Трамп оголосив про мир, але експерти сумніваються: чи справді закінчилася війна в секторі Гази

Президент США Дональд Трамп оголосив про завершення війни, також відбувся обмін заручниками. Однак залишаються невирішеними дуже багато складних питань, які накопичилися за роки протистояння між ізраїльтянами та палестинцями. 

Чи варто говорити про можливість досягнення ширшої мирної угоди, яка могла б запобігти новим спалахам насильства, пояснить Еспресо.

Що відомо про перемир’я

Ізраїльтяни чекають звільнення захоплених ХАМАС заручників, фото: Getty Images

8 жовтня президент Трамп на платформі Truth Social повідомив, що Ізраїль і ХАМАС "підписали першу фазу" плану, який передбачає припинення вогню, виведення ізраїльських військ з більшої частини Гази та обмін полоненими. Ця угода базується на 20 пунктах плану Трампа, оприлюдненому наприкінці вересня, і стала результатом інтенсивних переговорів у Шарм-ель-Шейху (Єгипет) за посередництва Катару, Єгипту, Туреччини та США. 

Ізраїльський прем'єр Біньямін Нетаньягу схвалив цей план на засіданні кабінету 9 жовтня, попри опір ультраправих коаліційних партнерів, які вимагали повного роззброєння ХАМАС. 

У межах першої фази цієї домовленості, 13 жовтня ХАМАС передав останніх живих ізраїльських заручників (20), а Ізраїль звільнив до двох тисяч палестинських в’язнів (серед яких були і жінки, і діти). Обмін супроводжувався масовим надходженням гуманітарної допомоги – сотні вантажівок на день для відновлення інфраструктури Гази.

Одночасно частково відбувся вихід ізраїльських сил із деяких районів Гази. Що дозволило палестинцям повернутися у свої зруйновані домівки.

Однак сцени радості в Тель-Авіві на "Площі заручників" контрастували з сумом, адже ХАМАС передав лише тіла чотирьох із 28 загиблих заручників, стверджуючи, що решта потребує часу для ексгумації з-під руїн. Червоний Хрест, який координує ці процеси, каже, що повернення решти останків – це "більший виклик, ніж звільнення тих, хто залишився живим", тому це займе "певний час".

Натомість сім'ї 24-х загиблих заручників звинувачують ХАМАС у затримках. Форум сімей заручників назвав це "порушенням угоди", вимагаючи негайного пошуку тіл. Мати одного з вбитих заручників сказала, що уряд Нетаньягу зрадив родини, тіла яких залишаються в Газі. А Міноборони Ізраїлю закликало залишати ключовий пункт пропуску у Рафаху закритим до повернення тіл 24 заручників.

Трамп виступив перед ізраїльським парламентом, фото: скриншот

У той же день Трамп прибув в Ізраїль, де виступив перед Кнесетом (парламентом), а згодом полетів в Єгипет, де взяв участь в урочистому підписанні декларації щодо Гази з лідерами понад 20 країн, вкотре повторивши, що тепер настав "мир та новий світанок на Близькому сході".

Відзначимо, що для України – це також позитивна новина, оскільки зниження напруги на Близькому Сході може повернути більшу увагу міжнародної спільноти до війни, яку веде Росія проти України. Власне, Трам сам про це сказав, що тепер його команда має зосередитися на завершенні російсько-української війни.

Що передбачає друга фаза мирної угоди

Друга фаза мирної угоди між Ізраїлем і ХАМАС мала б стати вирішальною – саме вона повинна перевести тимчасове перемир’я у стан стабільного миру. Якщо перший етап стосувався насамперед гуманітарних питань, а це звільнення заручників, обміну полоненими, доставки допомоги та часткового виведення військ, то другий має закласти політичний і безпековий фундамент для майбутнього.

Ця фаза передбачає повне припинення бойових дій та виведення ізраїльських військ із більшості територій сектора Газа. Йдеться про поступове повернення контролю над регіоном до місцевої адміністрації, формування перехідного органу управління, який мав би забезпечити порядок і почати відбудову. Умовно кажучи, це перехід від "паузи у війні" до спроби створити нову модель співіснування ізраїльтян та палестинців по сусідству.

Одним із центральних пунктів для другої фази є повернення всіх ізраїльських заручників (24 мертвих тіла). Адже для Ізраїлю це питання національної честі й емоційний рубіж, без якого суспільство та політики не можуть погодитися на подальші кроки. 

"Серед палестинців у Газі зростають побоювання, що затримка ХАМАС із передачею тіл ізраїльських заручників може зірвати крихке припинення вогню", - пишуть у BBC.

Бойовики ХАМАС, фото: Getty Images

Водночас ХАМАС прагне отримати гарантії, що після цього ізраїльські сили не повернуться до операцій у Газі для ліквідації терористичного угрупування. Бо саме ці два пункти були і є основним для уряду Нетаньягу: звільнити всіх заручників та ліквідувати ХАМАС, як це було заявлено після ізраїльського "11 вересня" (прориву бойовиками кордону 7 жовтня 2023 року). Тож у цьому криється головна складність переговорів – взаємна недовіра.

Ще одним болючим питанням є майбутнє самої Гази. Ізраїль наполягає, що ХАМАС не може залишатися керівною силою, але чіткої альтернативи поки немає. Ба більше, ослаблені представники терористичного руху намагаються поновити контроль над сектором Гази після початку дії режиму припинення вогню. За даними ізраїльських медіа, ХАМАС стратив 33 палестинських "колаборантів". Тим часом за даними арабських медіа, ізраїльські сили вже вбили п’ятьох палестинців та поранили кількох попри перемир’я. Тобто саме палестинський народ досі залишається заручником ситуації.

Законна палестинська адміністрація давно втратила вплив на місцях і навіть не згадувалася Трампом, а створення тимчасового міжнародного уряду у секторі Гази викликає суперечки. Усе це гальмує переговори. 

На додачу, реалізацію другої фази ускладнює гуманітарна катастрофа. Два мільйони мешканців Гази живуть серед руїн, без стабільного доступу до води, електрики чи ліків. Без масштабного міжнародного фінансування відновлення регіону виглядає майже неможливим, а будь-яке затягування лише поглиблює проблеми.

"Припинення вогню не вирішує все чарівним чином. Це лише перший із багатьох кроків до відновлення. А вакуум влади, який утворюється в секторі Гази, може стати гіршим, ніж влада ХАМАС", - відзначають у BBC.

Посередники, тобто США, Єгипет, Катар, ЄС та інші, намагаються тримати процес у руслі, але досягти компромісу складно. Попередні мирні домовленості на Близькому Сході часто руйнувалися саме на другому етапі, коли наставав час перейти від обіцянок до реалізації конкретних дій. 

Тож попри урочисті та маніпулятивні заяви Трампом про історичне досягнення та "кінець війни довжиною у 3000 років", друга фаза поки залишається не початком справжнього миру, а лише випробуванням того, чи вдасться втримати досягнуте перемир’я. Звісно, як пише Bloomberg, зусилля Трампа варті похвали, адже заручників звільнили і гармати затихли, однак вся ця риторика, здається, є лише "бальзамом для забитого его після того, як Трамп минулого тижня не зміг отримати Нобелівську премію миру".

Що кажуть експерти та міжнародні медіа

фото: колаж Еспресо

Більшість експертів скептичні щодо надійності домовленостей. Та й за опитуваннями, ізраїльське суспільство не вірить в можливість існування двох держав, тому не готове до такого кроку. Навпаки, як пише The Washington Post, ізраїльтяни все більше тиснуть на поселення палестинців не лише в секторі Гази, але й на Західному березі річки Йордан, де "близько 3 мільйонів палестинців живуть на дедалі меншій території під дедалі більш мілітаризованою ізраїльською окупацією та загрозою анексії".

Як відзначає Мона Якубян, директорка Програми Близького Сходу в Центрі стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS), хоча поточна угода знаменує собою важливий прорив у дворічній війні, проте питань досі більше, ніж відповідей.  

"Три безпосередні точки напруженості обертаються навколо питань роззброєння ХАМАС, виведення ізраїльських військ та остаточного припинення воєнних дій. Угода прагне до "демілітаризації Гази під наглядом незалежних спостерігачів", але в ній бракує деталей. Угода досить розпливчаста щодо роззброєння ХАМАС – без чітких вказівок на терміни чи контрольні показники, не кажучи вже про те, як саме буде досягнуто роззброєння? Угода також не дає розуміння того, як досягти знищення "всієї військової, терористичної та наступальної інфраструктури, включаючи тунелі та об'єкти з виробництва зброї". Тунелі ХАМАС становлять особливо складну проблему для ізраїльтян", - каже експертка. 

Вона додає, що нічого невідомо і про фази виведення ізраїльських військ, оскільки угода передбачає початкове виведення військ до "узгодженої лінії, але бракує подальшої ясності щодо термінів та послідовності подальшого виведення ізраїльських військ". 

"План також передбачає створення ізраїльської буферної зони в Газі, проте ХАМАС заявив про своє очікування повного виведення ізраїльських військ з цієї території. Розбіжності щодо цих питань можуть легко зірвати план і призвести до відновлення бойових дій", - додає Мона Якубян.

Сектор гази, фото: Getty Images

Аналітики з якими поговорив The New York Times також кажуть, що звільнення ізраїльських заручників та перемир’я – це, можливо, найлегша частина угоди, яку намагалися проштовхнути останні два роки,  адже "легше уявити, що справи підуть шкереберть, ніж повну реалізацію планів Трампа".

"Змусити ХАМАС відмовитися від зброї та демілітаризувати сектор Гази – ключові передумови для повного виходу Ізраїлю з Гази. Ізраїльтяни вимагають роззброєння ХАМАСу, що не є простим адміністративним заходом. ХАМАС був заснований на принципі носіння зброї. Тому ХАМАС фактично просять позбутися своєї ідеології", - сказав виданню Акрам Аталлах, палестинський оглядач з Лондона.

Також є інші невирішені питання з 20-пунктного плану пана Трампа. Зокрема, створення міжнародних сил для підтримки безпеки на території, амбітних зусиль з відновлення економіки та інфраструктури Гази, а також створення тимчасового Палестинського керівного комітету, роботу якого контролюватиме міжнародна рада. 

"Під час переговорів, що передували припиненню вогню в Газі, положення про те, хто керуватиме анклавом "наступного дня" після закінчення війни, були одними з найскладніших і найтриваліших – настільки, що їх зрештою виключили з переговорів про припинення вогню та відклали до другого етапу переговорів", - додають у The New York Times.

Ізраїльські експерти вважають, що друга фаза переговорів зайде в глухий кут. ХАМАС залишиться озброєним, Ізраїль не виведе війська з Гази, і ситуація заморозиться. Ізраїльські військові, ймовірно, діятимуть проти ХАМАС, як проти "Хезболли" в Лівані, періодично завдаючи точкових ударів по бойовиках чи їхніх арсеналах.

"Якщо зараз, не дай Боже, станеться теракт на один із наших постів, і у нас будуть жертви, то через хвилину все скінчено", – сказав Зохар Палті, колишній високопоставлений співробітник Моссаду та Міністерства оборони.   

Тож "кінець війни" у повному розумінні вимагає значно більшого, ніж простого перемир’я і звільнення заручників. Історія показує, що на Близькому Сході конфлікти періодично відновлюються після таких ширмових домовленостей, тому сьогоднішній оптимізм має поєднуватися з реалістичними очікуваннями та готовністю до тривалої дипломатичної праці, а не швидких результатів. 

Читайте також: Друга річниця нападу ХАМАС: трагедія, що змінила Ізраїль, Палестину та світ, але досі без відповідей про мир