Україна змінила підхід до фортифікацій: Умєров розповів деталі

Про це журналістам розповів очільник Міноборони Рустем Умєров, передає "Радіо Свобода".

Замість великих оборонних районів тепер створюють менші опорні пункти з короткими (60–70 м) ходами сполучення і захистом від дронів — вони менш помітні й ефективніші в умовах сучасної війни.

"Тактика ворога змінилася: зараз вони не діють класичними батальйонами й ротами, здебільшого застосовуючи в ході штурмових дій невеликі піхотні формування з підтримкою безпілотних систем. У відповідь на зміну тактики наступальних дій противника було запроваджено нову модель – просторово менші опорні пункти з протяжністю ходів сполучень 60-70 метрів, з обов’язковим антидроновим накриттям, які важче виявити і які ефективно виконують завдання оборони, стримування і завдання вогневого ураження, зокрема й щодо FPV-дронів", - сказав міністр.

Станом на середину 2025 року виконано понад 50% запланованих робіт, і укріплення постійно адаптують до ситуації на конкретних напрямках.

"Фортифікація – це не лише бетон і траншеї, а й адаптивна інженерна система, яка враховує тактику ворога і завжди працює на одне: захист наших воїнів. Ми щоденно контролюємо процес і посилюємо ті ділянки, де це потрібно найбільше", - сказав Умєров.

• Наприкінці травня журналісти Bihus.info опублікували розслідування щодо масштабних фінансових зловживань під час будівництва оборонних споруд на півдні та сході України. Журналісти зазначали, що зведенням фортифікацій займаються компанії, які або штучно завищили ціни на десятки мільйонів, або були використані як "прокладки" для транзиту бюджетних коштів.
• У червні очільник уряду Денис Шмигаль сказав, що фортифікації у прифронтових областях збудовані, а щодо ймовірних порушень тривають перевірки.