Як відреагував Захід на рішення Путіна та чи означає це зростання загрози ядерної війни – в огляді "Еспресо"
Про що у тексті:
У 1996 році Генасамблея ООН ухвалила Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань, спробувавши заборонити будь-які ядерні випробування у світі: наземні, підземні, в атмосфері та під водою. Держави-учасники зобов'язуються не здійснювати жодних ядерних вибухів та утриматися від спонукання, заохочення та будь-якої участі у проведенні випробувальних вибухів. Позаяк договір – безстроковий, дана заборона не має часових меж.
Наразі прийнятий 27 років тому документ так і не набув чинності, оскільки з-поміж 44 держав-ініціаторів підписали та ратифікували документ лише 36 учасників. Серед них є три ядерні країни – Франція, РФ та Великобританія. Ще 8 країн, від ратифікації яких залежить набуття чинності Договору, цього не зробили – йдеться про Китай, Північну Корею, Єгипет, Іран, Ізраїль, Індію, Пакистан та США. Крім того, три останні навіть не підписали його.
У грудні 2006 року Генасамблея ООН прийняла резолюцію, яка наголошує про необхідність швидкого підписання та ратифікації Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань. Тоді проти виступили лише США та КНДР.
До речі, у Вашингтоні спроби ратифікувати Договір неодноразово зривалися, пише The Times. Здебільшого це відбувалося через партійну лінію. Республіканська адміністрація стверджувала, що попри мораторій США на нові випробування, майбутні вдосконалення або модифікації ядерного арсеналу можуть вимагати таких.
Росія ніколи не проводила ядерних випробувань після розпаду СРСР. Останнє випробування ядерної зброї відбулося в Радянському Союзі у 1990 році. Сполучені Штати робили це у 1992 році. Відтоді у світі зафіксовано 10 ядерних випробувань: по два тести у 1998-му провели Індія та Пакистан, а решта припали на Північну Корею.
Цього року 6 жовтня у Росії заявляли, що планують на найближчому засідання держдуми РФ обговорити питання про відкликання ратифікації Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань ООН. Депутат держдуми РФ Андрій Гурульов від партії "Єдина Росія" взагалі закликав росіян готуватись до ядерної війни.
Вже 18 жовтня парламент РФ у другому та третьому читанні прийняв закон про відкликання ратифікації Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань. Та все ж, як запевняв прессекретар Путіна Дмитро Пєсков, це не означає наміру Москви проводити ядерні випробування.
Під час розгляду питання у російській держдумі її голова В'ячеслав Володін зазначав, що рішення про відкликання ратифікації відповідає національним інтересам Росії й буде дзеркальною відповіддю США, які не ратифікували договір. Водночас, на думку заступника глави міністерства закордонних справ РФ Сергія Рябкова, немає прямого зв'язку між дератифікацією Росією ДВЗЯВ і новою гонкою озброєнь.
У четвер, 2 листопада Путін підписав закон про відкликання ратифікації Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань. Разом з тим, як раніше заявляв російський президент, потреби змінювати ядерну доктрину Росії немає, але можна подумати про відкликання ратифікації договору про заборону ядерних випробувань, оскільки США не ратифікували цей договір.
Дератифікація Договору Росією прибрала ще одну цеглину в стіні офіційного контролю над озброєннями, що призначений обмежити його розповсюдження. Як пише The Times, хоча цей крок РФ був здебільшого символічним, він посилив нещодавнє відчуття загрози, яке нагнітали Путін та інші чиновники Кремля.
Пригадаємо, як прихильники жорсткої ядерної риторики бряжчали ядерною зброєю як погрозою іншим не втручатися у війну в Україні. Вони переконували, що ядерний вибух чи то в Україні, чи Європі, чи навіть під час випробувань в Сибіру – це надійний засіб відродити страх Заходу перед російською могутністю. На початку жовтня цього року Путін заявляв, що Москва успішно випробувала нову крилату ракету з ядерним двигуном глобальної дії. Хоча аналітики тоді заперечували повну потужність арсеналу стратегічної ядерної зброї у РФ, вважаючи її далекою від готовності. Водночас гарантії, що Москва не відновить ядерних випробувань, немає.
Рішення РФ вийти з ДВЗЯВ є очікуваним, та все ж свідчить про глибоке охолодження між Сполученими Штатами та Росією, зв'язки між якими перебувають на найнижчому рівні з часів кубинської ракетної кризи 1962 року через війну в Україні, а також те, що Москва розглядає спроби Вашингтона завадити появі нового багатополярного світового порядку, зазначається у статті Reuters.
Після підписання Путіним закону Євросоюз засудив відкликання Москвою ратифікації цього договору. Як йдеться у заяві, опублікованій від імені союзу високим представником ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозепом Боррелем, рішення РФ відбулося у той час, коли вона продовжує агресивну війну проти України та неодноразово вдавалася до ядерної риторики й погроз, в тому числі іноді натякаючи на відновлення ядерних випробувань.
"ЄС глибоко шкодує про це рішення Росії", – зазначив Боррель. При цьому він нагадав, що договір ратифікували усі країни ЄС і це дуже важливий інструмент для ядерного роззброєння і боротьби з розповсюдженням ядерної зброї.
"Невиправдані наміри Росії відкликати ратифікацію договору є серйозним кроком назад у зобов’язаннях Росії сприяти міжнародній безпековій архітектурі, і це підриває неперервні зусилля щодо нерозповсюдження ядерної зброї та роззброєння… ЄС закликає Росію продовжувати поважати мету і завдання договору", – заявив Боррель, при цьому нагадавши, що йдеться і про постійного члена Ради безпеки ООН.
Раніше Вашингтон був стривожений заявами Москви про намір скасувати ратифікацію Договіру, а Держдеп США назвав кроки РФ загрозою глобального нормативу. А канцлер Німеччини Олаф Шольц ще 6 жовтня назвав бажання РФ вийти з договору черговим "гнітючим рішенням" Путіна та "нехорошим розвитком подій для світу".
Водночас Москва запевняє, що не відновлюватиме ядерні випробування, якщо цього не зробить Америка. Крім того, Кремль каже, що цей крок не змінить ядерну позицію Росії, яка має найбільший у світі ядерний арсенал, або те, як вона ділиться інформацією про свою ядерну діяльність, оскільки Росія залишиться підписантом договору.
Деякі західні експерти з контролю над озброєннями занепокоєні тим, що Росія може наближатися до ядерного випробування, щоб залякати та викликати страх під час війни в Україні. У разі, якщо це відбудеться, може розпочатися нова ера ядерних випробувань великої потужності, зауважує Reuters.
Голова Організації Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань Роберт Флойд (організація, яка має сприяти визнанню документа та розбудові його режиму перевірки, щоб гарантувати, що жодні ядерні випробування не залишаться непоміченими – ред.) засудив крок Росії, сказавши, що це викликає "велике розчарування та глибокий жаль".
Екран комп’ютера, що показує всесвітні контрольні станції, зображені в диспетчерській Організації Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань (CTBTO) 12 лютого 2013 року в штаб-квартирі CTBTO у Відні, фото: Getty Images
Тоді як старший науковий співробітник Інституту ООН з дослідження питань роззброєння Андрій Бакліцький вважає, що дератифікація Росією ДВЗЯВ є частиною слизького шляху до відновлення випробувань. Рішення Москви науковець назвав частиною тривожної тенденції останніх років, яка призвела до скасування або призупинення пактів про контроль над озброєннями.
Напередодні підписання Путіним закону про відкликання ратифікації договору західні ЗМІ проаналізували, чому ядерна риторика російського президента стала менш різкою. На думку деяких аналітиків, влада Кремля зрозуміла, що їй треба вийти за межі риторики, власне щоб зберегти привид ризику ядерної ескалації через війну з Україною.
"Це надсилає загальний сигнал про те, що Росія серйозно налаштована на цей конфлікт, і що це протистояння із Заходом щодо України підвищує ядерні ризики в Європі", – каже директорка Євразійської програми в Центрі досліджень ядерного нерозповсюдження Джеймса Мартіна Ханна Нотте.
Експерти зауважують, що після вторгнення в Україну ядерні погрози Путіна спонукали США, Велику Британію та Францію пообіцяти застосування зброї у відповідь, пише видання. Навіть Китай незадоволений ядерними амбіціями Путіна. Відтак, якщо Путін використає ядерну зброю, він ризикує втратити тих нечисленних союзників, які в нього залишилися.
Власне вихід Росії з Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань можна назвати альтернативою ядерним погрозам Кремля. Крок, який дає зелене світло Москві на відновлення ядерних випробувань, вперше після розпаду Радянського Союзу. До того ж зазначається, не треба забувати, що прихильники війни в Росії переконані, що без застосування ядерної зброї РФ виглядає слабкою, й продовжують закликати Путіна більше робити, а менше говорити у ядерних питаннях.
Крім того, наступного тижня адміністрація президента США Байдена готується провести переговори з Китаєм щодо контролю над ядерним озброєнням. У такий спосіб Вашингтон намагається подолати дестабілізаційну тристоронню гонитву озброєнь між Америкою, Пекіном та Москвою.
До речі, запланована зустріч буде першою з часів адміністрації Обами. Так, дискусія не означає початок офіційних переговорів щодо встановлення обмежень на ядерні сили кожної з держав. Натомість дасть змогу американцям промацати китайських колег щодо їхньої ядерної доктрини та нарощування ядерного арсеналу. Водночас Вашингтон думає, як запобігти подвійній ядерній загрозі з боку Китаю та РФ, зокрема включаючи питання, що доведеться США розширювати власні ядерні сили упродовж наступних років.