Москва не наполягала б на запровадженні мораторію на атаки вглиб території, якби вони не давали б результату, - генерал Кларк

Таку думку він висловив в етері Еспресо.

"Очевидно, що удари по російській енергетичній інфраструктурі завдають Росії відчутної шкоди. Якби це було не так, Москва не наполягала б на запровадженні мораторію на такі атаки. Ці удари обмежують здатність Росії отримувати доходи, отже, мають стратегічне значення, навіть якщо їхній вплив на полі бою не є миттєвим. Українське командування має враховувати ці чинники та правильно розставляти пріоритети. Очевидно, що удари вглиб території Росії змусили її звернутися з вимогою: “Не завдавайте ударів по нашій енергетичній інфраструктурі", - пояснив Кларк.

Генерал зауважив, що удари вглиб території РФ створюють дипломатичний тиск на Кремль й дають певні результати. Втім, головним питанням залишається те, на що саме Росія готова піти в обмін на таку угоду

"Питання в тому, на що саме Росія готова піти в обмін на таку угоду. Поки жодна з подібних домовленостей не набула чинності, оскільки щоразу, коли починається обговорення комерційних чи дипломатичних рамок, Росія висуває нові вимоги, намагаючись добитися додаткових поступок. Втім, схоже, що удари на великій відстані створюють дипломатичний тиск і дають певні результати", - додав він.

За словами Кларка, зараз триває війна на виснаження. Тому, ймовірно, українське командування могло б розглянути варіант з ударами по оперативних цілях, розташованих безпосередньо біля лінії фронту, які впливають на хід бойових дій.

"Ключове питання — в ефективному балансі: чи не доцільніше зосередитися на оперативно важливих цілях? Наприклад, удари по складах боєприпасів демонструють свою ефективність — вони досяжні й дають конкретний результат.Однак усе, що стосується позиційної війни, по суті, зводиться до боротьби на виснаження. У маневровій війні мета полягає в тому, щоб зосередити удари на визначених напрямках, відкриваючи шлях мобільним силам для досягнення вирішального результату завдяки швидкості та гнучкості. У нинішніх умовах Україна веде переважно позиційну оборону. У такій ситуації основними завданнями на полі бою є недопущення концентрації ворожих сил і зриву спроб змінити характер бойових дій. Це досягається шляхом підриву спроможності противника підтримувати війну — через удари по запасах пального, боєприпасів, місцях зосередження військ та інших критичних логістичних об'єктах", - підсумував генерал.

• 29 березня віцепрезидент США Джей Ді Венс запевнив, що енергетичне перемир'я між Росією та Україною набуло чинності.
• 16 квітня речник українського МЗС Георгій Тихий повідомив, що росіяни за час енергетичного перемирʼя з Україною порушили його вже понад 30 разів