Зеленський йде на вибори. Чому йому можна поспівчувати

Перше, що варто зафіксувати — наші ключові закордонні партнери все частіше питають про вибори. З останнього — американський політик-республіканець Ліндсі Грем. І ні, не варто його бездумно записувати в "трампісти". Він полковник американської армії, ветеран війни в Перській затоці, Іраку та Афганістані. А ще послідовний друг України й лобіст наших питань в Республіканській партії. 

Фото: gettyimages

Під час свого недавнього візиту в Україну він заявив, що "вибори мають пройти навіть попри російське вторгнення, аби показати зміни, що сталися в країні за останні роки".

"Я хочу, щоб у цій країні відбулися вільні та чесні вибори, навіть під час нападу на неї. Американський народ має знати, що Україна змінилася. У минулому це була дуже корумпована країна", - підкреслив Лінді Грем. 

З одного боку така заява корисна для внутрішньої політики США напередодні власних виборів. Бо станом на зараз не зовсім зрозуміло, чи будуть за Білий дім знову битися Трамп та Байден. І настільки республіканці посилять свою присутність у владі, що матиме важливий вплив на постачання до України зброї, грошей та санкційної політики проти РФ. 

Друге, Володимиру Зеленському на тлі постійних скандалів з закупівлями та кумівством в "Слугах народу" нагадали, що американська розвідка та уряд уважно стежать за зброєю та коштами, котрі передають Україні. 

"Ми стежимо за кожним доларом, за кожною одиницею зброї. Ми продовжуємо робити свій внесок. І я задоволений тим, що українці не наживаються на американському народі. Вони допомагають американському народу. І я вважаю, що Україні час зробити наступний крок у становленні демократії, а саме - провести вибори 2024 року", - дуже чітко сказав впливовий американський сенатор. Це була  риторика професіонала, який тямить у військовій логістиці. І знає актуальні ціни на різні види озброєнь, закупівля яких в Україні проходить під грифом "секретно". 

Фото: ТГ: На фото: Володимир Зеленський

Як це пов’язано з виборами і президентськими намірами Зеленського? Напряму. Весняні вибори 2019 року були легкою прогулянкою і пошуком світлих надій та нових облич з простого народу. Нинішні часи потребують чітких планів, рішучих дій і мінімум комедій та розважальних серіалів. 

Якщо передвиборча програма Зеленського зразка 2019 року базувалась на веселих прогулянках Києвом і відео зі спортзалу. Зараз — це про піт, кров, сльози та відповіді на дуже складні питання: від "Чому Єрмак має так багато повноважень?" до "Чи можна було надійно замінувати Чонгар?"

Банкова регулярно вимірює актуальні рейтинги власної політичної сили й тих, хто може стати конкурентами за депутатські мандати. Тепер мало просто сказати "я не кину свою державу" — покажи, що ти для неї зробив. І вибачте, на другому році війни на знищення, за намагання знищити український народ і обнулити наш суверенітет — мало сказати, що твоє найбільше досягнення те, що ти не втік. У Зеленського з другим терміном навряд чи буде монобільшість в Раді, а отже, його чекатимуть непрості часи, як у пізнього Ющенка, передмайданного Януковича і Петра Порошенка 2017-2019 рр. 

Другий момент, як саме проводити ці вибори. Офісу президента дуже хотілось би провести вибори через "Дію" — і саме це просувають уже певний час дружні до Банкової блогери. Однак проти цього наші західні партнери та чесно кажучи — через інтернет можна наголосувати такого, що Коля Тищенко і Мар’яна Безугла будуть здаватися безгрішними янголами. 

Вибори живцем потребують розв’язання низки проблем — безпечні місця для голосування, захист членів виборчих комісій. І нарешті — чи матимуть право на обрання люди, які найбільше викликають довіри — військові ЗСУ? Ці люди на виборах 2014 стали половиною силою до Верховної Ради й прикрасили собою списки буквально кожної партії. Буде нечесно, якщо замість них під виглядом вояків в політику підуть телевізійні генерали, льотчики-актори серіалу "Мухтар" і прости Господи, Поворознюк. 

Далі дуже важливе питання, яке варто вирішити просто зараз — як ділити карту Україну на виборчі округи. Бо ж умовне Закарпаття буде більш безпечним аніж голосування в прикордонному та прифронтовому Харкові. Де робити безпечні місця для голосування? Бо умовно в Харкові можна влаштувати кілька виборчих дільниць в метро. А от з умовними Сумами та Черніговом є серйозні питання — і недавній приліт "Іскандеру" в драмтеатр це дуже добре показав. 

Окреме питання — волевиявлення наших громадян закордоном. Станом на зараз мова йде про 5,2 мільйона осіб. Якщо ми порахуємо лише дорослих з правом голосу — це все одно кілька мільйонів виборців. Наші консульства не мають фізичної змоги прийняти таку велику кількість голосувальників, то ж постає питання, кого наймати на роботу бодай у найбільших містах. І окремий пункт — як убезпечити наші вибори від прямого та непрямого впливу російської агентури, яка залюбки скористається можливістю провести своїх людей до парламенту. 

Зеленський та його монобільшість уже зараз мають розв'язувати ці питання. Бо саме від результатів війни та утримання демократії напряму залежатиме їхня доля. 

Я не заздрю Зеленському. Бо по ньому видно, як сильно відрізняється ця втомлена людина від телевізійного сонечка зразка 2019 року. Бути кандидатом, який виграє вибори на хайпі очікування змін та бути президентом найтемніших воєнних часів — це різні речі. 

"За 15 хвилин після завершення воєнного стану люди прийдуть питати за все", — каже відомий журналіст-розслідувач Юрій Ніколов. І це щира правда. У Зеленського не буде шансів навіть працевлаштуватися послом десь подалі.

Спеціально для Еспресо

Про авторку: Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналістка

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.