Чим увійшла в історію Верховна Рада України VII скликання (ФОТО, ВІДЕО)

Еспресо.TV вирішило нагадати про найяскравіщі моменти життя парламенту, який, завдяки більшості з регіоналів, комуністів та "тушок", був слухняним виконавцем волі Віктора Януковича, але під тиском Майдану позбавив того влади і повернув парламентсько-президентську Конституцію.

"Тушки"

Поблема політичного "тушкування", що існувала в українському парламенті останні роки, не оминула і Раду передостаннього скликання. На першому ж засіданні після виборів 2012 року батько і син Табалови, що обиралися як опозиційні Януковичу політики змінили політичну орієнтацію, за що були викинуті опозиціонерами з сесійної зали.

Врешті, було прийнято зміни до регламенту і "кнопкодавство", якщо і не зникло взагалі, то, принаймні, стало значно рідшим явищем.

Уроки української

У Раді VII скликання до парламенту вперше потрапили націоналісти зі "Свободи", які влаштовували обструкцію усім нардепам, що виступали російською мовою.

В квітні 2013 року більшість з регіоналів і комуністів на чолі зі спікером Олександром Рибаком вирішили провести засідання без набридливої опозиції, яка блокувала трибуну. В актовому залі комітетів Ради на вул. Банковій в порушення регламенту більшість прийняла низку законів, голосуючи руками. При цьому з телетрансляції було чітко видно, що голосувало на "виїздному" засіданні значно менше 226 рук, що не завадило Януковичу підписати "виїздні закони".

"Війна" з небезпечними журналістами на балконі

Народні депутати-регіонали всерйоз планували відгородити журналістів, що зазвичай сидять на балконі сесійної зали склом. Приводом для такого рішення стало падіння з балкона кришки від об'єктива фотоапарата. Після цього лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов заявив, що боїться падіння більш важких предметів і ініціював встановлення склянної перегородки. Насправді, журналісти дуже часто робили знімки дорогих годинників і вбрання народних обранців, за допомогою оптики виявляли їх приватну переписку або ловили на "кнопкодавстві". Втілити цей "геніальний" задум так і не вдалося.

Юлі волю!

Попри всі намагання опозиції в домайданній Раді так і не прийняли жоден з шести законопроектів, який би дозволив ув'язненій режимом Януковича Юлії Тимошенко виїхати на лікування за кордон. 

Снігова атака

Відмова від асоціації з ЄС

У листопаді 2013-го після відмови Януковича підписати угоду про асоціацію з ЄС, прем'єр-міністр Микола Азаров, використовуючи все своє красномовство, намагався переконати депутатів у правильності рішень влади, викинувши перед цим з урядової ложі підкладений опозицією прапор ЄС. Євромайдан, що ціною людських життів змете і Азарова, і Януковича, тоді тільки починався.

Диктаторські закони

16 січня 2014 року провладна більшість без обговоренея, голосуванням "руками", ухвалила законопроекти, які тут же охрестили диктаторськими. "Ручні закони" забороняли українцям, наприклад, їздити на автомобілях колонами, ходити по вулицях в шоломах та в інший спосіб обмежували права громадян. Прийняття цих законів загострило протистояння між владою і майданівцями та призвели до кривавих боїв на вул. Грушевського.

Відставка Януковича

22 лютого 2014 року після розстрілів на Майдані та втечі Януковича з Києва Верховна Рада конституційною більшістю відправила визнала президента-втікача таким, що самоусунувся від здійснення конституційних повноважень, та призначила позачергові вибори президента. Також Рада скасувала конституційну реформу Януковича та повернула Конституцію 2004 року, яка передбачає парламентсько-президентську форму державного устрою. 

Крім того, було скасовано "диктаторські закони" та мовний закон регіоналів Ківалова-Колесніченка, що надавав російській мові статус регіональної. Правда законопроект про скасування останнього закону в.о. президента Турчинов так і не підписав. 

Створення Нацгвардії та мобілізація

В березні 2014 року Верховна Рада проголосувала за закон, яким відновила в Україні Національну гвардію. Нацгвардія, до якої увійшли колишні Внутрішні війська та добровольці з самооборони Майдану, підпорядковується МВС.

Після початку Антитерористичної операції на сході країни, Верховна Рада оголосила в країні часткову мобілізацію.

Визнання Криму тимчасово окупованою територією

В квітні 2014 року після російської агресії "зелених чоловічків" Верховна Рада прийняла закон про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України. Цей закон не визнає російських юридичних актів на території Криму, в тому числі не визнає примусового громадянства Росії для жителів Криму.

Інавгурація Петра Порошенка

7 червня 2014 року після перемоги на дострокових президентських виборах у Верховній Раді VII скликання відбулася церемонія інавгурації Петра Порошенка. Під час входження нового президента до будівлі Ради один з охоронців втратив свідомість через спеку.

Розпуск фракції Комуністичної партії

Станом на 1 липня 2014 року фракція КПУ у Верховній Раді скоротилася до 23 нардепів, що менше, ніж чисельність найменшої фракції під час її формування. Це надало спікеру Олександру Турчинову право заявити про розпуск фракції. Всі депутати-комуністи стали позафракційними. В Раду VIII скликання комуністи уже не пройшли.

Розпуск Верховної Ради

25 серпня 2014 року президент Петро Порошенко достроково припинив повноваження Верховної Ради VII скликання. Вибори нового парламенту було призначено на 26 жовтня. На час виборчої кампанії Рада продовжувала працювати та приймати закони. 

Особливий статус Донбасу

16 вересня уже розпущена Верховна Рада прийняла закон про особливий статус Донбасу, який передбачався мінськими мирними домовленостями і викликав серйозну суперечку в суспільстві. Але втілений в життя цей документ так і не був. Після проведення квазі-виборів в так званих "ЛНР" та "ДНР" РНБО рекомендувала новому парламенту скасувати цей закон. 

Ратифікація Угоди з ЄС

В один день з прийняттям закону про особливий статус Донбасу Верховна Рада України синхронно з Європарламентом ратифікувала Угоду про асоціацію між Україною та ЄС.