Зараз нам не треба "уколів оптимізму"

До нас починає приходити усвідомлення, що це надовго. Дай Боже, аби рік, а не роки.

Приходить розуміння кількості втрат, коли в кожному селі цвинтарі так виросли… як би про це забороняли говорити в марафоні.

Приходить важке знання, що війна, це не лише про перемоги. На війні багато поразок. І їх треба вчитися приймати всім — і владі, і суспільству. Головне — це висновки з поразок і збережена армія… Бо без неї війна точно закінчиться, але поразкою.

Приходить важке знання, що війна, це не лише про перемоги. На війні багато поразок. І їх треба вчитися приймати всім — і владі, і суспільству. Головне — це висновки з поразок і збережена армія… Бо без неї війна точно закінчиться, але поразкою

Читайте також: У 2023 є шанси зламати путінізм. Не Росію поки що, а саме путінізм

Десь дуже складно, але знову таки приходить усвідомлення, що до цієї війни треба готуватися всім і кожному. Будуть нові хвилі мобілізації. Вчитися стріляти та виживати треба вже і багатьом. Добровольці закінчилися. Вони на фронті. Або загинули.

І вже скоро прийде розуміння, що кінець війни може бути різним. Маннергейм не завойовував Москву, але є найбільш визначним діячем Фінляндії, бо попри втрати, зберіг свою країну незалежною.

Це непопулярні тези. Вони далекі від "зайдемо в Крим до Нового року" і "вийдемо в ефір з улюбленого місця набережної в Ялті". Вони не про "от-от і перемога".

Вже скоро прийде розуміння, що кінець війни може бути різним. Маннергейм не завойовував Москву, але є найбільш визначним діячем Фінляндії, бо попри втрати, зберіг свою країну незалежною

Читайте також: Ви впевнені, що 2022 рік закінчився?

Це все про те, що святкові обкладинки світових журналів закінчилися. Почалася реальність.

В ній нам протистоїть 140 мільйонна Росія, яка проводить постійно приховану мобілізацію, робить бронетехніку на Уралі, закуповує дрони та балістичні ракети в Ірані і яка спробує знову піти в атаку, та вже готується до війни на виснаження.

І де в нас є величезна потреба у зброї, снарядах та в зміні резервів. І не все це нам дадуть, багато що треба починати робити самому… Як там Укроборонпром поживає?…

І де дуже втомилися хлопці на передовій. Значно більше від нас…

Читайте також: Культивувати не смерть, а справедливість

Ні, зараз нам не треба "уколів оптимізму". Нам потрібна чесна розмова з країною, як кожен, абсолютно кожен може помогти фронту.

Вірю, що за цей рік ми все ж подорослішали, і окрім гасел усвідомили, що життя не парадно чорно-біле. А значно складніше. І що далі буде важко. І трохи легше може бути лише якщо готуватися і багато працювати…

Джерело

Про автора. Вікторія Сюмар, журналістка, медіаекспертка.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Слідкуйте за найважливішими новинами України! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.