Звичайне грецьке самогубство

Те, що одразу після успішного референдуму, на якому більшість греків підтримало рішення уряду Алексіса Ціпраса відмовити міжнародним кредиторам, "мотор" цієї відмови, самозакоханий міністр фінансів Греції Яніс Варуфакіс подав у відставку, може виявитися сюрпризом для багатьох прихильників лівих популістів у цій країні. Справді - чому?

Зрозуміло, коли після програного референдуму йде у відставку лідер правої партії "Нова демократія", колишній прем'єр-міністр Антоніс Самарас, який до самого останнього моменту закликав співвітчизників не позбуватися здорового глузду. Але переможець?

Однак відставка Варуфакіса цілком логічна. Вона пов'язана з самою безглуздістю дій грецької влади. Ципрас і компанія хотіли налякати європейців згуртованістю грецького суспільства, його колективним небажанням розраховуватися з партнерами по Європейському Союзу. Налякали. Але от тільки гроші від цього не з'явилися. І це - найбільша проблема грецького уряду. Бо якби він влаштовував референдум в ситуації, коли в економіці країни все було б добре, а її громадяни просто не хотіли б віддавати чужих грошей, то це було б звичайне злодійство. А оскільки референдум проходить в ситуації, коли Греція відчайдушно потребує позики, то це - самогубство.

Варуфакіс просто виявився першим, хто вирішив покінчити цим самим самогубством. Тільки політичним. Якщо в найближчі дні - а, може бути, навіть години - уряд Греції не ухвалить пропозицій кредиторів і тим самим не перекреслить результатів свого переможного референдуму, покінчить політичним самогубством і сам кабінет базіки Ципраса. А ще - грецькі банки. А ще - грецька економіка. А ще - грецька соціальная система. А потім почнуться звичайні самогубства. Не політичні. Все буде закінчено - і дуже швидко.

Тому що для того, щоб підтвердити грецькі фантазії про гордість і самостійність, потрібні гроші. А їх - фізично немає. І навіть якщо греки вирішать друкувати драхму, гроші все одно не з'являться. Тому що в економічних умовах, в які загнала Грецію безвідповідальність її політиків і нерозуміння суспільством елементарних економічних законів, драхма потребуватиме запозичень, міжнародної допомоги. А її не буде.

Дивно, що Варуфакіс, професор західних університетів і шанований економіст в середовищі таких же божевільних, як і він сам, рішуче відмовлявся це зрозуміти.