Віталій Портников: Єдиний результат російських виборів - це Донбас

Конституційна більшість “Єдиної Росії”, традиційне представництво у нижній палаті парламенту партій, які імітують конкурентів влади, свіжий кремлівський проект “Нові люди” - яка різниця, скільки місць буде у кожної з провладних партій?  Як, втім, легко було передбачити, що реальні опоненти влади до парламенту не пройдуть.  І можна було не сумніватися, що після парламентських виборів у світі не визнають сам факт їхнього проведення у окупованому Криму, а у Москві це стануть сприймати з обуренням і погрожувати “наслідками”.

 Тому єдина реальна новина цих виборів - так це втягування в їхнє проведення мешканців окупованого Донбасу. Масове підвезення людей з окупованих територій на дільниці у Ростовській області і так зване “віддалене голосування” тих, хто отримав російські паспорти у Донецькій і Луганській областях.

 Це і є чіткий сигнал, який Володимир Путін вирішив направити Україні і Заходу - почався процес інтеграції окупованих районів Донбасу у російський політичний простір.  Цей процес проходить за сценарієм, який придуманий аж ніяк не Путіним.  Ще у 90-і роки російське керівництво підтримувало зміцнення позицій маріонеткових адміністрацій у Придністров'ї, Абхазії чи Південній Осетії - а потім починало масову паспортизацію жителів цих регіонів. Причому цей процес не переривався навіть після визнання Кремлем фіктивної “незалежності” Абхазії і Південної Осетії.  Якраз учора у Цхінвалі було підписано “Угоду про подвійне громадянство між Республікою Південна Осетія і Російською Федерацією”. Згідно з цим документом Росія надасть громадянам Південної Осетії право на спрощену процедуру отримання громадянства.  Тобто, з одного боку, Південна Осетія, з російської точки зору, “незалежна держава”, а з іншого все її жителі повинні стати громадянами Росії.

 До Донбасу буде застосований той самий підхід.  З точки зору Путіна питання зовсім не у тому, коли конфлікт буде врегульовано, територіальну цілісність України - відновлено ​​і контроль над кордоном - повернуто.  А в тому, який варіант у випадку з Донбасом обере Кремль - придністровський або абхазький. Варіант декларативного визнання територіальної цілісності країни при фактичному контролі над частиною її території або ж варіант визнання «незалежності» окупованих територій зі спробами розширення території окупації.  При цьому, звичайно, можна прагнути до продовження діалогу у “нормандському форматі”, але віддавати собі звіт у його реальній результативності.  А можна навіть добитися зустрічі з Путіним, яка з незрозумілих причин залишається однією з політичних цілей Володимира Зеленського.  Президенти Молдови і Грузії неодноразово зустрічалися і з Єльциним, і з Путіним. І що це змінило?

 Парламентські вибори за участю жителів Донбасу - ще один сигнал, який повинен дати нам можливість вирішити, як жити з конфліктом, який може тривати десятиліттями.  Поки що Кремль не тільки окупує наші території, але і займається “управлінням” цим конфліктом, а ми лише реагуємо на дії Москви.  І якщо ситуація не зміниться - а для зміни ситуації нам потрібно і реальне розуміння подій, і ефективна влада, яка повинна змінити нинішнє популістське правління - ми програємо не лише боротьбу за Донбас.

 Ми програємо війну за наше майбутнє.