Україною в майбутньому керуватимуть ті, хто очолював українську армію в роки війни, - Безсмертний

Меседжі, які послав Путін за допомогою журналіста Карлсона на Захід, мали ключову задачу - підняття градуса істерії з метою стабілізації чи замороження. Відповідно, дуже добре вплітається в подібний сценарій так звана російська ядерна зброя в космосі.

Звертаю увагу на папку з "документами Богдана Хмельницького". Якщо ви зараз відкриєте конгресову бібліотеку США, то ви знайдете ці документи. Ніякої необхідності немає для США у присутності документів Богдана Хмельницького й інших багатьох документів, які дуже часто використовує московський фюрер у дезінформаційних атаках в Україні. Ці документи там у надлишку, в достатній кількості є в копіях, а частина в оригіналах, тому що Америка про це завжди дбала і буде дбати.

Що було у цій папці? Як ви розумієте, американський журналіст завжди супроводжується операторами, помічниками, тим більше особа Карлсона. Вручати певний документ ніякої необхідності не було, бо це була небезпека. Тому очевидно, що ми маємо в цьому випадку послання, а для кого воно було, не треба розшифровувати. Зрозуміло, що Трамп у розмовах обіцяв Карлсону не тільки посаду віцепрезидента, а й багато чого.

Тепер щодо інших речей. Згадайте, що під час будь-яких агресій, чи в Грузії, чи в Україні, цьому передували певні історичні екскурси. І це означає, що Росія готується до атаки. Більше того складовою цієї атаки тепер вже була не тільки Україна, а й Польща, країни Балтії.

Це означає, що тема війни, глобальної війни на Європейському континенті, не просто на порядку денному, а вона вже в суті подальших планів, відпрацьованих планів з точки зору тактичних кроків Росії на найближчі місяці, не роки.

Помиляються європейські фахівці, коли говорять про 2, 3 чи 5 років. Якщо хтось думає, що це випадкове співпадіння - Карлсон і чергові страйки по Європі, загострення на Близькому Сході, скажу - ні. Всі ці місця дуже добре відпрацьовані ФСБ. Чи ми беремо Близький Схід - це споконвічна гра КДБ, чи ми беремо ліві або праві крайньорадикальні сили у будь-яких європейських державах - скрізь є ці корисні ідіоти КДБ, ФСБ, московського фюрера. І це почало дуже активно працювати.

Зрозуміло, що на фоні цього одразу вилаштувалися дві рейки. Перша рейка - це теза про переговори, які нібито велися. Ніяких переговорів, навіть ніяких пропозицій ніхто ніколи не робив. А друга - це те, що Україна все вже, капут. І все це, якщо подивитися отак на стіл, на інформаційне меню, воно просто закрило всю іншу проблематику, всі інші моменти, які у світі є суперактуальними. До відома зазначу, що продовольча програма в африканських країнах так і не вирішена. Україна пробила коридор, але його недостатньо для того, щоб розв'язувати ці проблеми. Але зверніть увагу, про це нічого, ніби проблеми немає.

Зараз фактично вся Центральна Африка горить війною після того, коли звідти витурили Пригожина. Взагалі з його загибеллю там почалися війни між його угрупованнями. Починаючи з Судану, Центральної Африки, скрізь виникли воєнні конфлікти, але про це навіть ніхто ніде нічого не говорить. Ситуація на Аравійському півострові вже зараз поставила на міну уповільненої дії всю світову економіку, це всі бачать по росту цін. Я вже не кажу про те, що на сьогодні 30% Європи залежить від скрапленого газу, який надходив через Суецький канал. Змушені доставляти через мис Доброї Надії, а це плюс 10-14 днів, що призводить до зростання тарифів. Тобто ці речі вже відійшли на другий план.

А при цьому зрозуміло, що теми, які пов'язані з допомогою України, з посиленням оборонного промислового потенціалу Європи, взагалі не прослідковуються зараз активно у міжнародному інформаційному просторі. Звідси я вже бачу і рекомендую надалі виходити з тези "3/4 йде на вибори". І тут московський фюрер і вся оця братія корисних ідіотів буде використовувати цю ситуацію, щоб нав'язувати світу свій наратив. Це дуже небезпечна річ.
 

Інформація у нинішній ситуації не менш небезпечна, ніж кулі, міни, снаряди, ракети та все інше.

Прокоментуйте оцей трикутник, у якому з одного боку Лавров почав розповсюджувати дезінформацію, що у РФ готові до якогось перемир'я, з другого боку - заява Трампа про те, що Байден здає Україну, а третій - маємо зміни в нашому Генштабі, заміну головкома ЗСУ.

Перша річ, з якої я б пропонував розпочати, це з інтерв'ю посла Росії в ООН Небензі Стівену Сакуру, бо все інше навантажено трошки іншим змістом. Але це інтерв'ю я б пропонував усім, хто хоче зрозуміти, що таке журналістика, подивитися. Сакура - талановитий журналіст, він настільки грамотно провів інтерв'ю з Небензею, який виклав усе і був змушений говорити на питання, що взагалі не належали до його компетенції. Але він мусив говорити, тому що журналіст його просто атакував. І Небензя дуже чітко дав відповідь на запитання, що ніяких переговорів немає і найближчим часом бути не може.

Тут ще є два факти, я хочу поставити тут жирнючу таку крапочку, щоб до цієї теми вже ніколи не вертатися.

Московський фюрер завжди використовував глобальні речі, процеси, явища для початку різного роду військових акцій - олімпіади, економічні кризи й так далі.

Згадайте, ми з вами говорили, коли почалася епідемія, я казав, що він не відмовиться, навпаки буде атакувати, а всі казали: ні, епідемія зупинить.

У цьому році будуть вибори й буде певне провисання з перехідного періоду в США, але в цьому році ще й Олімпіада в Парижі. Про які переговори може йти мова? Тут же очевидно, що для фюрера - це момент. Він же в інтерв'ю Карлсону каже: от я до олімпіади підійду і тоді прийму рішення: чи давати полякам і балтам паузу, чи завдати удар. Там вже на лобі все було написано.

Тему з переговорами пропоную зняти для тих, хто намагається її крутить, бо це просто дезінформація.

Хоча, безумовно, московському фюреру дуже хотілося б інформаційно втягнути в цей процес і Трампа, і Байдена, і Україну, і європейських очільників. Тут маркером є Орбан, який квакнув щось про те, що Україні треба про Крим забути. Мене трошки потрясло те, що тут і сусідній президент Дуда теж підспівав. Я не можу зрозуміти, на яку сковороду його посадили. Очевидно, що його стосунки з Туском настільки нервуючі, що він змушений говорити речі, які з точки зору Польщі взагалі ні до чого. Але він для чогось це сказав і це ще один доказ того, що це абсолютно дезінформаційний трек стосовно переговорів.

Як сюди вписується тема з Трампом і США? Щодо Трампа. Я доволі непогано знаю цю особу з точки зору його психофізичних характеристик. Усе, що він говорить - це вибори, якщо хочете, епатаж під час концерту. У США, особливо в розумінні Трампа, вибори - це свого роду культурологічна акція. І у нього від матері передалося, що він завжди намагається захопити весь простір. Очевидці й свідки розповідають про його маму, що коли вона вперше з'явилася у Нью-Йорку там зникли з радара всі світські левиці. І Трамп неодноразово, навіть під час виборів, повторює, що йому від мами передалася відкритість до людей. Він навіть паразитує на цій темі. І оце бажання захопити простір веде до нього і веде його. Він буде робити такі кульбіти, що ми навіть з вами придумати не можемо.

Тепер, чому цей момент перевзування наступив, який збігся з призначенням Сирського? У житті Трампа є такий момент, де в офіційних біографіях написано, що, коли йому виповнилося 13 років, він у житті зустрівся зі складнощами. Що могло бути з юнаком у 50-60-ті роки? Ну, наркота, там всякі ці гангстерські забави. А батько, німець, віддав його у військову академію, де за рік Дональд став зразковим студентом.

І як тільки буде говорити Буданов, Сирський, то Трамп дуже добре зрозуміє, що і коли говорить військовий. А коли йому поклали на стіл характеристики тих, хто сьогодні говорить від імені України, то він моментально почав крутити платівку. Тим більше, що це співпало з його "любов'ю" до Джозефа Байдена та демократів. Я переконаний, що ці кульбіти й далі будуть, ще й будуть крутитися і в інший бік.

Зараз тримаються два повідомлення: що Трамп "врятує Україну", це я в лапки ставлю, а друге - Трамп змусить Україну здатись. А річ у тім, що для типажу такого як Трамп, то кращої ситуації і не давай. Він буде говорити що завгодно, зверніть увагу, навіть на персональному рівні. Адже родини Гейлі та Трампів були в дуже хороших стосунках, і хто як не Трамп призначав Ніккі Гейлі послом в ООН від США. Подивіться, що він зараз говорить, що чоловік пішов від неї, бо Трамп просто такий затятий сексист. Це дуже швидко вилетіло у простір. Ці моменти проглядаються і в особистих стосунках, також і у глобальних, регіональних, міждержавних стосунках.

Тому я б пропонував, щоб у цьому випадку, якщо не можна розшифрувати одразу Трампа, то треба подивитись у деталі того дня, що відбувалося. Тільки-но він почув про заміну в Україні військових, то зрозумів, що щось там буде і моментально увімкнувся оцей його спогад про військову академію. Він через рік в академії уже отримував дипломи, навіть від тренера по футболу отримав стипендію, тому що він же бичара, даруйте, величезний. Це зараз йому 77 років і кучері такі, що він не знає, що з ними робити, а тоді був красень-юнак. І тут така ситуація – зальот у 13 років, даруйте за сленг.

Ясно, що там його на місце поставили дуже швидко. А для німців муштра як підхід була завжди актуальною. Тим більше, що родина Трампів тільки по мамі з Шотландії, а всі вони німці, причому такі затяті німці. Дід його навіть утік з Німеччини через цю німецьку муштру. Тому треба розуміти, що тут є речі, які інформаційно накладаються.

Але ніхто ж не буде копатись у цих речах, будуть дивитися на заголовки, а ці заголовки - дуже небезпечна зараза. Звідси ці тези про переговори, про позицію Трампа, які починають грати в інформаційному полі, нав'язуючи людям певні інформаційні потоки та вводячи їх у стан психологічної депресії, бо тут явно депресивний зміст, що все втрачено і нічого не буде.

Ситуація в інформаційному плані потребує відстеження, особливо по цьому російському треку. Але я ще раз кажу: тут перша теза - глобальні вибори, друга - насправді колосальна небезпека для Європи.

Ситуація зараз звелася до тези 2014-2022 років: усе в голові Путіна, він буде приймати рішення, чи під час Паризької олімпіади робити цей крок, чи, можливо, якимось чином вживати інші тактичні дії.

Тепер перейдемо до теми з космосом та винесення ядерної зброї у космос. Що таке космічна індустрія Росії у нинішній ситуації, я думаю, всі зрозуміли після запуску на Місяць. Вона явно просіла, але нікуди не поділися тактичні інструменти, які вживав президент Рейган зі стратегічною оборонною ініціативою.

Заміна головкома, начальника Генштабу. На вашу думку, чому саме зараз? І як можна потлумачити певний сигнал нового головкома Сирського, що слід готуватися до потужної оборонної кампанії?

Насправді тема оборонної компанії проговорюється з листопада минулого року. Власне після наукової статті Залужного вже тоді стало зрозуміло, що Україна інформаційно готується до зміни тактики. Я не берусь аналізувати всю ситуацію, тому що я не є військовий, але, як показує нинішня статистика, цей підхід, проголошений ще тоді Залужним, був абсолютно правильним.

Тепер щодо заміни. У цій ситуації дуже показовим є не те, що вже зроблено, а що не зроблено.

Зверніть увагу на те, що звільнено цілий ряд дуже досвідчених офіцерів, вищих офіцерів, які фактично від капітана до генерала, починаючи з 2014 року, пройшли цю війну. Тобто це унікальний досвід, унікальні знання, це професіонали вищого ґатунку, але я щось не бачив жодного указу про їх призначення на якусь іншу роботу.

Я вже казав комусь, що навіть диктатор Сталін міняв Малиновського на Жукова, Жукова на Тимошенка, Тимошенка на Рокосовського, бо розумів, наскільки неоціненний досвід несуть ці люди. Очевидно, що в цих кадрових змінах є інша річ, яка не розголошується. Я не буду розкривати свої думки, бо це, даруйте, догадки лише. Але в мене є своє розуміння, що насправді відбулося. І до моменту поки я не побачу указ президента, який би дав можливість переконатися, що унікальний, колосальний потенціал цієї плеяди вищих офіцерів буде служити й далі Україні, в мене буде внутрішня тривога щодо цих рішень. Я зараз кажу не про Сирського, не про тих, хто призначений, це табу для мене. Не хочу я чіпати цих людей. А якщо ці вищі офіцери ще опиняться десь в структурах НАТО, для мене це буде не тільки розуміння того, що нам зараз говорять і говорили, це неправда, а й дуже серйозна тривога стосовно подальшого розвитку подій.

Немає в мене сумніву в тому, що й Олександр Сирський, і вся плеяда тих, хто прийшов, це такі ж підготовлені офіцери, які пройшли через великі бої, тактичні та стратегічні кроки цієї війни. Але, коли я дивлюся на фото, де вони поруч із президентом, то я хочу, щоб усі знали, що ці люди вже зараз знають, що з ними вчинять так, як вчинили з Залужним та іншими офіцерами. А це означає, що вони будуть розуміти, як вони мають працювати.

Той, хто наштовхнув Верховного Головнокомандувача на подібні дії, залишив без відповідей питання: де буде працювати далі Залужний, як буде використовуватись його потенціал? Де буде працювати Шаптала (колишній начальник Генштабу Сергій Шаптала) і як буде використовуватись його потенціал? Де буде працювати Наєв (колишній командувач Об'єднаних сил ЗСУ Сергій Наєв) і як буде використовуватися його потенціал? Той насправді зробив дуже небезпечний для Верховного Головнокомандувача крок.

В історії такі випадки траплялися, але Наполеон ніколи в житті від себе так просто не відштовхнув Нея (Мішель Амбруаз Франсуа Ней - відомий французький полководець, маршал Франції, учасник наполеонівських війн),  Мюрата (Йоахім Мюрат - французький воєначальник часів Наполеона, маршал Франції, адмірал Франції). А такі, як Чан Кайші (військовий і політичний діяч Китаю, президент Китайської Республіки, маршал і генералісимус), геніальні, унікальні офіцери вищого ґатунку, лідери держав просто берегли, як золото, такий кадровий потенціал, бо прекрасно розуміли, що таким речам в аудиторіях не навчають.

Мені буде приємно, якщо я помилюсь у своїх прогнозах, але є мої догадки, про які я поки що буду мовчати, що не все так, як воно говориться президентом та інформаційно подається. І я навіть частково думаю про те, що очевидно, що Зеленського дезінформували як Верховного Головнокомандувача про багато речей. А якщо це ще притрушено його політичними вподобаннями і його політичними рефлексіями стосовно підтримки Залужного на політичному рингу, то можу сказати, що він має розуміти, як і всі українці, що ми будемо входити в епоху українських Ейзенхауерів (Дуайт Ейзенхауер - американський військовий і державний діяч, 34-й президент США (1953—1961), один із головних американських воєначальників Другої світової війни, головнокомандувач сил Антигітлерівської коаліції в Європі).

А це означає, що хоче хтось чи не хоче, а все одно ми будемо мати на чолі держави тих, хто очолював українську армію в роки війни. Буде війна тривати ще кілька років чи десятиліть, це вже не так важливо з точки зору того, як коливається електоральний настрій суспільства. Але очевидний цей сценарій приходу українських Ейзенхауерів, за ними українських Кеннеді, які теж, до речі, воювали. І звідси найменше, що б хотілося мені, аби з часом було прояснено, що це всього-на-всього лише рішення, які мотивувалися певними політичними ревнощами стосовно підтримки або не підтримки тієї чи іншої команди.