Кремлівський силовик на переговорах в Абу-Дабі: хто такий Ігор Костюков

Профайл Костюкова: походження і кар’єрний бекграунд

фото: daycom.com

Типово для представників російських спецслужб, інформація про життя і діяльність Ігоря Костюкова у відкритих джерелах вкрай обмежена.

Відомо, що головний російський ГРУшник народився 21 лютого 1961 року у смт Серишеве Амурської області. За відкритими даними, спочатку здобув військово-морську освіту, а тоді також закінчив Військово-дипломатичну академію Міноборони РФ. 

Значну частину кар’єри Костюков будував у силовому та розвідувальному середовищі. На відміну від багатьох публічних фігур російського істеблішменту, не був пов’язаний із партійною політикою чи цивільною державною службою. 

Серед скупої інформації про його досвід можна також зустріти повідомлення проте, що у 2000-х років він щонайменше п'ять років був військовим аташе посольства РФ в Греції. Потім продовжив службу на різних посадах в системі військової розвідки, і згодом став першим заступником начальника ГРУ. Окрім того, Костюков був одним із тих, хто відповідав за військову операцію в Сирії. Власне деякі західні експерти пов’язують його кар’єрний злет із сирійською кампанією: зокрема, Марк Ґалеотті пише про нагородження Костюкова званням Героя РФ у 2017 році за роль у Сирії та поїздки до Дамаска. 

У деяких джерелах Ігор Костюков згадується і як посадовець, якого пов’язують із кібератакою на парламент Німеччини, подіями в Чорногорії, а також із анексією Криму та початком війни проти України у 2014 році.

Після смерті попереднього керівника ГРУ Ігоря Коробова у 2018 році Костюкова призначили виконувачем його обов’язків. У деяких джерелах зазначається, що він і під час погіршення хвороби Коробова заміняв його. Пізніше він очолив військову розвідку Росії на постійній основі. У 2019 році отримав звання адмірала. А вже у січні 2020 року саме новий голова ГРУ курував несподівану поїздку Путіна у Дамаск.

Серед іншого, що відомо про головного ГРУшника РФ, це інформація про його статки – його називають доларовим мільйонером, власником дороговартісного житла, а у власності його сім’ї зафіксували елітні земельні ділянки.

Санкції проти російського силовика: де і коли їх ввели проти Костюкова

фото: gettyimages

Перші свої санкції Ігор Костюков заробив майже 10 років тому – їх ввели Сполучені Штати Америки, і датуються вони 28 грудня 2016 року. Тоді Костюкова внесли до списку OFAC (Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США) у межах кіберсанкційного режиму США. Причина появи пакету обмежень: кібератаки та втручання у вибори.

У санкційних списках Європейського Союзу Костюков фігурує двічі й за різними підставами. У січні 2019 року його внесли до переліку осіб, причетних до застосування хімічної зброї – за результатами справи про отруєння колишнього російського розвідника Сергія Скрипаля та його доньки у британському Солсбері із використанням нервово-паралітичної речовини "Новачок". Наступного, 2020 року, ЄС запровадив щодо силовика окремі санкції за кібератаки, пов’язані з діяльністю російської військової розвідки.

У Великій Британії Ігор Костюков також перебуває під санкціями, запровадженими у межах національного санкційного режиму за кібератаки. Його ім’я внесене до санкційного списку, який веде OFSI – Управління з контролю за фінансовими санкціями Міністерства фінансів Великої Британії. У цьому списку Костюков фігурує як особа, щодо якої застосовуються фінансові обмеження, а датою первинного внесення зазначене 23 жовтня 2020 року. Це означає замороження активів у британській юрисдикції та заборону будь-яких фінансових операцій з ним для британських громадян і компаній.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 році санкційний тиск на Ігоря Костюкова посилився й за межами США та Європи. Канада включила його до свого санкційного списку навесні 2022 року в межах оновлення обмежень проти російських посадовців і військового керівництва. Того ж року санкції до Костюков застосувала Нова Зеландія, а також він з’явився у санкційних списках Японії й Австралії, які синхронізували свої обмеження з рішеннями США та Євросоюзу. Таким чином, після 2022 року він опинився під санкціями більшості ключових західних союзників України.

Київ також запровадив санкції проти Ігоря Костюкова в межах рішень РНБО після початку повномасштабної війни. Окрім того, ім’я головного російського ГРУшника присутнє в публічній базі центру "Миротворець", яка фіксує осіб, пов’язаних із збройною агресією РФ проти України.

Костюков на переговорах з Україною: Абу-Дабі і не тільки

фото: скрін відео

У травні 2025 року Костюков уже фігурував у переговорах України та Росії – в Стамбулі. Тоді це були перші прямі контакти сторін за три роки. Тоді він входив у склад російської делегації під керівництвом помічника Путіна Володимира Мединського.

Після стамбульських переговорів, звісно ж, домовленостей про припинення вогню чи мирну угоду досягнуто не було. Разом із була досягнута угода про обмін полоненими у формулі "1000 на 1000", водночас російські вимоги залишалися нереалістичними, зокрема щодо відведення українських сил із неокупованих частин кількох областей.

А от переговорах в Абу-Дабі Костюков отримав у російській делегації ключову роль – його призначили її очільником. На думку деяких західних експертів, його участь у переговорах в Абу-Дабі свідчить про безпосередню участь російської військової розвідки в урегулюванні війни. Рішення призначити саме керівнику ГРУ чільну роль на переговорах трактують і як небажання Кремля переводити процес у класичну дипломатію. Можна також зустріти зауваги про те, що це дзеркальна відповідь на участь Буданова у переговорах.

Як зазначає британський політолог та один із провідних експертів по Росії Марк Галеотті у своїй колонці на шпальтах видання Spectator, призначивши Костюкова, а не дипломата, Путін також дає зрозуміти, що, на його думку, головним питанням для обговорення є його вимога щодо решти територій Донецької області.