Аргумент про "першопричини війни" Росія вигадала заднім числом, - дипломат Пайфер

Про це в етері Еспресо та Slawa.TV сказав американський дипломат, колишній посол США в Україні Стівен Пайфер в інтерв'ю ведучому програми "Студія Захід" Антону Борковському.

"Головне питання, якщо ми говоримо про серйозні переговори з перспективою досягнення справедливого, стійкого та довготривалого врегулювання, полягає в тому, чи зміниться переговорна позиція Росії. Судячи з того, що ми бачили протягом останніх шести-семи місяців, я вважаю, що Україна готова йти на певні, можливо навіть дуже болючі, кроки заради досягнення мирного врегулювання. Натомість ми не бачили подібної готовності з боку Росії", - зазначив Пайфер.

За словами дипломата, якщо ж Росія дійде до моменту, коли буде готова вести справжні переговори, це і буде найважливішою передумовою. Тоді вже можна буде шукати відповідні формати. Це може бути прямий канал між Росією та Україною. Можливо, посередницьку роль відіграватиме Туреччина. Можливо, США повернуться до цього процесу і допомагатимуть більш зважено, ніж протягом останніх 15 місяців. Або ж активнішу роль візьмуть на себе європейські країни.
Тобто існує чимало можливих шляхів до врегулювання, якщо Росія справді буде готова шукати рішення, а не просто вимагати від України прийняти російські умови. Втім, тут є ще одна складність.

"Коли російська сторона говорить про врегулювання, вона постійно наголошує на необхідності усунути так звані першопричини війни. І саме в російському трактуванні цих "першопричин" і полягає проблема. І, на мою думку, це є прикладом російських надмірних вимог.

Росія стверджує, що зміни в архітектурі європейської безпеки за останні тридцять років, насамперед розширення НАТО, стали однією з першопричин війни. На мою думку, це аргумент, який Росія вигадала заднім числом. Я не вважаю, що саме це має реальний стосунок до причин війни.

Водночас сама ідея про те, що НАТО мало б погодитися вивести всю військову інфраструктуру, розгорнуту після 1997 року на території країн Балтії, Польщі та інших держав, виглядає нереалістичною", - наголосив Пайфер.

Дипломат нагадав, що ще у 1997 році НАТО зазначало: розширення Альянсу не передбачатиме постійної присутності значних бойових сил на території нових держав-членів. І справді, з 1997 до 2014 року НАТО не розміщувало сухопутні бойові підрозділи на території нових членів Альянсу, за винятком окремих навчань і тренувань.

"Ситуація змінилася після 2014 року, коли Росія незаконно анексувала Крим і розпочала бойові дії на Донбасі. Саме після цього ми побачили нарощування військової присутності НАТО, насамперед у країнах Балтії. Наприклад, у Литві Німеччина планує розгорнути повноцінну бригаду. І причина полягає в тому, що Росія сьогодні - це вже зовсім не та країна, якою її уявляли майже тридцять років тому, у 1997 році. Події в Україні показали, що Росія готова застосовувати військову силу для досягнення політичних цілей.

Тому я не бачу жодних шансів на те, що НАТО повернеться до моделі військової інфраструктури зразка 1997 року. Адже сьогодні існують побоювання, що російська загроза може стосуватися не лише України, а й держав-членів НАТО, зокрема Фінляндії, Польщі та країн Балтії. Тож якщо Росія висуває таку вимогу, то це вимога, на яку країни НАТО не погодяться", - резюмував Пайфер.

• Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров висунув нову умову для мирного врегулювання — "відновлення прав" росіян та російськомовних в Україні.