Об що можна спіткнутися перед відкритими дверима Ради

Сьогодні спікер Турчинов затвердив Порядок доступу до відкритих засідань парламенту. Відтепер будь-який громадянин може відвідати засідання парламенту, але для цього йому потрібно заздалегідь оформити електронну заявку на офіційному сайті Ради. Після розгляду заявки людина може отримати дозвіл на відвідання спеціально відведеної для громадян ложі на балконі сесійної зали. 

В той же час, наразі так і невідомо скільки конкретно людей будуть допускати на засідання. Сам документ, оприлюднений ЗМІ, чіткої цифри не містить. Проте в ньому вказано, що загальна чисельність "визначається з урахуванням санітарних та протипожежних правил, технічної та фізичної можливості одночасного перебування осіб у відповідній ложі балкона". Отже, секретаріат Ради залишає за собою можливість маневру, і власне будь-яку особу, присутність якої в Раді була б небажаною, можуть до Ради і не пустити. Хоча це залежить від прозорості формування списку бажаючих потрапити в сесійну залу.

З іншого боку, враховуючи український політичний досвід, є ризик використання певними політичними силами громадян задля політичних провокацій прямо в приміщенні Ради. І тут дуже важливо, щоб охорона законодавчого органу могла вчасно виявляти провокаторів та закривати для них можливість відвідин парламенту.  Але, як зазначив в коментарі Еспресо.TV політолог Віктор Небоженко, питання громадян-провокаторів не таке й вже актуальне у світлі того, скільки депутатів-провокаторів пройшло у Верховну Раду.

"Ви ж розумієте, що провокації не відбуваються без авторів провокацій, які сидять в сесійному залі і стежать за виконавцями. Тому уникнути провокацій навряд чи вдасться. Інше питання, що це в загальній культурі… Багато в чому це залежить не від тих, хто там на балконі, а від тих, хто сидить внизу і радіє реалізації свого плану політичної провокації. Це завжди так було", - зазначив Небоженко.

"За 20 років я не пам'ятаю жодної історії, коли яка-небудь громадська організація і політична партія експромтом прийшла і що-небудь накоїла. Як правило, вона мала спільників серед депутатів. Тому говорячи про зростання політичної культури Верховної Ради, ми повинні, перш за все, звернути увагу на його кістяк, на його основу, на його матеріал у вигляді народних депутатів. Тобто вони повинні нести відповідальність за те, що відбувається, а не ті, проти кого спрямована провокація", - додав експерт. 

"Провокації будуть, час важкий, час складний, час нервовий. І ви ж не забувайте, до Верховної Ради заходить колона Партії регіонів і агентів впливу Кремля до 100 чоловік. Як же тут без провокацій бути. Так що справа не в регуляції, Турчиновим, Яценюком або там Порошенком. А справа в тому, що є люди, які будуть робити ці провокації і витрачати кошти на це. Мій 20-річний досвід дослідження такого "політичного звіра", як український парламент, говорить про те, що організатори провокацій знаходиться всередині зали, а не на балконі", - підсумував Небоженко.

Кого пропускають в парламент в інших країнах

Не можна сказати, що вільний доступ до парламентських засідань громадян прямо корелюється з рівнем демократичності влади, але певні тенденції є очевидними

Доступ до цитаделі демократії – британського парламенту традиційно є відкритим, а на сайті парламенту є детальні поради, як краще туди добратися, і на що варто подивитися у будівлі. Запрошують вільно послухати засідання і подивитись на будівлю і ірландські парламентарі.

Австралійські та новозеландські депутати йдуть далі – вони гаряче переконують мешканців країни та всіх охочих відвідати їхні заклади та побачити "демократію в дії" – доступ відкритий як у дні засідань, так і весь рік за винятком Різдва. Щоправда, обов’язковим є дотримання дрес-коду – дорослих у шортах на засідання не пускають.

На засідання Конгресу США потрапити дещо складніше – доведеться не тільки пройти перевірку на металодетекторах (яка є стандартною для більшості парламентів у світі), але й записатися наперед у відповідному департаменті й отримати перепустку. Щоправда, громадяни США можуть це зробити в офісі сенатора чи конгресмена зі свого округу.

В німецький Бундестаг туристи можуть потрапити без особливих проблем – у спеціальну оглядову зону під куполом будівлі. Щоправда, для цього доведеться наперед записатись на екскурсію на сайті парламенту.

Прибалтійські депутати теж раді відвідувачам. Наприклад, засідання естонського парламенту, Рійгікогу, є відкритими, за винятком тих випадків, коли більшістю в 2/3 голосів вирішено провести закрите засідання. Сторонні відвідувачі мають можливість спостерігати за ходом засідань зі спеціального гостьового балкона (після попереднього огляду службою безпеки). Традицією є проведення в парламенті щорічного дня відкритих дверей, під час якого прості громадяни країни можуть ознайомитися з внутрішніми приміщеннями парламенту, а також особисто задати питання міністрам і депутатам.

Охоче приймають відвідувачів і японські парламентарі. Щоправда, спостереження за пленарним засіданням теж вимагає попереднього запису.

Інша річ – Російська Федерація. Там потрапити на засідання Держдуми можна тільки за спеціальним запрошенням, процедура отримання якого є непрозорою, і, вочевидь, непростою.

Схоже, не допускаються сторонні і на засідання китайського парламенту. Попри відсутність прямих заборон на спостереження за цим найбільшим в світі законодавчим органом (де долю Китаю вирішують 2987 депутатів), прописаної процедури допуску у будівлю Всекитайських зборів народних представників немає. Логічно припустити, що у випадку з Китаєм "все, що не дозволено – заборонено".