Удари по Москві мають більше політичної та інформаційно-психологічної складової. Удари по столиці дуже суттєво резонують в російському суспільстві. Вони підтверджують, що Росія втягнулась у війну і влада не спроможна забезпечити безпеку своїх громадян. Українці демонструють те, що нові технологічні розробки знайдуть противника там, де ми вважаємо за потрібне його знищити. Оцей елемент, який реалізується постійними атаками на Москву - вкрай важливий і його треба продовжувати. Так само як і удари морськими дронами по військових об’єктах РФ. Об’єкти в Москві, якщо не є війсковими, то мають стосунок до органів управління Росії і це є легітимними цілями.
Коли ми говоримо про оцінку нашого контрнаступу закордонними ЗМІ, нам треба все менше і менше орієнтуватися на заяви тих чи інших видань. Сьогодні Радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван сказав, що не буде коментувати публікацію WP, що за оцінками розвідки, українці до кінця року не проб’ються до Мелітополя і таким чином не виконають основне завдання контрнаступу. Я не певен, що Washington Post знає мету і ціль наших контрнаступальних дій. По-друге, Салліван сказав правильну річ, що війна річ непередбачувана і він не може оцінити, як будуть відбуватися події на лінії фронту. Він додав, те, що українська армія завжди робила речі, які було важко спрогнозувати саме з позитивної точки зору.
На півдні відбуваються головні дії. Ми знаємо, що цього тижня було звільнено і Урожайне. А на іншому, Мелітопольському напрямку, бойові дії поблизу Роботиного. Цей напрям стає більш важливим і цікавим. Бої йдуть у північній частині Роботиного. ЗСУ між Роботиним та Вербовим зайняли певні панівні висоти. Зараз здійснюється наступ на війська РФ, які захищають Роботине. Зараз нашою артилерією контролюється єдина дорога, якою з півдня йде забезпечення російського угруповання там. ЗСУ тиснуть за деякими напрямками - між Роботиним і Вербовим і трохи східніше від Роботиного - Копані. На цю ділянку фронту уже перекинуті певні нові бригади. Ми посилюємо цей напрямок. Також президент Зеленський здійснив візит - зустрівся з командирами бригад, батальйонів. Це є ознакою того, що українські сили планують дії, які мають примусити ворога полишати ділянки фронту, які він поки що утримує.
Звільнення Старомайорського, потім Урожайного і далі ми всі говоримо про Старомлинівку. Поки що перед нею є маленький населений пункт Завітне Бажання - дивна, гарна назва. ЗСУ провели декілька атак зі сходу - виявилось, що там складна, болотиста місцевість. Наступати там важко, вона замінована. Скоріше за все, подальші наступальні дії будуть йти по прямому варіанту - наступ з півночі на Завітне Бажання, а потім на Старомлинівку. За нею на відстані 6-8 км починається основна лінія оборони. І на цій ділянці фронту ворог зараз вимушений використовувати свої резерви і його знищення відповідає загальній концепції. У нас є два напрямки - Мелітопольський і Бердянський. А також - два чи три напрямки в запасі - бойові дії в зоні Василівки, це напрямок від Гуляйполя і потенційна активізація дій від Вугледару. Якщо таких напрямків буде 5, то ворог навряд чи буде спроможний реагувати на всіх ділянках своїми обмеженими силами.
Ділянка Куп’янськ - Сватове - Кремінна останнім часом активізувалася. Туди їздив командувач Сухопутніх військ Сирський, були заплановані дії щодо протидії росіянам, які зараз скеровані на те, щоб домогтися проламування нашої оборони. Зараз вороги кажуть, що до Куп’янська залишилося 8 км, але ці кілометри є незмінними після операції ЗСУ на Харківщині та деокупації міста. РФ дійсно перекинула значну кількість сил. Перші спроби, які почались два тижні тому не призвели до суттєвих змін. Там місцевість настільки складна для проходження важкої техніки, що наявність нашої артилерії у достатній кількості дозволяє стримувати противника. Сподіваюсь, що так буде і надалі, хоча росіяни продовжують по всій лінії фронту (Куп’янськ, Новоселівське, Кармазинівка, Білогорівка) намагання відволікти наші резерви. Потенціал наших резервів і підходи до оптимального використання сил і засобів дозволить нам скомпенсувати дії противника попри перевагу в живій силі та техніці у росіян на цій ділянці.
У нас є 2 окремо сформованих корпуси - дев’ятий та десятий. Кожен має певну кількість новосформованих бригад - 5-6. Кожна може мати різну чисельність і зараз в цьому аспекті у нас потужні бригади. Ми частково використовуємо окремі батальйони цих нових бригад для того, щоб вони набули бойового досвіду. Це одна схема використання, але є напрямки, де є і нові бригади. Наприклад, 82-га в Роботиному. Вона діє у повному складі і там же свого часу стартувала перша новосформована бригада - 47-ма. Саме на підставі її дій і були сформовані нові підходи до наступальних дій.
За моїми оптимістичними оцінками, перші літаки з підготовленими пілотами у нас мали з’явитися в першому кварталі наступного року. Зараз у закордонних публікаціях пишуть, що через питання мови пілоти мають три місяці підтягувати рівень англійської і ще шість місяців освоювати мову на технічному рівні. Фактично, 10 місяців піде на мовну підготовку, яка стартує з наступного лютого. Тоді, коли б не передавались літаки, ми все одно їх отримаємо лише наприкінці 2024 року. Сподіваюсь, що ця динаміка буде якимось чином змінена і будуть знайдені варіанти, щоб ми отримали літаки та готових пілотів хоча б в середині наступного року.
ЗРК малої дальності IRIS-T SLS - це комплекс на гусеничних тягачах. Є чотири пускових, є своя радіолокаційна станція. Ця машина може рухатися будь-якою складною місцевістю, навіть були повідомлення, що вона може плавати. Передається два зразки, кожен з них може знищувати цілі противника в радіусі 10 км. Німці обіцяють передати ще 20 таких зразків. Вони підуть на посилення передньої лінії зіткнення з противником для прикриття наших бригад. Це озброєння можна інтегрувати в наступальні підрозділи на землі - це комплекси ближньої дії. Раніше ми отримували комплекс IRIS-T середньої дальності (до 100 км) - він прикриває наші важливі місця включно з Києвом і, можливо, з Одесою.