Танк за монету, ліки від смерті та ноги-ієрогліфи – 5 книг з історіями, які ми розповімо онукам

Владислав Головін. Збройні люди України. Історії, які ми розповімо онукам. – К.: Наш Формат, 2025

"Хочу поміняти цю монету на танк, - звертається у цій книжці до американської сенаторки молода дівчина у військовій формі, перебуваючи в Конгресі США. - Лише один танк - "Абрамс". Яким я і керуватиму, - сержантка Андріана Арехта не жартувала і продовжувала переконувати політикиню. - Нам потрібні танки, літаки - лише для того, щоб звільнити нашу землю і захистити мирних людей!" Спитаєте, що це за особлива монета? Цей трофей, про який мова у книжці "Збройні люди України" Владислава Головіна - вилили з металу російського танка, підбитого під час Харківського контрнаступу ЗСУ у вересні 2022 року. Такі сувеніри зазвичай роблять військові США, називаючи їх coin (як "монета"). Безперечно, ми всі вже чули десятки історій про війну, бо читаємо новини, знаємо назви бригад, впізнаємо позивні. Але ця книга — не про війну як таку. Вона про людей, які взяли зброю і вийшли проти ворога. Загалом це двадцять історій про тих, хто не зламався. Не втік. Не чекав. Про топменеджера, який став командиром та організував бригаду як бізнес. Про автослюсаря, який став танкістом аби зупинити ворога. Про волонтерку, яка попри спротив системи, намагається її змінити та виявляється ефективнішою за державні установи. Про мільйонерів, які проміняли заможне життя на бліндажі та окопи. Автор два роки їздив уздовж лінії фронту, щоб почути ці голоси — в окопах, шпиталях, зруйнованих селах і затишних кафе, які вже наступного дня могли бути знищені. Він говорив з тими, хто втомлений, поранений, але живий — і глибоко справжній. В цій книзі немає пафосу. Є правда. І велика любов до своїх, а також історії - Вадима Сухаревського, Марії Берлінської, Андрія Пільщикова (Джус), Дмитра Коцюбайла (Да Вінчі), Сергія Стаховського, Євгена Межевікіна, Кирила Вереса та багатьох інших.

Джеймс Дешнер. Ліки від смерті. – К.: КМ-Букс, 2025

"Усе це зробив із ним "БЕЗУМ", - дізнаємося ми подробиці історії героя цієї книжки. - "БЕЗУМ" забрав життя в нього та його друзів і використовував їх так, як вважав за потрібне. Не зважаючи на наслідки. І за це він поплатиться. Томас клявся собі в цьому по тисячу разів на день. Усе це промайнуло в нього в голові, коли він сидів, притулившись спиною до стіни, обличчям до дверей (і до потворного дерев'яного столу перед ними), як йому здавалося, пізнього ранку двадцять другого дня його неводі в білій кімнаті. Він завжди думав про це, поснідавши та потренувавшись. Без надії сподівався, що двері відчиняться (справді відчиняться, навстіж) -- двері загалом, а не тільки невеличке гніздо внизу, крізь яке йому просовували їжу". І не дивно, що герой роману "Ліки від смерті" Джеймса Дешнер вважає, ніби це кінець. Це кінець. Адже саме "БЕЗУМ" відібрав у Томаса все: життя, друзів і спогади. Але ж це нарешті позаду! Випробування майже закінчилися — лишилося останнє. Та чи переживе його бодай хтось? Однак "БЕЗУМ" не знає, що Томас пригадав значно більше, ніж можна припустити, і тому не вірить жодному слову цієї організації. Нехай правда виявиться жахливою, але Томас здолав Лабіринт, здолав випробування вогнем, і він готовий ризикнути всім, щоб урятувати друзів. Прийшов час покласти край брехні й облуді. І цілком можливо, що цю історію наш герой ще розповідатиме своїм онукам, але зараз, на самому початку… Тож він сидів, вдивляючись у ті двері. І чекав. Білі стіни й тиша. Запах його власного тіла. Йому залишалося тільки думати про друзів -- Мінхо, Ньюта, Казана, небагатьох інших глейдерів, які ще лишалися в живих. Про Бренду та Хорхе, які зникли з поля зору після того, як їх урятували на велетенському берзі. Про Гаррієт і Соню, інших дівчат із групи "В", Ариса. Про Бренду та про її попередження йому після того, як він уперше прокинувся в білій кімнаті. Як вона заговорила в нього в голові? Вона на його боці чи ні?"

Рут Бенедикт. Хризантема і меч. – К.: Стилет і стилос, 2025

Історії, викладені у цій книжці, будуть цікаві не лише онукам, але й нинішнім батькам і дітям. Адже мова про дослідження – до речі, вперше перекладене українською! - яке не тільки дає змогу зрозуміти Японію у війні, що наразі актуально для нас, але й виконує значно ширше завдання — зрозуміти Японію. А також відповісти на безліч питань, що стосується культури цієї країни в часі тяжких випробувань. Наприклад, чому японським дітям вкладали ноги у вигляді ієрогліфів під час сну, і як це формувало соціальні ролі чоловіків і жінок у дорослому житті? Чому японці так легко прийняли американську окупацію після поразки у війні, в якій їхня жорстокість вражала Захід? Як вони насправді ставилися до Імператора, роль якого могла здаватися церемоніальною? Попри те, що це завжди була закрита для решти світу країна з її особливими законами та звичаями, "Хризантема і меч: патерни японської культури" Рут Бенедикт — це дослідження американської антропологині, яка на замовлення уряду США вивчала культуру, традиції та ідеологію мілітаристської Японії під час Другої світової війни. Досліджуючи цей малознайомий всесвіт чужої культури, авторка заглибилась у світосприйняття й побут японців, щоб знайти відповіді на питання, які хвилювали Старий і Новий світ. Відповіді на які, додамо, доступну тепер також українському читачеві.

Дмитро Кулеба, Володимир Ярославський. Дипломатична кухня воєнного часу. – К.: Книголав, 2025

Як відомо, їжа та дипломатія завжди були взаємопов’язані, а війна додала цим відносинам нової глибини смаку, інтенсивності й аромату. тож не дивно, що "Дипломатична кухня воєнного часу" Дмитра Кулеби та Володимира Ярославського — це книга, відповідно, українського дипломата та колишнього міністра закордонних справ України й українського шеф-кухаря, керівника й співвласника ресторанів "Lucky", "Shef's table", співзасновника міжнародної франшизи ресторанів "Nai", бренд-шефа магазину "Good Wine". Якщо коротко, то один з авторів розповідає, а другий готує, ще й наприкінці вони разом з українським журналістом Вадимом Карпяком запрошують вас до розмови. Загалом книжка складається з 25 рецептів - від аперитивів до холодних і гарячих закусок, основних страв, десертів і дижестивів. При цьому кожна страва та напій представляють як українську, так і світову кухню та поєднуються з історією про дипломатичні зусилля України під час відбиття російського вторгнення. "А почалося все з нашого знайомства в CHEFs TABLE, - дізнаємося ми подробиці цього спільного проєкту. - Дмитро часто заходив до нас на вечерю і якось під час однієї з розмов він запропонував зробити книжку, яка поєднає його досвід у дипломатії та моє бачення кухні. Ідея мені відгукнулась одразу  і ми почали роботу над книгою. Робота тривала близько року. Дмитро розповідав про ситуації, які зазвичай залишаються за зачиненими дверима - як проходять переговори, як усе виглядає зсередини. А я намагався знайти до кожної з цих історій таку страву, яка передає її настрій. Працювати разом було легко, у нас не було жодної суперечки. Окрім однієї - “битви” за шарлотку ???? Дмитру дуже хотілося, щоб вона обов’язково була в книзі, а в мене на той момент була зовсім інша ідея. Але ми, як і належить авторам "дипломатичної" книги, знайшли рішення, яке влаштувало обох".

Марчела Можина. Історії українських митців. Ніл Хасевич. – К.: Projector Publishing, 2025

Герой цієї книжки жив в історичні часи, схожі на наші, створював графіку у підпіллі. І метафорично (під псевдонімами Бей-Зот, Левко, Рибалка), і буквально (в підземних сховках-криївках). Адже мова про часи УПА, коли бракувало матеріалів, але тільки не творчої наснаги, бойового настрою і загалом мужності, якою вирізнявся цей художник. Тож чергова "Історія українських мистців" Марчели Можини присвячена постаті Ніла Хасевича — митця, художника-графіка, головного дизайнера УПА. Це спроба розгорнути історію життя героя через його творчість, соціальні зв’язки, друзів та мистецькі об’єднання, контекст, в якому жила тогочасна Україна та світ. Загалом книга побудована як пригодницька кіносага, в якій авторка епізод за епізодом відтворює життя митця. Варто додати, що Ніл Хасевич — поки що маловідома для широко загалу постать. Проте варта того, щоб про нього дізнався весь світ. Адже доробок мистця – жанрово й кількісно – був справді фантастичний. Ілюстрації в часописі "Волинь" і сатиричних журналах "Хрін" та "Український перець", що їх видавала УПА. Виготовлення портретів, листівок, листків, а також військових відзнак та орденів УПА високої якості, ще й купюр бойового фонду УПА. Також у книзі ви знайдете раніше неопубліковані роботи та фотографії, а також есе, що занурять в український та світовий контекст середини XX століття: політичну боротьбу, мистецькі об’єднання, еміграцію.