Верховний Суд дав роз'яснення щодо мобілізації осіб з певними релігійними переконаннями 

Таку позицію озвучив Верховний Суд, коли розглядав скаргу релігійного діяча, якого на 3 роки позбавили волі рішенням суду першої інстанції. Деталі щодо висновку Верховного Суду роз'яснив адвокат Микола Михальчук.

Про що йшлося в справі, яку розглядав Верховний Суд

Наприкінці жовтня Об’єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду розглянула справу за скаргою сторони захисту щодо питання – чи узгоджується кримінальна відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації з правом особи на свободу думки, совісті та релігії, закріпленим у Конституції України й міжнародних договорах, ратифікованих Україною.

Обставини, які передували зверненню до Верховного суду, адвокат Михальчук описує на прикладі громадянина, придатного за станом здоров'я до військової служби, який, не маючи підстав для відстрочки від призову, без поважних причин не прибув до РТЦК та СП.

"Суд першої інстанції засудив особу за статтею 366 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 3 роки (без застосування іспитового терміну). Апеляційний суд покарання не змінив, вирок суду першої інстанції залишив в силі", – наголосив адвокат.

Що ВС постановив про залежність мобілізації від релігійних переконань 

В даній справі Верховний Суд зробив такі правові висновки.

"Об'єднана палата визнає, що відмова від носіння і використання зброї утворює ядро певних релігійних або нерелігійних переконань, тому мотиви такої відмови не можуть бути проігноровані навіть у разі служби за мобілізацією. Хоча питання відмови від виконання наказу, який передбачав носіння або використання зброї, не є предметом цього розгляду. Об'єднана палата визнає, що мотиви відмови від виконання такого наказу необхідно брати до уваги для правильного визначення співвідношення свободи совісті та легітимних обмежень.

Водночас об'єднана палата вважає, що ситуація, у якій перебуває держава, позначається також і на обсязі права на сумлінну відмову, тому не погоджується з доводами захисту щодо абсолютної неможливості для сумлінного відмовника бути призваним за мобілізацією з міркувань, які виходять за межі носіння або використання зброї", – пояснили у Верховному Суді.

Як пояснює Микола Михальчук, на думку Об'єднаної палати, необхідність підкоритися військовому керівництву і правилам служби, що не пов`язані з носінням і використанням зброї, не є настільки істотним втручанням у свободу сповідувати свої переконання, щоб вважати їх непропорційними ситуації, в якій такі обмеження запроваджені.

"Таким чином, Об'єднана палата робить висновок, що законодавство не допускає відмову від призову під час мобілізації з міркувань релігійних або інших переконань. І така відмова, навіть якщо щирість і послідовність цих переконань не викликає сумніву, зумовлює відповідальність за статтею 336 КК України. Разом з тим, релігійні та інші переконання мають враховуватися під час проходження військової служби за мобілізацією й не можуть спричинювати виконання сумлінним відмовником наказів, пов'язаних з носінням або використанням зброї". 

Законодавство України не передбачає можливості відмови від виконання обов'язку проходити військову службу за призовом під час мобілізації, яка ґрунтується на релігійних або інших переконаннях. Такі переконання не можуть бути підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності у разі її ухилення від мобілізації у значенні статті 336 КК України. Об'єднана палата, за словами адвоката, вважає, що неможливість відмовитися від військової служби на підставі переконань має легітимну мету в ситуації, в якій перебуває держава.

"Цікавим в даній справі є те, що хоч Верховний Суд не задовольнив касаційну скаргу захисту і  висловив правову позицію щодо неможливості відмови від військової служби у зв’язку з релігійними переконаннями та настання за таку відмову  наслідків у виді притягнення до кримінальної відповідальності, проте у даній справі сам ВС взяв до уваги довідку  релігійної організації, згідно з якою засуджений є священнослужителем, (єпископом) релігійного збору", – каже адвокат.

Верховний Суд звільнив священнослужителя від відбування призначеного покарання з іспитовим строком тривалістю 1 рік.

Юристи зазначають, що хоча Верховний Суд і зазначає, що питання несумісності релігійних переконань та носіння зброї мають вирішуватись вже в процесі проходження військової служби, однак не вказує, яким чином це можливо реалізувати на практиці за відсутності відповідного нормативного регулювання.