Збільшення фіскального тиску на бізнес не сприятиме розвитку країни, - EBA

Так вважають у "Європейській бізнес-асоціації".

Наводимо матеріал повністю:

"Видобувна галузь має колосальне значення для економічного розвитку. За даними звіту Ініціативи прозорості видобувної галузі, тільки у 2020 році внесок видобувних підприємств у ВВП України становив 190,34 млрд грн, або 4,54% загального обсягу ВВП, а частка у вартості загального експорту всіх товарів і послуг – 4,94%.

Майже рік тому було прийнято Національну економічну стратегію, де держава разом з бізнесом та громадськістю визначили вектори розвитку України до 2030 року. Так, природні надра та корисні копалини було визначено фундаментом доданої вартості для зростаючої економіки України. А справедливе оподаткування стало одним із стратегічних завдань для стимулювання розвитку видобувної галузі, звісно, поруч із верховенством права та економічною свободою.

Усе це мало б сприяти збільшенню видобутку та залученню іноземних інвестицій в галузь. Але практична реалізація даних ініціатив виявилась не настільки результативною. І паралельно з підготовкою реформаторських законопроєктів задля спрощення доступу до надр та дерегуляції, бізнес все ж говорить про втручання держави у діяльність надрокористувачів.

Значна частина бюджетоутворюючих компаній галузі видобування руд металів представлена і в Європейській Бізнес Асоціації. У 2020 році вони сумарно забезпечили робочими місцями 115 230 українців, сплатили 91 млрд гривень податків та інвестували майже 30 млрд гривень в економіку країни. Однак, ще не пройшло і два місяці 2022 року як бізнес спостерігає значний тиск з боку контролюючих органів – вже до другої компанії від контролюючих органів є претензії щодо заборгованості у сплаті рентних платежів.

Безумовно, рентна плата у сфері видобування руд металів – це чутливе питання для користувачів українськими надрами, і до початку цього року вітчизняне регуляторне поле дозволяло множинність трактувань бази оподаткування. Водночас, Конституцією України встановлено, що закони не мають зворотної дії, тому звинувачувати компанії у протиправних діях, які на момент їх вчинення такими не були, по суті, незаконно.

Бізнес хоче працювати за чіткими та передбачуваними правилами, мати прозорі та рівні умови для усіх учасників галузі. А фіскальний тиск на прозорий бізнес шляхом проведення перевірок чи будь-яким іншим способом, очевидно, наносить втрати не лише конкретному бізнесу, але й країні загалом. Адже за подібними ситуаціями спостерігають й іноземні інвестори та партнери. Тож чи захочуть вони після цього інвестувати в розвиток української видобувної промисловості – питання риторичне.

Звісно, якщо порушення є – за нього потрібно відповідати. Однак, для цього потрібно розробити чіткі правила, аби розуміти, що правомірно, а що – ні. Більше того, не застосувати нинішні правила до минулого, адже так, імовірно, до всіх можуть виникнути питання. Однак, очевидно, це не буде ознакою цивілізованого суспільства, що розвивається.

Європейській Бізнес Асоціації  вже неодноразово наголошувала, що окрім фундаментальних для розвитку речей в країні бракує довіри – між владою та бізнесом, суспільством. А подібні кейси навряд сприяють формуванню цією довіри. Тому, бізнес щиро сподівається, що ця дивна тенденція буде зупинена. Тим паче, в нинішній непростій геополітичній ситуації ми всі маємо бути в одному човні, бо лише разом ми сила!", - йдеться в аналітиці.