. З південного сходу та зі сходу ворог зумів зайти в місто та зайняти кілька вулиць. Велика Новосілка вигідно розташована між двох річок, а тому могла б тримати оборону тривалий час, однак обрізання логістики та спроба оточення не дадуть такої можливості. Якщо найближчим часом для нашого гарнізону не підійде підкріплення, яке розблокує дороги в місто, то невдовзі оборона тут упаде.    

Карта бойових дій за 15-22 січня. Фото: Еспресо

Росіянам не вдається закрити питання з посткурахівським фронтом

Після повної окупації Курахового рашисти мали б швидко захопити село Дачне та стрімко просуватися на захід уздовж обох берегів річки Вовча в напрямку нашого укріпрайону в Андріївці й Улаклах. Однак Сили оборони втримують позиції у Дачному. А також наші військові провели контрнаступ й відкинули окупантів від Андріївки назад до Шевченка. Зараз активні бої знову повернулися до цього села, яке ЗСУ атакували вже другий тиждень поспіль.  

Крім того, тримає удар наша лінія оборони вздовж річки Сухі Яли. Навіть попри те, що росіяни зуміли захопити село Янтарне, через яке пролягає дорога на Дачне, всю територію на північ від села Костянтинопольське, а також форсувати річку в селі Сухі Яли, однак їхній план просуватися на північ від Зеленівки провалився. Тут ЗСУ контратакували та не тільки відбили частину територій з північного берега річки, а й вигнали окупантів із половини Зеленівки. Отже, на певний час Сили оборони зірвали план росіян наступати на Улакли й Костянтинопіль із півдня. Тим часом ворог робив поки що марні спроби наступати на ще одній ділянці – з Роздольного на Богатир, щоб тим самим обійти наш укріпрайон.

Карта бойових дій за 15-22 січня. Фото: Еспресо

З північного флангу посткурахівського фронту ворог пробивається зі Слов’янки та Петропавлівки на захід з метою перерізати дорогу до Андріївки та спробувати оточити наш укріпрайон ще й з півночі. Наразі за тиждень їхнє просування становило 2,5 км. Ймовірно, вже наступного тижня росіяни підійдуть до північних околиць Андріївки чи навіть почнуть її штурм.

Силам оборони рано чи пізно доведеться відходити з Курахівського виступу, але наразі наші ар’єргардні бої сковують значну частину ворожих з’єднань і не дають їм перейти в наступ на Покровськ.

На ділянці Новопавлівського напрямку між Покровськом і Кураховим рух окупантів у напрямку Дніпровської області значно сповільнився. Вони так і не зуміли пробитися з Новоєлизаветівки до Надіївки. Після повної окупації Ясенового загарбники не рушили на штурм Новоандріївки, а намагаються обійти її з півдня. Без значного просування ворога тривають бої на околицях Успенівки, де ЗСУ міцно тримають удар.

Карта бойових дій за 15-22 січня. Фото: Еспресо

Окупанти йдуть на оточення Покровська

Ситуація довкола Покровська загострюється з кожним днем. Цього тижня були рекордні 520 боєзіткнень, але враховуючи те, що зс РФ стягує сюди все більше й більше військових, ця кількість зростатиме. Водночас на інших ділянках фронту число ворожих атак не збільшується, а подекуди навіть падає, що свідчить про обмеженість російського ресурсу наступати одночасно на багатьох напрямках.

Останніми днями рашисти намагаються просуватися зі сходу й заходу від міста, щоб обійти його. Відтак епіцентр боїв зосереджений у двох місцях: від Воздвиженки до траси Покровськ – Костянтинівка на сході, а також у районі сіл Удачне – Котлине, що на дорозі до Покровська із заходу.

Біля Воздвиженки ворог не мав просування, але накопичує ресурси, щоб почати новий наступ на Баранівку та Єлизаветівку й розширити фронт для збільшення можливостей виходу на трасу. З тих самих міркувань росіяни атакували з Тимофіївки в напрямку сірої зони перед Воздвиженкою й згодом зайняли цю територію.

Карта бойових дій за 15-22 січня. Фото: Еспресо

На західному фланзі, попри те що ворог зумів розширити зону контролю між Котлиним та Звіровим і просунувся на північ, перерізавши дорогу на Покровськ, ЗСУ тримають оборону в обох цих селах, а також не дають росіянам рухатися ще далі на захід цим шляхом у напрямку до Дніпровської області. Тут тривають важкі бої в селі Удачне, де Сили оборони мають вигідні позиції та проводять локальні контратаки. Під час однієї з них вдалося вибити загарбників із крайніх будинків у селі.

Стратегічно рашисти будуть продовжувати розширяти фронт на північ, щоб дійти до надважливої для логістики траси Покровськ – Павлоград, а також на захід до Дніпровської області, щоб захистити свої фланги. Попри голосні заяви росіян про бої за Покровськ, ворог перебуває за 5 км від міста. Однак у місті час від часу з’являються ДРГ. 

Часів Яр – нова лінія фронту

Цього тижня зс РФ повністю захопили всі цехи Вогнетривкого заводу в Часовому Яру. А ЗСУ відбили у ворога залізничний вокзал. Ситуація в місті доволі складна, однак наші військові ще контролюють понад 40% території, зокрема й стратегічні висоти у західній частині. З півночі загарбники просунулися практично до краю міста та невдовзі отримають змогу наступати на центральні квартали не тільки зі сходу, а й з півночі.  

Карта бойових дій за 15-22 січня. Фото: Еспресо

Криза на Лиманському фронті та рух до Борової

Ворог практично повністю захопив село Терни, а також просувається на південь уздовж обох берегів річки Жеребець, розширюючи зону свого контролю в напрямку сіл Колодязі та Ямполівка. Бій за Терни тривав майже рік і дався росіянам великою кров’ю. Для окупантів цей напрямок є доволі важливим, адже дає можливість виходу до міста Лиман і обходу Слов’янська з півночі. Тому на цій ділянці фронту з’явилася північнокорейська далекобійна 170-міліметрова артилерія "Коксан". Тим часом на підмогу нашим захисникам із 60-ї бригади з Курщини прийшов 33-й окремий штурмовий полк, який має  допомогти стабілізувати ситуацію. 

Карта бойових дій за 15-22 січня. Фото: Еспресо

На Борівському напрямку рашистам вдалося дещо розширити зону свого контролю біля раніше захопленого села Лозова, а також зайти в давно ніким не контрольовану сіру зону між селами Степи й Райгородка. Тут вони також посилили атаки на Надію – одне з останніх сіл Луганщини під контролем ЗСУ. 

Карта бойових дій за 15-22 січня. Фото: Еспресо

Дворічний плацдарм стає все небезпечнішим

Зс РФ зуміли не тільки закріпитися на правому березі Осколу, але й значно розширити цей плацдарм. Впродовж тижня вони значно збільшили зону контролю у Дворічній, просуваючись від неї по двох флангах на північ та захід, та захопили ¾ містечка. Таким чином окупанти знову хочуть взяти наших військових у кліщі, щоб змусити відходити. Окрім того, окупанти атакували з північного боку село Західне та намагалися рухатися у напрямку Кіндрашівки, з перспективою виходу до Куп’янська. 

Карта бойових дій за 15-22 січня. Фото: Еспресо

Звісно, що це далеко перспективні плани, але у випадку зайняття рашистами горбистої місцевості на північ від Куп’янська, вони зможуть обстрілювати місто ще й з цього боку. Наразі ЗСУ не вдається стабілізувати ситуацію, щоб вона не перетворилась у справді загрозливу. З іншого боку, в разі зосередження наших ресурсів ця ділянка може стати смертельною пасткою для загарбників. Як і біля Вовчанська – цей плацдарм, ймовірно, Сили оборони будуть використовувати для розосередження та виманювання ресурсів зс РФ.    

Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також з інших відкритих та перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.