Українські військові вражають на західних навчаннях, проте на війні в Україні бракує солдатів. Акценти світових ЗМІ 23 серпня

На таких темах акцентують міжнародні видання станом на ранок 23 серпня.

Українські військові вражають на західних навчаннях

Про тренування українських військових у лісах Німеччини розповідає Politico, наголошуючи на їхній успішності, зокрема українського екіпажу на основному бойовому танку Леопард 1А5, який із першого пострілу уразив 15 цілей із 17.

"Я дуже вражений тим, що українські військові продемонстрували тут", – цитує видання німецького генерал-лейтенанта Андреаса Марлоу.

У середині серпня тренувальна місія ЄС для українських солдатів була в самому розпалі на полігоні німецьких збройних сил в Клетці, одному з двох тренувальних центрів у Німеччині. Тут десятки українських солдатів п'ятий тиждень навчаються керувати німецькою військовою технікою, зокрема Leopard 1A5 та Marder 1A3. Невдовзі вони мають повернутися додому.

"Звичайно, тренування занадто короткі, – додає Марлоу. Проте Україні потрібно, щоб солдати якнайшвидше повернулися в бій.

Упродовж цих тижнів українці тренуються по 12 годин на день, шість днів на тиждень. Спочатку на тренажерах, потім на справжніх танках Leopard, озброєних невибуховими навчальними боєприпасами. Це виснажлива програма, підкреслюють у Politico і додають, що на 17 різних програм навчань до Німеччини, що тривають від 15 листопада, приїздять здебільшого недосвідчені українці.

"Дві третини курсантів, які прибувають сюди, є резервістами або цивільними особами", – пояснює Марлоу.

Програми навчань постійно адаптують під запити України: від ведення боїв у місті до бойових дій на лісистих місцевостях, залежно від викликів, які постають перед українськими військовими, що ведуть контрнаступ. 

Наразі Німеччина вже підготувала 6 200 українських солдатів за підтримки 12 європейських країн, зокрема Нідерландів і Данії. До кінця року мета –10 тисяч воїнів.

Хоча західна зброя дещо застаріла, кажуть у Politico, вона все одно краща за радянську техніку, до якої звикли українці.

"Marder – це як BMW, а російський бронетранспортер – як старенька "Волга"", – цитує видання жарт одного з українських бійців, який тренується на Marder 1A3.

Разом із тим, попри мотивацію українців, Марлоу реалістично оцінює вплив німецьких танків на полях битв в Україні: "Жодна система озброєння сама по собі не буде вирішальною".

Фото: gettyimages

Україні бракує добровольців, які готові воювати

Добровольців недостатньо, пише BBC у своєму матеріалі, який присвячений чоловікам, які не хочуть воювати. Україна постійно потребує заміни десятків тисяч поранених та загиблих. Багато бійців просто виснажені після стількох місяців боротьби з повномасштабним російським вторгненням.

"Деякі чоловіки не хочуть воювати. Тисячі виїхали з країни, часом після підкупу чиновників, а інші знаходять способи ухилитися від призовників, яких, своєю чергою, звинувачують у все більш жорсткій тактиці", – говорить видання та розповідає про чоловіка, який не хоче йти воювати.

Як правило, пояснюють у BBC, до вторгнення Росії чоловікам, які не хотіли проходити військову службу через свої релігійні переконання, пропонували альтернативу. Наприклад, роботу в сільському господарстві або в соціальних службах. Проте із вторгненням вона зникла. Тим часом на думу Єгора, такий вибір має бути доступним, незалежно від причин, якими керуються люди.

"Кожна ситуація індивідуальна, – цитує видання чоловіка. – Те, що в Конституції записано, що всі громадяни чоловічої статі повинні воювати, на мою думку, не відповідає сучасним цінностям".

Як додає BBC, нещодавно Єгора відправили до призовного пункту після того, як його зупинила міліція в Києві, звинувативши в ухилянні від призову. Зрештою, його відпустили додому, після того, як він пояснив, що у нього проблеми зі спиною, але наступного разу він боїться, що так не вийде.

Систему призову чоловіків на строкову службу в Києві звинувачують у корупції в самій своїй основі. Зеленський звільнив усіх керівників обласних військкоматів України після численних звинувачень на адресу офіцерів системи, зокрема у хабарництві та залякуванні. Представники оборонного відомства заявили BBC, що ці порушення є "ганебними і неприйнятними".

"Мобілізація є причиною того, що більшість чоловіків віком до 60 років не можуть виїхати з України. Тисячі часто намагаються втекти з країни, здебільшого через Карпати до Румунії, – зазначає медіа. – Тим, хто залишається, масові групові чати допомагають уникнути призову. Телеграм-канали дають підказки про те, де патрулюють військові комісари. Існують чати для різних регіонів і міст по всій країні, іноді з більш ніж 100 тисяч учасників у кожному".

Разом з тим Міністерство оборони України закликає людей оновлювати свої дані в національній базі даних і заявляє, що якщо їх призвуть, то вони будуть направлені на відповідну посаду.

Влада, схоже, прагне відновити довіру, наголошує на наступному BBC: "Боятися – це нормально", – гасло останньої інформаційної кампанії. Це спроба провести паралелі між дитячими страхами і сьогоднішніми тривогами.

Тут видання наводить приклад тих, хто почав вої тренування завчасно, ще не потрапивши під мобілізацію – аби бути готовим.

"У покинутому літньому таборі в Києві цивільні особи навчаються протистояти російським солдатам у разі потреби. Вони патрулюють стежки, перш ніж інструктор кричить: "Друга група! Граната!". Чоловіки та жінки швидко кидаються на землю. Їхні гвинтівки несправжні, але є надія, що деякі учасники запишуться на справжню. Антон, 22-річний студент, вже прийняв рішення", – описує медіа ще одну реальність.

Антон не вважає, що це добре, що люди уникають призову, але він розуміє, чому хтось не хоче воювати. Він переконаний, що не зможе залишатись склавши руки, якщо ситуація погіршиться.

Як констатують у BBC, Україна перевершила всі очікування у своєму захисті від повномасштабного вторгнення Росії, але і їй доводиться робити певні переоцінки та перерахунки. І йдеться не лише про контрнаступ, а й про мотивування своїх громадян до боротьби.

"Існує незаперечна необхідність, але також і незручна правда, що поле бою не для всіх", – підсумовує видання.