Головаха: Майдан не має ідеології для просування на Схід

Вчора опозиція вирішила створити загальнаціональне громадське об’єднання "Майдан". Чи зможе переважно київський та західний рух об'єднати Україну у бажанні побудувати нову, більш відкриту та ефективну систему? На цю тему ми поспілкувалися із заступником діректора Институту соціологии НАН України Євгеном Головахой.

Наскільки ідеї Майдану будуть популярні на сході та півдні України? Наскільки створене об’єднання зможе просуватися у ці регіони?

Це саме болюче питання. Навіть ті, хто на Майдані заявили, що вони будуть впевнено просуватися на схід, вони розуміють, що це дуже складна, а може й нездійснене завдання.

Проблема навіть не в том, що схід та південь до сих пір зберігає радянську ієрархічну систему, де кожен вільний голос може призвести до ізоляції. За протилежні керівництву погляди можна втратити роботу, отримати «вовчий білет». Імовірність цього може не така висока, яка була у Радянському Союзі, але доволі порівнянна.

Але головна проблема саме у психології більшості людей, які живуть у тих регіонах. Це не значить, що вони не підтримають ідеї Майдану, насамперед ідею зміни суспільства. Але для них не прийнятні ці рецепти та способи, які характерні для частини майданівців. Коли мешканець сходу чи півдня чує «слава нації» - «смерть ворогам» в нього миттєво виникає неприймання усього, що потім буде сказано.

Навіть я киянин, представник середньої частини України, не сприймаю ці лозунги як такі, які не відповідають нинішнім часам. Наприклад, «Україна понад усе» яка є не чим іншим як «Deutschland über alles» - перші слова гімну Третього рейху.

Крім того у мешканців сходу та півдня є свій певний економічний інтерес, який треба розуміти та ураховувати, якщо ми хотімо їм сказати, що суспільство повинно змінюватись разом з ними, а не проти них.

Я поки що не бачу великої публічної підтримки майдану на сході та півдні країни. Нині там існує підтримка такої “мовчазної” більшості. Я не бачу ідеології, з якою лідери київського майдану могли б пересунутися на схід та південь.

До складу Народного об’єднання представники ані сходу, ані півдня не увішли. Їх не шукали, не пустили чи вони навіть не намагалися?

Ще коли я увійшов до руху «1 грудня» ми розуміли, що без мешканців сходу, ми залишимося представниками лише половини України. Але усі наші спроби знайти гідних представників східних регіонів, знайти тих, хто поділяє головні принципи були марними. Звісно там є інакомислячі, які поділяють погляди заходу, але найчастіше  це маргінали.

Ми не знайшли таких представників, які б хотіли побудувати з Україну нормальну європейську країна, але при цьому були в змозі відстоювати інтереси свого регіону.

Чи розуміють люди, які стоять на Майдані, що їм доведеться стояти 12-14 місяців? Чи вони готові до цього?

Зараз усе залежить від організації. Ці люди вже двічі відстояли Майдан від «Беркуту», отже вони здатні проявляти енергію протягом тривалого періоду. Люди вже показали, що вони можуть протистояти свавіллю влади. В мене більше питань до організаторів, які себе проголосили лідерами. Вони взяли на себе колосальну відповідальність, отже тепер усі питання до них, а не до людей, хто там стоїть. Хоча в мене є великі сумніви щодо перспективності Майдану як всенародного руху, а не як руху частини країни у боротьбі з іншою частиною за владу. Те саме було й десять років тому.

Які будуть перші кроки народного об’єднання Майдан?

Конкретною метою може бути контроль виборів. Ми усі розуміємо, що навіть без Майдану при чесному голосування опозиція виграє у влади. Головне зараз не людей агітувати, а створити умови для забезпечення відносно чесних виборів. 

Останнім часом влада почала міняти тактику боротьби з Майданом. На самому Майдані все ніби спокійно. Натомість щодня ми чуємо про побиття когось із майданівців, про провокації тітушок. Вам не здається, що у нас утворюється своєрідна "Чорна сотня"? 

“Тітушки” можуть стати потужним важелем впливу на “непідкорених” для нашої влади, якщо ними займатимуться більш системно. Якщовлада ними займатимуться організайційно, своєчасно їм сплачуватимуть нагороду, вони справді зможуть займатися чим завгодно”.Головна пробьлема, влада не розуміє, що це дуже небезпечно для неї самої”.