Чому Залужний заговорив про космос?

"Перспективи забезпечення воєнної кампанії 2023 року: український погляд" - таку назву мала резонансна стаття  Валерія Залужного та  народного депутата Михайла Забродського у вересні 2022-го. Відтоді Залужний опублікував не одну колонку чи виступ вже в ролі ексголовнокомандувача ЗСУ.  Зокрема в липні вже цього року разом з експертами Консорціуму оборонної інформації ми аналізували публікацію "Стратегія України в розбудові безпекових альянсів в умовах геополітичної нестабільності". У вересні писали про його нову статтю на  ZN.UA  "Роль інновацій як основи стратегії стійкого опору у позбавленні Росії можливості нав’язувати свої умови через війну"  Нова публікація генерала Залужного - "60 на 60 у перетворенні космосу на середовище сучасної війни".  Пропонуємо найважливіші, на наш погляд, думки зі статті Залужного та деякі експертні оцінки від Консорціуму оборонної інформації.

ЗСУ, фото: gettyimages

Єдине управління, власне угрупування космічних апаратів, партнерство з приватниками - тези Валерія Залужного

Головна думка генерала Залужного: космос – це ключ до технологічних переваг та оперативної переваги в сучасній війні. Це потребує створення власних космічних військ для забезпечення супутникового зв'язку, розвідки та раннього попередження. Тож він підтримує ідею створення Космічних військ (до 31 грудня поточного року), навіть якщо така ініціатива запізніла, оскільки вона сьогодні вкрай необхідна. 

При цьому Залужний ставить за мету, щоб до кінця 2025 року Україна досягла 60 % операційної готовності інтегрованої системи ППО/ПРО, кібер- та космічної компоненти.

 Він вважає, що космос має стати одним із ключових доменів сучасної війни — як земля, повітря, море. 

Які проблеми бачить В.Залужний в досягненні цієї мети? 

Насамперед брак автономності та затримки з інформацією. Україна не має власних космічних систем, тому залежна від партнерів у наданні супутникових чи космічних даних — що створює ризики у кризових ситуаціях.  Особливо це проявилось у використанні сучасного озброєння, наприклад HIMARS: сам факт отримання зброї виявився недостатнім без вчасно отриманої інформації для цілевказування. Дані від партнерів надходили із затримками, інколи не відповідали терміновим потребам, і тому не могли бути використані для "удару в реальному часі". 

зенітно-ракетний комплекс класу "земля-повітря" Avenger, фото: gettyimages

Через відсутність у ЗСУ стратегічного органу управління розвідкою й системи, що об’єднувала б всі джерела даних, ефективність управління військами також знижувалась.

Валерій Залужний бачить це як виклик стратегічного характеру, адже через ці обмеження стратегічне значення зброї зменшувалося, особливо коли РФ оперативно реагувала на наші дії. 

Він також згадує, що США тимчасово призупинили передачу деяких розвідувальних даних, що посилило проблему залежності. 

Як діяти? Залужний переконаний, що Україна має  невідкладно розвивати власні аерокосмічні технології та спроможності як один із ключових елементів обороноздатності. 

Ключові потреби України в космосі Валерій Залужний бачить такими:

Супутниковий зв'язок – задля забезпечення зв'язку, який є критично важливим для роботи безпілотних систем на великих відстанях.

Супутниковий інтернет-зв'язок, фото: gettyimages

Розвідка -  збір розвідувальних даних з космосу.

Системи раннього попередження - моніторинг та виявлення ракетних небезпек.

План розвитку Залужний бачить таким:

Створення власного угруповання космічних апаратів та наземного обладнання.

Розробка єдиної структури управління космічною діяльністю.

Максимальне використання можливостей партнерів та приватних компаній.

Розширення міжнародного співробітництва поза традиційними військовими рамками.

"Час подивитися у космос, бо єдина можливість зараз досягти потрібного рівня безпеки полягає тільки у технологічних перевагах в усіх доменах", переконаний Валерій Залужний.

Створення космічних військ каталізує процеси, що нарешті почались – експертні оцінки

Валентин Бадрак, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, співзасновник Консорціуму оборонної інформації.

Дуже слушно колишній головком звернув увагу саме на космічний домен і наголосив на тому, що Україна має розвивати оборонний потенціал в усіх без винятку доменах.  Україна вже зробила дуже важливі кроки для розвитку морського та підводного доменів впродовж широкомасштабної війни. Щодо космічного домену, тут Україна,  з одного боку, мала величезні потужні традиції з радянських часів,  а,  з іншого боку, допустила серйозне відставання у сфері космосу. Власне лише у 2025-му році ми почали надолужувати згаяне. Зокрема, наприкінці березня в Україні відбулась така важлива подія, як форум Space for Ukraine. На нього приїхали багато серйозних фахівців, брали участь в тому числі командувачі космічними військами Франції та Великобританії. 

Тут важливо згадати, що є спільна відсталість Європи, включно з Україною,  від Росії та Сполучених Штатів. Для прикладу, в Європі тільки 49 розвідувальних супутників, тоді як Сполучені Штати мають 250, Росія використовує понад 100 розвідувальних супутників, при цьому вона дуже активно переорієнтувалася на використання цивільних супутників для воєнних місій.  Україна планувала запустити 6 космічних апаратів ще до широкомасштабного вторгнення. Але ця програма була зірвана. Чому? Причин багато, зокрема, дуже часто змінювався керівник космічного агентства і взагалі цьому дуже мало приділялося уваги. 

Валентин Бадрак, фото: apostrophe.ua

Однак саме з березня визначено три пріоритети: супутниковий зв'язок, космічна розвідка та система раннього оповіщення про ракетну небезпеку. Саме про ці три компоненти говорить у своїй статті й Валерій Залужний. 

 Генерал Залужний наголошує на тому, що Україну на першому етапі широкомасштабної війни партнерами фактично було забезпечено космічною розвідкою.  Забезпечення космічними даними дозволило Україні здійснювати наведення систем озброєнь і здійснювати високоточні удари, це дуже сильно допомагало. Оповіщення також здійснювалося за допомогою партнерів, і безумовно зв'язок. Але з моменту коли Трамп очолив адміністрацію в Вашингтоні, ситуація захиталася. Пам'ятаємо і проблеми з угрупуванням Ілона Маска, який нам Старлінки відключав. 

Чому важлива саме американська підтримка? Європейські угрупування супутників набагато слабкіші, ніж американські, ніж ті, які сьогодні розбудовує Китай, в тому числі співпрацюючи з Росією.  Комерційне угрупування Mask SpaceX Ілона Маска має понад 7 тисяч, а сьогодні вже  напевно 7 тисяч 100 космічних апаратів,  тоді як Eutelsat OneWeb, найбільше європейське угрупування космічних комерційних супутників, які забезпечують зв'язок і яке було готове співпрацювати з Україною, лише 700 мікросупутників. Тож для України дуже важливо разом з Європою розбудовувати ці комерційні угрупування. Такі кроки вже робляться: Україна домовилась разом з Чехією створювати сузір'я комерційних супутників, використовуючи їх, зокрема,  в цілях в тому числі воєнних. 

Як на мене, ключовим моментом є те, що в Україні нарешті усвідомили, що треба надавати можливості приватним компаніям співпрацювати й долучатися до космічної діяльності.  Не можу не згадати, що український альянс "Нова енергія України" мав ще до широкомасштабного вторгнення долученість до сфери космосу, а вже в ході війни,  саме у 25-му році альянс домовився із французькою компанією Prométhée щодо спільних робіт з розробки та виведення на орбіту космічних апаратів. Вони не такі великі, як в Ілона Маска, який має мікросупутники вагою 260 кілограмів, чи у згаданого Eutelsat OneWeb вагою  у 150 кілограмів -  французький Prométhée важитиме 50 кілограмів. Але  вони вже більш технологічні, тож Україна може розраховувати на те, щоб з часом увійти в широке партнерство із компаніями з Європи.

Також одне з українських підприємств розбудовує ідею саме супутників радіотехнічної розвідки. Маю на увазі компанію "Інфозахист", яка планує вивести на орбіту приблизно 7 супутників.  Відтак  Україна матиме серйозну потугу саме у радіотехнічній розвідці. 

Отже, маємо ось такі нові підходи, і наголошу, що вони  розвиваються саме приватними компаніями. Держава себе, на жаль, скомпроментувала нездатністю виконати місію в цій сфері. Одним з найбільш проблемних моментів стало те, що Україна перед війною не ухвалила і не мала космічної програми. Це сталось вперше за історію незалежної України. Але війна все перевернула. Сподіваємось, що Україна відтепер системно розбудовуватиме свою космічну програму, космічну галузь та військовий космос.

Безумовно,  для цього потрібен високий рівень військо-технічного співробітництва, особливо у створенні ракет-перехоплювачів. Приміром,  Ізраїль разом із США розробив систему протиракетної оборони Arrow3. Цей досвід нас має надихнути й нас на те, щоб ми зі Сполученими Штатами активно змогли розбудувати  свою власну національну систему.  

Крім того, ми можемо створювати сузір'я супутників разом з Чехією, разом з Францією, в космічній розвідці співпрацювати для них, для західних країн. Бо вагу має також територія України, супутники над територією України будуть діяти на нашу спільну користь.  Від ракет, супутників зв'язку технічної розвідки з часом ми зможемо перейти й до розвідки, до суто розвідувальних супутників, як це, наприклад, робить сьогодні Південна Корея. Вони спромоглися з 23 по 25 рік запустити вже три розвідувальних супутники. Ми можемо так само серйозно просунутися у цих речах. 

 А ракети частково ми самі починаємо робити, вже є балістична ракета. Стосовно ракети-перехоплювача у нас поки що замало досвіду, але є приватні та  державні компанії, які здатні швидко опановувати ракети й можуть вийти на рівень військово-технічного співробітництва передусім із США та Францією.  Прикметно, що саме українські приватні компанії швидше опановують нові компетенції щодо виходу на космічний домен. Але правда  в тому, що нам не вистачить власних сил і ресурсів, і тут, наголошу ще раз,  дуже важлива технічна допомога США, Європи. Знову згадаю, зокрема, Францію, тому що Франція спільно з Італією створюють нову систему протиракетної оборони. І важливо, що прямо в ці дні в Європі працює  велика  українська делегація, в тому числі й з цими питаннями, щоб долучитися до програми створення ракет-перехоплювачів. 

ракетний комплекс "Сапсан", фото: defence-ua

Якщо підбивати підсумки, створення Космічних військ каталізує всі ці процеси. Абсолютно згоден з генералом Залужним, що сьогодні, як ніколи "час, щоб подивитися в космос".

 Матеріал підготовлено у співпраці з Консорціумом оборонної інформації (CDI), проєктом, який об’єднав українські аналітичні та дослідницькі організації та спрямований на посилення інформаційної підтримки й аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики.