Які вихідні хочуть забрати в українців

Український інститут національної пам'яті (УІНП) запропонував новий варіант календаря вихідних і святкових днів. 

Запропоновані зміни суттєво змінюють графік святкових вихідних днів в Україні. Оновлений варіант є певним компромісом між жорсткою декомунізаторською позицією УІНП та бажаннями частини суспільства зберегти звичний календар святкових днів.  

Без Шевченка та Дня сім’ї

Згідно із законопроектом, який пропонує УІНП, в Україні запроваджуються державні та традиційні (релігійні) свята. Саме цей пункт законопроекту найбільше цікавить українців, бо визначає календар вихідних днів.    

Державні свята встановлюються на честь події або людини, які здійснили вплив на здобуття Україною незалежності та зробили внесок у розвиток державності. Традиційні свята встановлено для відзначення укорінених в суспільстві релігійних подій та дат.   

Також у законопроекті йдеться про скорботні дні пам’яті про трагічні події історії України та вшанування їх жертв. У ці дні в державі проводяться жалобні заходи.

У оновленій редакції законопроекту з’явилась ще така категорія як «міжнародний день», встановлений з метою привернення уваги до події, яка має світове значення.

На перший погляд, цю категорію придумали, щоб  якось залишити у календарі два радянських свята: 8 березня – День боротьби за права жінок (святковий робочий день ) та 1 травня – День праці (вихідний).

«Оскільки українці не підтримали намір запровадити Шевченківський день (9 березня) і День сім’ї (друга п’ятниця вересня) як вихідні святкові дні, то цю пропозицію знято», - написав В’ятрович.

9 вихідних

У новій редакції законопроекту інститут пропонує зробити святковими вихідними днями:

1 січня - Новий рік

7 січня - Різдво

Великдень

1 травня - День праці

8 травня - День пам'яті і примирення

День Святої Трійці

28 червня - День Конституції

24 серпня - День незалежності

14 жовтня - День захисників Вітчизни

З цих 9 днів чотири є традиційними святами, а три мають стосунок до української державності. День пам'яті і примирення відображає євроінтеграційний вектор України, яка саме таким чином згадує про жертв Другої світової війни.  

У оновленому переліку є ще День праці, який додали, щоб не дратувати зайвий раз прихильників відпочинку на початку травня.

Другий день після Великодня та Трійці (понеділок) залишається вихідним. Неробочий святковий день пропонується не переносити на понеділок, якщо він припадає на вихідний (окрім Різдва).

Також проектом УІНП визначені державні свята, які є звичайними робочими днями:

День Соборності – 22 січня; День державного герба – 25 лютого; День державного гімну – 10 березня; День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні – 9 травня; День хрещення України-Русі – 28 липня; День прапора – 4 вересня; День української мови та писемності – 9 листопада; День Гідності та Свободи – 21 листопада.

Таким чином розробники проекту нового календаря пропонують запровадити 8 державних свят, які є робочими днями і переважно стосуються вшанування державної символіки, подій з історії Київської Русі та української національної революції 1917-1921 років, Революції Гідності.

Вже певний час в українському політикумі обговорюється пропозиція святкувати Різдво крім січня ще й у грудні. Питання залишається щодо того, чи робити цей день ще одним вихідним.

Керівництво УІНП пропонує також відзначати на державному рівні 6 скорботних днів, пов’язаних з трагічними сторінками української історії:

День Героїв Небесної Сотні – 20 лютого; День Чорнобильської трагедії – 26 квітня; День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу – 18 травня; День пам’яті жертв Голокосту – 29 вересня; День пам’яті жертв політичних репресій – перша неділя листопада; День пам’яті жертв Голодомору – четверта субота листопада.

Коли будемо відпочивати

У січні, згідно з пропозиціями команди В’ятровича, українці як і раніше святкуватимуть Новий рік та Різдво. Тож звичний для цього місяця перелік вихідних не повинен змінитися.

У лютому не передбачається свят з вихідними днями.

У березні святкових вихідних днів не передбачено. Міжнародний день боротьба за права жінок (8 березня) тепер матиме незрозумілий статус «міжнародного дня», який відзначається на державному рівні, але не має статусу вихідного дня.

У квітні, як і раніше великодні святкування зможуть тривати три дні, бо запропоновано залишити додатковий вихідний у понеділок.

У травні ситуація трошки змінюється, бо залишається свято 1-го числа (День праці), однак 2 травня стає звичайним робочим днем. Також передбачено святковий день 8 травня (День пам’яті та примирення). 9 травня не є вихідним у цій схемі. Скасування другого вихідного на початку місяця може призвести до зникнення традиції влаштовувати на багатьох підприємствах «травневі канікули».

У червні у святковому календарі залишаються День Конституції та День Святої Трійці. До Трійці додають ще вихідний у понеділок, тож календар неробочих днів залишається без змін.

У липні святкових днів не передбачено.

Наприкінці серпня українці відзначають День Незалежності.

Восени в українців практично не буде свят, так само як немає їх і зараз. 14 жовтня можна буде відпочити у День захисника України, коли українці мають святковий вихідний день. У вересні, листопаді та грудні як і раніше святкові вихідні не заплановані.

Запропоновані фахівцями УІНП зміни повинна затвердити Верховна Рада. Зазначимо, що парламент пішов на канікули до середини травня. Тож у цьому році графік травневих святкувань залишається звичним.