Про це повідомляє видання "Ехо Кавказа".
У п'ятницю, 24 лютого, стало відомо, що рух "Сила народу" і керівна партія "Грузинська мрія" готуються до ухвалення законопроєкту "Про прозорість іноземного впливу". Вони стверджують, що документ - аналог американського "Акта про реєстрацію іноземних агентів" (Foreign Agents Registration Act - FARA). Багато хто впевнений, що Грузія йде російським шляхом - термін "іноземний агент" з'явився в Росії 2012-го, відтоді законодавство там поетапно посилювали.
Автори законопроєкту запропонували формулювання - "агент іноземного впливу" та "іноземна сила".
Зазначається, що "агентами іноземного впливу" можуть стати: некомерційні юридичні особи, понад 20% річних доходів яких становить закордонне фінансування. Мовники, понад 20% річних доходів яких становить закордонне фінансування (за винятком спонсорських і рекламних доходів). Юридичні особи, які володіють друкованими ЗМІ або інтернет-ресурсами, понад 20% річних доходів яких становить закордонне фінансування (за винятком рекламних доходів).
Читайте також: Владі Грузії слід нагадати, чиєю зброєю вони протистояли Росії у 2008 році, - нардеп Гончаренко
Також додається, що "іноземною силою" може бути визнано "суб'єкт системи влади іноземної держави"; фізичну особу, яка не є громадянином Грузії; юридичну особу, не засновану на основі грузинського законодавства; фонди, асоціації, корпорації та інші організації, засновані згідно з міжнародним правом або законодавством іноземної держави.
У неділю, 26 лютого, видання повідомило про те, що другий проєкт закону про іноагентів буде ініційовано на засіданні бюро парламенту Грузії в понеділок, 27 лютого, на тлі попереджень з боку ЄС. Автором другого проєкту також є рух "Сила народу", представники якого в парламенті входять до більшості, сформованої керівною партією "Грузинська мрія".
За даними ЗМІ, у новому проєкті пропонують присвоювати статус "іноагентів" не лише ЗМІ та громадським організаціям, які отримують грантове фінансування з-за кордону, але й будь-яким фізичним та юридичним особам, які отримують фінансування з-за кордону, крім деяких винятків. Їх хочуть передбачити для осіб, які "доброчесно" займаються "благодійною, релігійною, просвітницькою, науковою, академічною чи художньою діяльністю", але критерії визначення, що таке "доброчесна діяльність", не пояснюють.
Другий проєкт передбачає, що реєстр буде вести прокуратура, а не служба держреєстру. Для фізичних осіб за ухилення від реєстрації пропонують запровадити покарання у вигляді позбавлення волі на термін до 5 років, для юридичних осіб - штрафи.
Читайте також: Грузинська влада веде себе огидно і не відображає позиції грузинського народу, – журналіст Темур Кігурадзе
При цьому співавтори заявили у пояснювальній записці, що проєкт буцімто не суперечить законодавству ЄС.
Тим часом спікер парламенту Шалва Папуашвілі пояснив негативну реакцію західних партнерів Грузії на перший проєкт буцімто "пропагандистською хвилею", яка дезінформувала їх.
Також за його словами, мета проєктів - забезпечити прозорість зовнішнього фінансування, і їх "будуть обговорювати з громадянським суспільством і закордонними партнерами".