Кілька думок про паспорт і виправдання.
Реакція МПвУ на скандал з російським паспортом м. Онуфрія нагадує мені реакцію на "звон пливьот…".
Тоді:
1. Відразу оголосили фейком.
2. Почали писати в мережі "А ви готові вибачитися за фейк?" чи навіть "за провокацію".
3. Як тільки було доведено, що спів був, і був саме тепер, а не хтозна-коли, і що там таке співали регулярно — від МПвУ випустили недолуге виправдання, що "ну це трошки так, але насправді все треба розуміти зовсім по іншому, і ми за Україну, а всі решта — клєвєтнікі".
Як тільки було доведено, що спів був, і був саме тепер, а не хтозна-коли, і що там таке співали регулярно — від МПвУ випустили недолуге виправдання, що "ну це трошки так, але насправді все треба розуміти зовсім по іншому, і ми за Україну, а всі решта — клєвєтнікі"
Читайте також: "Русскій мір" і "російська церква" мають бути заборонені в Україні
4. Ті, хто день перед цим гучно писали про "фейк" і "вимагали вибачень" - тихенько потерли дописи й удали, що нічого такого і не було, а "звон" - то "прикре непорозуміння".
Тепер бачу те ж саме.
1. Інформвідділ МПвУ заперечує сам факт наявності громадянства РФ у м. Онуфрія.
2. Вірні чада пишуть гнівні дописи про фейк і провокацію.
3. Але вже за день виявляється, що то не фейк.
4. Тому м. Онуфрій особисто поширює плутане пояснення, що він "вважає себе громадянином України", а питанням паспорта "не цікавився". Просто хотів "завершити життя в Тройце-Сергієвій Лаврі".
В сухому залишку:
1. Наявність паспорта і громадянства РФ у м. Онуфрія — беззаперечний факт. Він офіційно його не припинив, і отримання закордонних паспортів РФ лише підтверджує це.
2. Виправдання, озвучені м. Онуфрієм — лише погіршують всю ситуацію. Бо він визнає глибоку ментальну і духовну залежність себе від Росії. Для нього Лавра в Росії — омріяний райок.
Виправдання, озвучені м. Онуфрієм — лише погіршують всю ситуацію. Бо він визнає глибоку ментальну і духовну залежність себе від Росії. Для нього Лавра в Росії — омріяний райок
Читайте також: Якби ми прислухалися до порадників, то не мали б незалежної церкви
Я давно переконаний, що для Гундяєва "русскій мір" - лише технологія збереження і поширення влади, сам він в цю всю лабуду не вірить.
А от м. Онуфрій вірить. Щиро. Від душі. І своєю заявою (а стиль і вирази в ній - 100% вказують на його особисте авторство, це не підготовлений юристами чи помічниками текст, а саме його жива мова і думка) м. Онуфрій лише все це засвідчує.
3. Що насправді значно гірше для структури, яку він поки що очолює, ніж російський паспорт.
У нього не лише громадянство російське, у нього ментальна залежність від "русского міра", якої він не лише не позбувся, але навпаки — цінує та плекає її, як щось особливо важливе.
То, може, всім буде краще, і м. Онуфрію в першу чергу, якщо його давня мрія збудеться, і він замість того, щоби впертістю руйнувати авторитет Православʼя в Україні — поїде у свій омріяний райок під Москвою? І буде там тим, ким так хоче, щоб його сприймали — російським монахом-молитовником.
Про автора. Євстратій Зоря, архієрей Православної церкви України, архієпископ Чернігівський і Ніжинський, речник Священного Синоду, заступник голови Управління зовнішніх церковних зв'язків ПЦУ
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.