Wizz Air, протез і хейт. Чому міжнародні компанії мають поважати українців з інвалідностями і без

Близько доби українські дипломати й наше МЗС шукали хлопця. І врешті знайшли. 

Ось що написав публічно речник МЗС Олег Ніколенко:

Багато хто видихнув після цього уточнення і сказав, "ну, якщо не ветеран, то нема чого звертати увагу". Знаходились навіть ті, хто дорікав хлопцю за те, що він видав себе за ветерана — мовляв, їхав у малиновій кепці і так його можна було легко сплутати з десантником. Однак, це цілковита неправда. Так своє відео, що він буцімто ветеран — підписала користувачка TikTok.

Однак погляньмо на неприємний інцидент ширше. 

У Wizz Air пояснили ситуацію та публічно перепросили в Twitter.

"Безпека є нашим пріоритетом номер один, тому екіпаж відповідальний за те, щоб усі пасажири були готові до перельоту або ж мали супровід для допомоги. (...) Це було важке, але необхідне рішення, прийняте з огляду на безпеку пасажира", – сказали в компанії. 

До початку повномасштабного вторгнення цей популярний авіаперевізник був у кожному більш-менш великому місті з аеропортом. І якщо авіакомпанія так зневажливо ставиться до громадян з інвалідностями й певними особливостями, що буде далі після її повернення в Україну щойно завершиться війна. Треба враховувати, що у нас буде значний відсоток людей з ампутаціями, протезами. І відповідно — не можна викидати із літака всіх, хто не знав, як обслуговувати особливого клієнта. 

Керівник фонду "Повернись живим" Тарас Чмут називає приблизну кількість ветеранів після цієї війни — близько п’яти мільйонів осіб. В уряді цифру дають трохи меншу, але теж вражаючу. "Ми розуміємо, що кількість ветеранів в майбутньому, після нашої перемоги буде значно більшою. Зараз ми очікуємо, що прогнозована кількість дотичних до ветеранської політики - 4 мільйони людей", - каже міністерка у справах ветеранів Юлія Лапутіна.  

Величезний відсоток цих людей матиме ампутації, протези, тяжкі операції, тривалу реабілітацію і наслідки невидимих на око контузій. Це переважно молоді люди, які матимуть особисте і професійне життя, родину. Тому треба готуватися, що це не будуть монахи, які закриються в дальніх печерах у 30 років. Ці люди захочуть подорожувати та бути активними.

Коли компанія Wizz Air каже про необхідність супроводу — вона відверто лукавить. Адже уже є випадки, коли супровід буде проблематичним. Дуже показовою є історія родини Наталі Степаненко і її двійнят Яни та Ярослава, які потрапили під удар російською "Точкою У" по краматорському вокзалу. Тоді мама і її 11-річна донька отримали ампутацію ніг. То ж хто їх має супроводжувати у польотах? Кваліфікований персонал має подбати про їхній комфорт у салоні чи двома інвалідами має опікуватись неповнолітній син? 

Тінь на компанію Wizz Air кидає ще і позиція угорського уряду. Безумовно, лоукостер — це приватний бізнес. Але не так давно прем'єр-міністр видав Віктор Орбан спіч на тему, що Україна то "страна 404". І був він присмачений отакою цитатою: "Україна більше не є суверенною державою. У них немає грошей. У них немає зброї. Вони можуть воювати лише тому, що ми їх підтримуємо на Заході. Тож якщо американці вирішать, що хочуть миру, мир буде".

Це могло створити певне тло зневаги до українських громадян. Особливо до тих, хто беззахисний і потребує допомоги. І стюарди на тому борту могли вирішити: якщо українець та ще і без ноги — то дрібниця. 

Наша війна підсвітила чимало наших внутрішніх недоліків і тріщин зовнішнього світу. Ми не віримо в ООН, не віримо в Міжнародний комітет Червоного Хреста, малюємо саркастичні меми на Амнесті інтернешнл. Ми маємо виколупувати свої права і своє місце у світі. Голосно кричати, гучно заявляти й не боятись заткнути пельку тим, хто вважає, що українці загрались у свій "печерний націоналізм". А мали б уже закрити пельку і сісти за стіл переговорів з Путіним. 

Українці мають навчитися захищати свої права. І пояснити будь-якій компанії, яка прийде на наш ринок після війни, що важлива кожна людина. Фізично здорова. На візку і з протезами. Люди з інвалідністю.

Люди з протезами одружуються і народжують дітей. Люди зі штучними руками запускають власний бізнес. Вони платять податки, пишуть книги і йдуть у відпустки своєї мрії. Тому це може колоти комусь очі, але реальність така, що ці люди важливі. І це наша етика нового, де у недалекому майбутньому серед нас житиме 4-5 мільйонів ветеранів.

Якщо пробачити історію з людиною з інвалідністю, яка втратила ногу в ранній юності в ДТП — вже завтра у спину можуть виштовхувати ветерана, який врятував від окупації Київ.

Компанія Wizz Air з її дешевими квитками справді багатьом українцям відкрила світ і показала, як воно випити чашку кави у Відні та перекусити смачною піцою в Римі. Однак треба поважати українців, якщо ти працюєш тут і хочеш отримати кошти. І щоб кожен клієнт забронював квитки удруге. 

Спеціально для Еспресо

Про автора. Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналістка

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.