Віталій Портников: Кремль імітуватиме конструктивність людожерів

Через вісім років після російського нападу на схід України та підписання угод у Мінську сторони раптом виявили, що по-різному трактують досягнуті домовленості. При цьому Дмитро Козак охарактеризував сам цей факт як прорив.

Але я не поспішав би сміятися над цим визначенням російського чиновника.  Те, що сторони по-різному трактують Мінські угоди, - це очевидний факт. Але в іншій ситуації той самий Козак мав би охарактеризувати сам цей факт зовсім не як прорив, а як глухий кут. Те, що Козак називає очевидний глухий кут проривом - свідчення того, що Кремль зацікавлений у переговорному процесі з цивілізованим світом.  І цей факт зареєстровано того ж вечора, коли посол Сполучених Штатів у Москві Джон Салліван привіз до Міністерства закордонних справ Російської Федерації письмову реакцію Сполучених Штатів та країн-членів НАТО на безпардонний російський ультиматум.

Вже доводилося зазначати, що у Кремлі навряд чи розраховували на те, що США та країни цивілізованого світу так одразу візьмуть і погодяться з російськими пропозиціями, бо злякаються силового удару по Україні.  Біснуватий російський фюрер прорахувався в іншому.  Він розраховував насамперед на розкол цього цивілізованого світу.  І на те, що на поступки у Вашингтоні погодяться саме для того, щоб уникнути цього розколу.  У Кремлі не розраховували ані на жорстку реакцію Сполучених Штатів, де готові цього разу запустити по-справжньому руйнівний для російської економіки механізм санкцій, ані на солідарність Заходу.  Адже зауважимо, що зараз одним голосом говорять не лише країни-члени НАТО.  До їхньої позиції приєдналися і традиційно нейтральні держави, такі, як Фінляндія та Швеція, де не розуміють, чому це Москва має розпоряджатися їхнім суверенітетом і правом приєднуватися до оборонних союзів.  Намагатися зрозуміти збочену логіку Путіна стає ознакою поганої хвороби або тотальної корумпованості.  І незабаром персонажів, готових нести цю нісенітницю, на Заході просто не залишиться, щоб послухати такі "оригінальні" думки, доведеться виписувати українських депутатів з ОПЗЖ або відверто проросійської частини "Слуг народу".

 Цю готовність до економічного тиску та радикальну зміну суспільної думки у Кремлі не прорахували.  І зараз намагатимуться демонструвати конструктивність людожерів: ось, ви нас не поважаєте, відкидаєте наше законне право пожирати дітей на сніданок, обід та вечерю, не розумієте наші традиції, а ми все ще намагаємося з вами розмовляти та констатуємо, що у нас є розбіжності щодо того, яким соусом заправляти людське м'ясо.  Що, ви зовсім не їсте дітей?  Ну зрозуміло, це все ваш жахливий Захід, вплив "дядька Сема". Тож визнайте хоча б, що ми маємо повне право хоча б снідати дітьми у Криму та на Донбасі – це наші скрєпи, без них Росія не Росія.

Ось, власне, і все, що хотів сказати Дмитро Козак.