Пентагон показав, як бойовим вертольотом можна керувати дистанційно. Що це означає для США та України

Міністерство війни США на своєму офіційному акаунті в мережі Х опублікувало відео, де міністр оборони Піт Гегсет дистанційно керує гелікоптером UH-60 Black Hawk з екрана телевізора в штаб-квартирі DARPA.  

Робить він це, як видно з відео, через сенсорний екран телевізора, дистанційно керуючи польотом у складних умовах.  Як пояснює Army Recognition, керування гелікоптером повністю здійснюється  через дистанційний інтерфейс, без будь-якої фізичної видимості літака. Два пілоти армії США залишаються на  борту, але це резервний варіант – вони не торкаються органів керування польотом.

Звісно, Піт Гегсет та його помічники в стилі нинішньої команди Дональда Трампа максимально витиснули з цієї події все можливе для власного піару. Однак експерти відзначають, що це справді  важливо для подальшого розвитку стратегії сучасної війни. 

"Ця подія стала першим випадком, коли високопосадовець США дистанційно керував військовим гелікоптером, що символізує перехід Пентагону до інтеграції людини та машини на майбутніх полях битв", коментує Army Recognition.

Подивимось, де та як це відбулось, яку техніку було використано і яка перспектива цих випробувань.

Де: агентство DARPA як інкубатор ідей та технологій

Що таке DARPA? DARPA, Агентство передових оборонних дослідницьких проєктів США – інноваційний  інкубатор Міністерства оборони США, що відповідає за впровадження найновіших трансформаційних технологій у військову практику, від GPS та літаків-невидимок до найдавніших версій Інтернету. Агентство, за визначенням,  має мандат на високоризиковані та високоприбуткові ставки для розвитку оборонного відомства США.  Його основна увага зосереджена не на створенні польових систем, а випробуванні новітніх технологій, перевірці того, як вони можуть працювати, а потім на їх передачі військовим службам для подальшого розвитку та придбання. 

Як і що це було: автоматизація роботи екіпажу на відстані

Гелікоптер отримав систему автоматизації роботи екіпажу в кабіні пілотів (ALIAS) – програму, розроблену під керівництвом DARPA у партнерстві з Sikorsky, компанією Lockheed Martin. ALIAS впроваджує можливості автономного польоту для застарілих гвинтокрилих апаратів, дозволяючи їм працювати з неповним  екіпажем або взагалі без нього. 

Еволюція цієї технології розпочалася з повністю автономних льотних випробувань у 2022 році, коли UH-60A, оснащений ALIAS, здійснив політ без пілотів на борту. Цей етап довів, що безпілотний гелікоптер може злетіти, пролетіти за маршрутом і безпечно приземлитися. Відтоді DARPA та Sikorsky вдосконалили систему, щоб дозволити пілотам керувати літаком дистанційно.

Вже у жовтні 2024 року підрозділ Sikorsky компанії Lockheed Martin продемонструвала перші результати.  На виставці AUSA 2024 гелікоптер Black Hawk, інтегрований із системою автономного керування Sikorsky MATRIX™ виконував місії без втручання пілота. Літак отримував команди місії через планшет, підключений через канал передачі даних, а потім самостійно виконував складні польотні операції, використовуючи лише свої бортові автономні системи. Ця демонстрація в режимі реального часу проілюструвала, як швидко автономна авіація переходить від концепції до технології розгортання,  а також те, як застарілі літаки можна перетворити на інтелектуальні платформи, здатні до навігації та реагування без втручання людини.

Останні випробування DARPA за участю Піта Гегсета засвідчили, що інтеграція людини з машиною є досконалою.  Літак реагував на введення Гегсета через консоль, що живилася від бортових датчиків та навігаційних систем гелікоптера. Це був момент, який продемонстрував зрілість дистанційного керування в тактичних умовах, коментує головний редактор Army Recognition Group Ален Сервас.

гелікоптер Black Hawk, інтегрований із системою автономного керування, скрін з відео

Техніка: друге життя Black Hawk

UH-60 Black Hawk довгий час служив основою гвинтокрилої авіації армії США. Вперше прийнятий на озброєння наприкінці 1970-х років, цей двомоторний гвинтокрил середньої потужності став основним багатоцільовим гелікоптером американської армії. Наразі на озброєнні у США перебувають понад 2 тисячі Black Hawk. Вони використовуються для повітряних десантних операцій, медичної евакуації, перевезення військ, логістичних та спеціальних операцій. 

За умов розвитку такими країнами, як Китай та Росія, своїх систем протиповітряної оборони та радіоелектронної боротьби, відзначають експерти, здатність керувати гвинтокрилими літаками без бортового екіпажу може виявитися критично важливою. Тож дистанційно керовані "Чорні яструби" пропонують спосіб виконання місій з високим рівнем ризику, мінімізуючи ризик для військових. 

UH-60 Black Hawk, фото: gettyimages

Що далі: перевірка в польових умовах

Наступним кроком DARPA є перенесення цієї технології на програми рівня обслуговування. Цей процес вимагатиме подальших випробувань, перевірки в польових умовах, а також розробки доктрини, навчання та заходів кібербезпеки. 

"Але після цієї публічної демонстрації напрямок зрозумілий, - пише Ален Сервас. -"Чорний яструб", робоча конячка американської військової могутності протягом майже п'яти десятиліть, вступає в нову главу. Ту, де він може літати без пілота на борту, натомість відповідаючи на команди, що видаються з відеоекрана або планшета на полі бою, далеко від небезпек лінії фронту".

Солдати армії США сідають на вертоліт UH-60 Black Hawk, фото: gettyimages

Що це означає для України? 

Хоча, на перший погляд,  видається фантастикою, для України поява віддалено керованих та частково автономних Black Hawk — не абстрактна футурологія, а технологія, яка потенційно може вплинути на реальні бойові можливості вже у середньостроковій перспективі. 

В українських Сил оборони вже є невеликий парк UH-60, зокрема в підрозділах Головного управління розвідки. Вони використовуються для найскладніших спецоперацій, евакуацій у ворожому тилу та доставки груп на дальні дистанції. Якщо ж США нададуть доступ до технологій рівня ALIAS або MATRIX — навіть у спрощеній, експортній чи "гібридній" конфігурації — це може відкрити Україні низку нових можливостей.

Насамперед це проведення надризикових операцій без ризику для екіпажу. Спецоперації на тимчасово окупованих територіях нині обмежені тим, що кожен політ містить максимальний ризик для пілотів. Дистанційно керований Black Hawk може доставляти групи, вантажі, обладнання або евакуювати поранених без того, щоб пілоти знаходилися в зоні ППО чи під вогнем. Це означає — більше операцій, глибше проникнення, менші втрати.

гелікоптер UH-60 Black Hawk, фото: gettyimages

По-друге, це означало б вищий рівень живучості авіації на фронті.
Українська армійська авіація постійно стикається з російськими засобами ППО та РЕБ. Автономна система, яка здатна "вести" гелікоптер за оптимальним маршрутом, реагувати на перешкоди та виконувати маневри ухилення без участі людини, підвищує шанси на виживання машини там, де традиційний екіпаж має секунди на рішення.

По-третє, хай це станеться не завтра, але мова може йти про інтеграцію з українською концепцією "армії дронів".
Україна вже формує доктрину, у якій безпілотники різних класів працюють у зв’язці — від FPV до стратегічних БПЛА. Перехід частини пілотованої авіації у напівавтономний режим логічно вписується в цю концепцію.
Black Hawk із можливістю автономного польоту може стати "важким безпілотником" для доставки вантажів або підтримки спецоперацій.

По-четверте, це суттєво могло б подовжити ресурс українських гелікоптерів. Наявні в Україні UH-60 — це модернізовані машини, тож інтеграція автономних систем дає їм “друге життя”. Підрозділи могли б отримати не просто новий вертоліт, а сучасну платформу, яка за своїми можливостями виходить на рівень наступного покоління.

Чи шанс в України сподіватись на позитивне рішення з боку США щодо технології, яка для самих американців є експериментом? Прецедент дистанційного керування Black Hawk високопосадовцем робить технологію публічною і політично легітимною. А те, що технологія є лише експериментальною,  може якраз дати нам шанс. Україна може ставити питання про розширення можливостей своїх гелікоптерів або отримання нових платформ у напівавтономній конфігурації, користуючись аргументом "де ще ці проєкти можуть пройти апробацію бойовими діями, як не у нас?". 

Отже, якщо підбивати підсумки, Autonomy-first підхід DARPA демонструє напрямок розвитку авіації в найближчі десятиліття. Для України, яка вже має Black Hawk і щодня веде війну проти технологічно адаптивного противника, це не просто цікава демонстрація — це можливий прорив.
Дистанційно керовані або напівавтономні UH-60 можуть стати тим інструментом, що дозволить виконувати місії там, де пілотований вертоліт уже приречений.

Чи дозволить нам Вашингтон доступ до технологій, які відкривають для цієї платформи нову еру? Хай виглядає як сон, але одного дня Дональд Трамп напише Путіну у своїй улюбленій Truth Social:" Володимире у нас є вертоліт Black Hawk. Він чудовий! А уявіть, що я надам його українцям? ". 

Матеріал підготовлено у співпраці з Консорціумом оборонної інформації (CDI), проєктом, який об’єднав українські аналітичні та дослідницькі організації та спрямований на посилення інформаційної підтримки й аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики.