Трамп пригрозив збільшенням тарифів на російську нафту і Європа прокидається від "військової сплячки". Акценти світових ЗМІ 31 березня

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 27 березня

Трамп "розлючений" на Путіна через відтягування бажаного миру та вже готовий до накладення нових санкцій

У інтерв’ю для Крістін Велкер, NBC News, президент США Дональд Трамп заявив, що готовий до введення нових санкцій проти Росії. Він пояснив, що "дуже розлючений" наразі на Путіна, адже той намагається відтягнути припинення вогню, яке Америка намагається встановити. 

"Я був дуже розлючений, дуже розлючений, коли Путін почав ставити довіру до Зеленського під сумнів, тому що це йде не в правильному напрямку, ви розумієте?", – розповів Трамп на інтерв’ю, вказуючи на пропозицію Путіна ввести "тимчасову адміністрацію" в Україні, поки вони укладатимуть угоди. 

Дональд Трамп, Фото: gettyimages

Як пишуть щодо цього CNN, різко критичний тон Трампа щодо Путіна різко контрастує з його власними словами про президента України Володимира Зеленського та закликами Трампа до проведення виборів у зруйнованій війною країні. 

Однак основним, на чому концентруються світові ЗМІ у цьому випадку – це заява Трампа, про те, що у зв’язку з таким затягуванням, США готові накладати посилені мита на усю російську нафту, аби ускладнювати процес її купівлі та примус країни-агресорки до миру. Відтак він вказав, що запровадить 25% або 50% мита, які торкнуться країн, що купують російську нафту. 

Проте, як влучно підмітили у The Guardian, саме у цьому ж інтерв’ю, Трампа також погрожував бомбардуванням Ірану і не виключив застосування сили в Гренландії.

"Якщо ми з Росією не зможемо домовитися про припинення кровопролиття в Україні, і якщо я вважатиму, що в цьому винна Росія, чого може і не бути, але якщо я вважатиму, що в цьому винна Росія, я запроваджу вторинні тарифи на нафту, на всю нафту, що надходить з Росії", – заявив очільник США. 

Путін, Фото: gettyimages

Однак, як пишуть у тому The Guardian, на запитання їхніх журналістів Трампу щодо того, чи сильно це погіршить його стосунки з російським диктатором, він вказав що не думає, що Путін триматиметься цих слів і надалі. 

Також у Bloomberg підкреслили, якщо США наполягатимуть на своєму, Індія та Китай, які стали ключовими покупцями російських барелів зі знижкою після повномасштабного вторгнення Москви в Україну, зіткнуться з особливим тиском. 

У цьому ж виданні додали, що у березні експорт російської нафти сягнув п'ятимісячного максимуму, а санкції США щодо російського танкерного флоту демонструють ознаки послаблення.

Європа прокидається від "військової сплячки" 

Дії Дональда Трампа показали Європі, що ключовий член НАТО, який і займав позицію його найпотужнішої армії, може виявитися хитким у питанні забезпечення стійкого захисту та миру. 

Як стверджують у CNN, занепокоєна, можливо, навіть налякана, Європа, напевно нарешті прийшла до тями щодо своїх потреб у самообороні в епоху Трампа.

"За місяць, коли міністр оборони США Піт Хеггет назвав Європу "патетичною" за "вільне витрачання коштів на оборону" в груповому чаті з чиновниками адміністрації (до якого випадково потрапив і журналіст The Atlantic), континент руйнує десятиліттями встановлені табу на оборону. На столі обговорюється політика, яка була б немислима ще кілька тижнів тому", – йдеться у матеріалі цього видання.

Як приклад, там приводять фундаментальні зміни у економічно найпотужнішій державі цього материка, Німеччині. Йдеться про зміни до конституційного ладу, ініційовані новим канцлером Фрідріхом Мерцом, які скасували механізм, що обмежував державні запозичення. Таким чином, фактично, легітимізуються необмежені витрати на оборону і безпеку. За заявами цього видання, експерти очікують, що цей крок розблокує до 600 мільярдів євро в Німеччині протягом наступного десятиліття. 

Також у матеріалі послались і на дії інших країн Європи у напрямку мілітаризації, зокрема мільярдні вкладення країн Балтії у цей сектор економіки, планування розширення ядерного потенціалу двома основними гравцями регіону, Британією та Францією. 

У  CNN підкреслили, що наразі навіть нейтральні країни переглядають свої позиції. На тлі дискусій про те, як підтримувати мир в Україні у разі врегулювання, уряд Ірландії - військового міноритарія, орієнтованого на миротворчі операції - запропонував закон, що дозволяє розгортати війська без схвалення ООН, обходячи можливе російське (або американське) вето.

Про це ж висловились і журналісти New York Times, наголосивши, що американська ядерна парасолька захищала Європу протягом багатьох поколінь, але і Великобританія, і Франція порушили питання про можливість розширення власних арсеналів, щоб покрити весь континент. До останніх також додали і вищезгаданий новий канцлер Німеччини та лідери ще декількох балтійських країн, зокрема Польщі та Литви. 

"Естонія, Литва і Польща є членами НАТО. Якщо Альянс не відреагує на російське вторгнення в ці країни, то пан Путін може продемонструвати порожнечу основного принципу НАТО, статті 5: декларації про те, що напад на одного члена Альянсу є нападом на всіх", – зазначили у виданні, цитуючи аналітиків Центру Карнегі у Берліні, який досліджує питання Євразії та Росії зокрема. 

Читайте також: Оборонна стратегія Європи для України та можливі напрямки нового наступу РФ. Колонка Сергія Згурця