Росія створює умови на ТОТ, за яких демонструвати українськість стає небезпечно, - експредставник української делегації у ТКГ Гармаш

Про це розповів журналіст, головним редактором видання "Острів", колишній представник української делегації у Тристоронній контактній групі Сергій Гармаш у проєкті “Алгоритми брехні” на Еспресо. 

"Я просто нагадаю, що з 14-го по 22-й рік діяли так звані Мінські угоди, за якими, передбачалось, що Росія визнає ці території українськими, але там начебто бореться за якусь автономію, спеціальний статус для цих регіонів. Тому тоді вже відбувались процеси русифікації, але вони відбувались під виглядом місцевої ініціативи. Тобто українська мова в переліку державних зникла з Конституції так званий ДНР і ЛНР у 2020-му році. До цього там були по дві державних мови: російська і українська. І певною мірою, до речі, цьому сприяла і внутрішня політика України, тому що в 18-му році, ми пам'ятаємо, був прийнятий закон про мови, поправки до Конституції і все інше, які дали змогу, так би мови, тим, хто боявся “бандеризації” і всьому прочему, робити відповідні кроки. Тобто то тут така тонка межа. Але вже тоді було ну небезпечно розмовляти українською мовою в Донецьку і Луганську. І вже тоді це був сигнал, що людина ну мінімум не лояльна до Росії і з такими людьми вже працювали, звичайно, спецслужби", - зазначив він. 

Водночас Сергій Гармаш наголосив, що навіть за умов тиску українська ідентичність на окупованих територіях повністю не зникла. 

"Хоча знаєте теж моя знайома, яка вже виїхала десь рік тому з Донецька до останнього часу була там. Вона казала, що зі своїми сусідами, які підтримують Росію, вона принципово розмовляла українською, і її ніхто не здав. І знаєте чому? Тому що вони боялись, що Україна може повернутись. Це рік тому вже. Все ще боялись, що Україна може повернутись, тому вони терпіли, так би мовити, цієї дива, дивукуватість таку, яка була принциповою. Тому тут не можна казати про депортацію масову, наприклад, да, чи масові заборони, але створюються системно, в принципі, створюються, тобто це політика Росії, умови, коли показувати, демонструвати свою українськість - небезпечно для людей. І вони цього намагаються не робити", - сказав він.

За словами Гармаша, попри ризики, окремі символи української культури досі зберігаються. Зокрема, він навів приклад пам’ятника Тарасу Шевченку в Луганську, який не демонтують через відсутність достатньої підтримки для такого рішення серед місцевих. 

"Хоча в Луганську досі стоїть пам'ятник Шевченку і його кожного року збирають підписи, хочуть убрати, прибрати, але він стоїть. До речі, це ж також показник, да, ставлення населення. Тобто вони не можуть назбирати ці підписи просто для того, щоб, ну, мати підстави законні убрати цей пам'ятник. Тому це теж така деталь, яка дозволяє нам робити певні висновки про настрої місцевих", - додав він.

Окремо він звернув увагу на політику заміщення населення, яку, за його словами, проводить Росія через економічні стимули для переселенців із РФ. 

"Хоча ви праві, оця політика по заміні населення, скоріше за все, призведе до того, що вже росіяни, які приїхали на окуповані території наші, будуть там голосувати і, можливо, цей пам'ятник уберуть. А можливо, навпаки, його оставлять для того, щоб продемонструвати, що от в Україні там Пушкіна, Толстого зносять, а у нас от Шевченка стоїть і їм ми такі толерантні. Тобто це також елемент політики зараз. Це вже не про пам'ять, не про українськість чи русифікацію, а саме інструмент політики щодо заміни населення. По-перше, Росія економічно створює умови, коли коли донеччани, луганчани, їм важко вже там вижити, тому що приїжджають з Росії люди, які отримують набагато більше грошей. Вони там командировочні, да, чи просто вони заробляють там більше. Вони автоматично піднімають ціни на ті ж продукти в місцевих магазинах, тому що більше в них статків. Вони мають змогу купувати ті ж квартири, нерухомість за льготною іпотекою. І вона начебто там маленька, 2-3% але треба внести перший внесок. А звідки в того маріупольчанина там, наприклад, 30 000 доларів для для першого внеску? Тому купують нерухомість переважно ті, хто приїжджає з Росії", - підсумував він.