Вірменія: Два тижні битви з поліцією, які змінили суспільство

Загалом по справі захоплення будівлі та прилеглої території полку патрульно-постової служби (ППС) єреванської поліції групою "Сасна црер" ("Хоробрі з Сасуна") затримано чи заарештовано вже 47 людей.

Серед них - як безпосередні нападники, які добровільно здалися 31 липня, так і лідери протестних акцій, які проводились на підтримку радикалів з автоматами.

Весь цей єреванський бойовик показав одну дуже важливу річ. Члени групи "Сасна црер" швидко перетворились на улюбленців натовпу, який морально підтримав їхній спротив владі.

Це змусило можновладців діяти обережно, і замість того, аби йти на штурм, вести переговори. Та чи винесуть вони уроки з цієї історії, гостра частина якої скінчилася? Адже те, як вона проходила, недвозначно свідчить, що люди готові діяти проти влади все більш радикальними методами.

Стрілянина, заручники, капітуляція

Озброєна автоматами група ветеранів війни в Нагорному Карабаху, яка вирішила боротися з владою шляхом захоплення в заручники поліцейських, взяла собі ім'я "Сасна црер".

Таку назву мав один із добровольчих загонів, які воювали з Азербайджаном за спірні території. Також це назва знаменитого епосу, присвяченого боротьбі вірменських героїв з арабськими завойовниками.

Вранці 17 липня великим самоскидом учасники групи "Сасна црер" протаранили ворота частини та захопили приміщення полку ППС. Загалом нападників була 31 людина, вони були озброєні автоматами, пістолетами, ножами та іншою зброєю.

А на території полку вони розжилися ще потужнішим арсеналом. На відеокадрах з дільниці були ящики з гранатами, вибухівка, запаси патронів і т.п.

Члени "Сасна црер" на захопленій території. Фото: Reuters

Під час захоплення відбулася перестрілка, в якій загинув полковник поліції Артур Ваноян. Ще трьох поліцейських поранили.

За час протистояння були також поранені 11 учасників збройної групи. Їх доправили в лікарні, а тепер судять.

Читайте також: "Хоробрі сасунці" проти влади. Чому знову сколихнуло Вірменію

З самого початку група захопила сімох заручників-поліцейських. Серед них було двоє високопосадовців. До 23 липня їх усіх повідпускали на знак доброї волі. А на захоплену територію пустили представників ЗМІ.

Керівники "Сасна црер" влаштували їм прес-конференцію, їхні обличчя були відкриті. Журналісти могли більше години ходити по території та знімати й фотографували її.

Один із лідерів "Сасна црер", який відповідав журналістам, Павлік Манукян. Фото: AP

Влада звинувачувала нападників у захопленні в заручники також чотирьох лікарів "швидкої". Втім, це виявилось неправдою: двоє медиків залишились допомогти пораненим. Вони вільно залишили будівлю 31 липня.

30 липня від кулі снайпера загинув співробітник поліції Юра Тепоносян. Правоохоронці стверджують, що постріл пролунав з боку захопленої будівлі. Члени групи "Сасна црер" заперечують це.

31 липня учасники групи вирішили скласти зброю. Їх у приміщенні лишалося 20 чоловік і в них уже не було жодного заручника. О 20:00 за місцевим часом вони вийшли з будівлі та були затримані спецназом. Судячи з відео, все відбувалося досить спокійно.

Чого хотіли нападники

Головною вимогою "Сасна црер" було звільнення одного зі своїх лідерів — Жирайра Сефіляна. Він — ветеран війни та засновник кількох радикальних партій та рухів, радикальний націоналіст і опозиціонер, якого вже кілька разів арештовували.

Також радикали вимагали звільнення інших політв'язнів. Згодом вони також заговорили про те, що корумпована влада має піти, разом із президентом Сержем Саргсяном.

На питання, чому обрали саме полк поліції, один з лідерів "Сасна црер" Павлик Манукян пояснив, що полк став справжнім злом для народу.

"Тут новітня техніка, якою поліція придушувала протести. Для поліції створено всі умови, а армія без зброї", - заявив він. За його словами, якби частина цієї техніки була на кордоні, все було б інакше. Він явно мав на увазі коротку квітневу війну в Нагорному Карабаху, під час якої, на думку вірмен, вони втратили частину своєї території.

Суди й арешти

Вранці 3 серпня районні суди Єревану арештували всіх учасників групи "Сасна црер" ("Хоробрі з Сасуна") на два місяці. Їм висунуто однакові звинувачення: захоплення заручників, будівель і незаконне придбання, володіння та перевезення боєприпасів. Максимальний строк покарання за ці діяння складає 15 років тюрми.

Суд арештував на два місяці навіть чоловіка, який не мав зброї, а лише привіз на своєму автомобілі харчі учасникам групи.

"У нього є хвороби, він не може долати відстані більші за 5-6 метрів. Як така людина могла тримати інших людей в заручниках?" - цитує обуреного адвоката затриманих Араїка Папікяна сайт Panorama.am.

Симпатії натовпу

Багато критиків влади не підтримували насильство, до якого вдалася група. Та морально вони погоджувались із вимогами "Сасна црер".

Від самого початку протистояння в Єревані почались мітинги протесту. Поліція намагалась їх розганяти, кількох протестувальників побили та затримали, але згодом багатьох відпустили. Інколи кількість учасників акцій протесту доходила до 30 тисяч, що для маленької Вірменії — вагома цифра.

Часто мітинги переростали в сутички з поліцією. Фото: Reuters

"У нашій країні, де за останні 20 років не було вільних та справедливих виборів, повстання — єдиний спосіб змінити владу, а ці хлопці зважились на відчайдушний крок. Вони стали смертниками заради справедливості, заради нашого гідного майбутнього", - цитує BBC одного з учасників мітингу.

Фактично мітинги на підтримку "Сасна црер" перетворилися на самостійний рух протесту проти влади.

Арешти лідерів

Влада, усвідомлюючи небезпеку, вже кинула за грати кількох політичних лідерів протестів та висунула їм звинувачення в організації масових заворушень. Зокрема, 2 серпня арештовані на два місяці члени партії "Спадщина" Армен Мартиросян, Овсеп Хуршудян та Давид Санасарян і член руху "Нова Вірменія" Андріас Гукасян.

Реакція Заходу і Росії

Євросоюз та США ніяких порад владі Вірменії не давали. Обмежились закликами вирішити проблему мирно.

Інша справа Росія. Як гриби після дощу почали з'являтися сюжети на ТВ про підлих янкі, які розхитують Вірменію і мріють про чергову "кольорову революцію".

Не обійшлось і без традиційного Жириновського, який черговий раз відзначився історичними "знаннями" та заявив, що всі біди країни від того, що там гори і нема де жити, а отже "різні угруповання будуть один одному різні капості робити".

Усю ницість російської пропаганди вірмени вже могли оцінити під час так званого "електричного майдану". Тепер же їхні уявлення про "кисельов ТВ" та різні "лайфньюси" мали лише закріпитися.

Читайте також: 12 днів Електричного Майдану

Та на жаль, усвідомлюючи всю підлість Росії, вірмени мало що можуть зробити.

"Ми у Росії в заручниках. Ми залежимо в енергетиці, сфері оборони та безпеки, оплутані різними союзами та договорами, які обмежують наші контакти — економічні та політичні — із зовнішнім світом", - розповів сайту Еспресо вірменський політолог Рубен Меграбян.

Що буде далі

Після того, як "Сасна црер" склала зброю, президент Серж Саргсян заявив про необхідність формувати "владу національної згоди". Та за гучними словами криється бажання засунути проблему подалі й нічого не вирішувати.

"У промові президента немає жодних ознак того, що влада має намір робити політичні практичні висновки для того, щоб подібна ситуація не повторилась", — вважає Рубен Меграбян.

Дійсно, з промови Саргсяна стало зрозуміло, що опозиціонерів чекає жорстке закручення гайок, учасників захоплення будівлі поліції — суворе покарання, а країну — конституційна реформа.

Остання має дуже хитрий механізм. З одного боку, встановлюється парламентська республіка, з'являється коаліційний уряд.

З іншого, система виборів будується таким чином, що партія, яка набере більшість, зможе отримувати додаткові мандати та формувати уряд без конкурентів.

Можливе повторення

На думку Меграбяна, після виборів обстановка в країні навряд чи зміниться, бо влада націлена на збереження стану речей таким, яким він є, а політичне поле випалене.

"Сама ситуація збройного протистояння сталася тому, що влада зламала всі легальні механізми впливу суспільства на політичні рішення. В результаті отримала нелегальні механізми", - пояснює Меграбян.

Однак і тепер влада не послала громадськості жодного сигналу про те, що готова щось міняти.

Зараз кожен день продовжуються мітинги. Вони, за словами Меграбяна, не дуже числені, нараховують кілька сотень людей. "Акції не мають політичного наповнення та змісту, але мають дуже високий градус суспільного незадоволення", - констатує він.

Загалом же, на його думку, ситуація дуже крихка і нестабільна. "Зараз серпень і можливе певне затишшя. А вже у вересні може бути що завгодно", - прогнозує політолог.