Welt: Залужний готує наступ. Колонка Віталія Портникова

Попри те, що зараз наступ українських Збройних сил на російські позиції припинився, а натомість росіяни намагаються атакувати на багатьох чутливих ділянках російсько-українського фронту, німецьке видання стверджує, що в українських збройних сил все ще є реальні шанси організувати наступ на позиції, які зараз займають збройні сили Російської Федерації на окупованій українській території.

Видання нагадує, що Україна досі має доступ до 95% техніки, яка була поставлена союзниками перед тим, як готувався попередній наступ на позиції російських збройних сил на окупованих територіях України, і ця техніка продовжує поступати. Також можна вважати, що якісно ця техніка буде змінюватися саме тому, що сьогодні мова йтиме про постачання літаків, яких так не вистачало під час попереднього наступу збройних сил України на російські позиції. Німецьке видання нагадує, що головнокомандувач збройних сил України Валерій Залужний завжди був проти наступу, який би не супроводжувався класичною підтримкою у повітрі, й погодився із необхідністю наступати не стільки з військових, скільки з політичних міркувань.

Нагадаємо, що тоді на наступі збройних сил України на російські позиції наполягали насамперед західні союзники України, які вважали, що техніка, яка була поставлена Україні, має бути використана для звільнення українських земель, і громадяни західних країн мають вже 2023 року переконатися у доцільності подальшої військової підтримки України. Однак масований наступ без підтримки авіації був фактично зупинений після того, як українське військове командування переконалося, що він не зможе привести до чутливих змін у позиціях української та російської армії на лінії зіткнення, і не призведе до реального звільнення територій, які сьогодні окуповані росіянами.

Про те, що наступ може готуватися, на думку німецьких журналістів, також можуть свідчити намагання українських збройних сил закріпитися на протилежному від Херсона березі Дніпра. Якщо такий плацдарм дійсно буде створений і укріплений, якщо позиції російських збройних сил тут будуть піддаватися постійним атакам, це також буде створювати передумови для нового наступу збройних сил України із подальшим виходом до адміністративних кордонів окупованого та анексованого ще у 2014 році Криму. Як відомо, контроль над Кримом не стільки з військової, скільки з політичної точки зору, є чутливою темою для президента Російської Федерації Володимира Путіна, який зараз намагається зробити тему війни проти України однією з найважливіших тем у своїй так званій передвиборчій кампанії, виховувати російське суспільство у розумінні того факту, що наступні роки Росія буде жити у стані безперервної війни з Україною, і протистояння із Заходом, що стало, за великим рахунком, політичною релігією Росії, яка все більше і більше нагадує з цієї точки зору комуністичний Радянський Союз.

Однак, звичайно, ми з вами не будемо забувати, що реальний наступ збройних сил України на позиції росіян можливий тільки в разі, якщо буде продовжуватися воєнна підтримка з боку країн цивілізованого світу. Зараз є абсолютно очевидним, що така підтримка є важливою частиною не тільки оборонної стратегії української армії, щоб утримувати ті території, які Росія не змогла захопити під час виснажливої кампанії 2014-2023 років, але й для можливості нового наступу й звільнення нових українських територій від жорстоких та підступних російських окупантів.

Тема військової допомоги Україні звичайно ж буде однією з найголовніших політичних тем на Заході й під час передвиборчої кампанії у Сполучених Штатах і тоді, коли будуть обговорюватися моменти подальшої фінансової допомоги Україні з боку Європейського Союзу, а також перспективи Євроатлантичної інтеграції нашої країни, що має стати вагомою темою Вашингтонського саміту Північноатлантичного Союзу.

Є абсолютно очевидним, що, якщо Сполученні Штати відмовляться від масованої воєнної допомоги Україні, збройним силам нашої країни буде просто не те що готуватися до наступу у 2024 році, але й стримувати наступальні дії з боку російських збройних сил. Адже, коли ми говоримо про те, що українська армія може готуватися до наступу у 2024 році, ми маємо не забувати, що такою ж логікою може користуватися і протилежна сторона і, що президент Російської Федерації Володимир Путін вже зараз надає накази начальнику генерального штабу збройних сил Російської Федерації генералу Валерію Герасімову про підготовку нових наступальних дій, адже росіяни досі не змогли досягти однієї з найбільш важливих політичних цілей своєї кампанії проти України, яка була спрямована, з формальної точки зору, на вихід Російської Федерації на адміністративні кордони Донецької і Луганської областей, які були, як відомо, першою метою анексії Росії після подій 2014 року, і тим більш після того, як Володимир Путін всупереч міжнародному праву і просто здоровому глузду визнав так звану незалежність вигаданих у Кремлі бандитських "Донецької та Луганських народних республік".

У такій ситуації Захід, звичайно, має усвідомлювати, що тільки інтенсивна військова підтримка України та готовність до протистояння з Російською Федерацією можуть визначати політику цивілізованого світу у найближчі, непрості роки, а може й десятиріччя конфронтації між демократіями й диктатурами. Наступ збройних сил України на російські позиції, якщо він дійсно відбудеться у 2024 році, має допомогти цивілізованому світу у цьому протистоянні — у зменшенні позицій російських збройних сил на європейському континенті у зменшенні амбіцій росіян, які, як відомо, сподіваються на захоплення не тільки росіян, а й інших колишніх радянських республік і створення так званої сфери впливу Російської Федерації у центральній Європі. Так що в успіху українського наступу у звільненні українських земель від російських окупантів у ганьбі, яку має відчувати кожен прихильник Володимира Путіна та і сам російський диктатор, зацікавленні всі ми.

Джерело

Про автора. Віталій Портников, журналіст, лауреат Національної премії України ім. Шевченка

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.