Технології проти терору: як Україна відбиває масовані ракетні атаки РФ. Колонка Сергія Згурця

Комбінована атака РФ на Київ

Атака була здійснена у кілька хвиль, зокрема балістичними та крилатими ракетами морського і повітряного базування, а також дронами. Основний удар припав на столицю, зокрема на будинок у Святошинському районі Києва. Росіяни вдарили балістичною ракетою, внаслідок чого загинуло 12 осіб. Кількість поранених людей зросла до 100, серед яких п'ятеро дітей. Загалом Росія випустила по Україні 215 ракет різного типу та дронів. 

Протиповітряна оборона працювала досить ефективно, хоча цього разу було багато балістичних ракет. З 11 балістичних ракет було збито сім. На ранок повідомлялося, що серед уламків були переважно ідентифіковані північнокорейські ракети, але вже вдень стало відомо, що також використовувалися Іскандери-М. Крилатих ракет Х-101 із 37 було збито 31. Також було знищено шість ракет "Калібр" із 12, також були знищені всі чотири ракети Х-69. Ворог використав 145 далекобійних дронів, з яких не вдалося знищити лише 13. 

Активну участь у відбитті атак і знищенні російських повітряних цілей забезпечили розрахунки винищувачів F-16 та літаків Mirage. Це важлива складова у знищенні крилатих ракет. Для знищення ворожих цілей використовувалися всі засоби: ЗРК, літаки, мобільні групи. 

Лазерна система "Тризуб"

Україна зараз намагається розширити арсенал для знищення російських засобів нападу. Буквально декілька днів тому командувач безпілотних сил Вадим Сухаревський повідомив, що створено і використовується український лазер "Тризуб".

Фактично, це була досить несподівана новина, хоча про це вже говорилося двічі — наприкінці минулого року і буквально кілька днів тому. Система "Тризуб" має високі технічні параметри, йдеться про можливість знищувати авіабомби, ракети та ударні дрони на відстані до 3 км, а також засліплювати дрони на оптоволокні на відстані до 10 км. 

Сергій Левицький, старший науковий співробітник Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є.Лашкарьова НАН України, який тривалий час займається розробками в галузі лазерних технологій, розповів про можливості системи.

"Я бачив повідомлення протягом останніх місяців. Це вже третя публікація інформації про лазерну бойову систему "Тризуб". Але, на жаль, якщо подивитися на заявлені параметри та порівняти їх зі світовими аналогами, можна сказати, що ця система наразі є лише лабораторною розробкою прототипу, яка ще досить сира. На жаль, при заявлених розмірах ця система не досягає фактичних параметрів, необхідних для знищення дронів і ракет на відповідних відстанях, які були заявлені. Наприклад, за простими оцінками, для того, щоб знищити безпілотник на відстані приблизно 1 км, необхідна потужність лазера має становити щонайменше 50 кіловатів. З розмірів даної системи видно, що вона поки що не володіє такими потужностями", - зазначив він.

Проте є й позитивні моменти: ведуться розробки у цьому напрямку, працюють колективи, і це обнадіює, каже Левицький.

Існують й зразки інших компаній, які використовуються на полі бою. Наприклад, турецька система використовує менш потужний лазер для засліплення дронів на оптоволокні. Левицький розказав про основні параметри, складнощі та особливості подібних розробок.

"Якщо говорити про турецьку лазерну систему, то, за словами виробника, її потужність становить близько 3 кВт. Вона призначена не для знищення безпілотного літального апарату, а для засвічування, тобто виведення з ладу оптико-прицільних комплексів даного апарату. У неї заявлена менша потужність, компактніші габарити, а максимальна область дії лазера становить до 1,5 км. Основною проблемою є захоплення та утримання цілі, оскільки вона швидко змінює положення у просторі, а для ефективного впливу на камеру або обшивку необхідно утримувати об'єкт у фокусі лазерної установки протягом кількох секунд. Це досить складно зробити на великій відстані для рухомих цілей", - зазначив він.

Британська лазерна система Dragon Fire  — потужність її лазерного випромінювача становить близько 50 кВт, і вона розрахована на знищення цілей на відстані до 2 км. Відомо, що виробник вже провів тестові випробування на полігоні, під час яких лазер пропалював корпус безпілотного літального апарату.

Щодо програми роботи над розробкою лазерних систем, в рамках Академії наук існують цільові програми оборонних досліджень, у межах яких реалізуються проєкти, що спрямовані на створення лазерної зброї, лазерних систем та інших технологій для зміцнення обороноздатності держави.

"Першочергово, якщо говорити про цей напрямок, то основною ключовою проблемою є матеріально-технічна база, а саме складові компоненти. Адже приблизно 99% усіх компонентів лазерних систем є закордонного виробництва. Для розвитку та створення таких комплексів необхідно об'єднатися з провідними світовими виробниками складових елементів і компаніями для спільної роботи в цьому напрямку", - розповів Левицький.

Використання лазерних систем на полі бою — достатньо складний процес, з огляду на обмеження цієї зброї. Зокрема, природа впливає на роботу лазерних систем: туман, дощ значно обмежують їхній потенціал. Крім того, необхідність утримання цілі в промені лазера є технологічно складною проблемою, яка потребує вирішення.

Ще один виклик — енергетика, необхідна для накачування лазера. Вона потребує значної кількості додаткового обладнання, яке супроводжує саму лазерну установку. Це робить її досить вразливою ціллю на полі бою, особливо враховуючи, що навіть найкращі зразки лазерних систем знищують безпілотники на відстані лише одного-двох кілометрів.

Якби така система працювала на полі бою, ворог активно використовував би свої дрони масовими ударами, щоб вивести її з ладу. Це ще один важливий виклик для сучасних лазерних систем, які потребують додаткового захисту. Дальність дії лазера у межах одного-двох кілометрів не завжди є достатньою в умовах інтенсивного використання засобів ураження, як ми бачимо на прикладі війни з РФ.

Впровадження нових технологічних рішень

Наразі низка майданчиків реалізовують ці завдання. Зокрема, існує платформа Brave1, де українські розробники, спираючись на фінансову та організаційну підтримку фахівців, забезпечують створення нових зразків. Вони проходять випробування відповідно до вимог військових, а потім постачаються до Збройних сил України. Brave1 також сприяє розвитку наземних роботизованих платформ.

Близько 200 компаній займаються створенням безпілотних систем як повітряного, так і наземного базування. Відомо, наскільки широкий спектр завдань можуть виконувати ці наземні роботизовані системи на полі бою. Наші роботизовані платформи, зокрема, покликані компенсувати обмежену кількість піхоти на лінії зіткнення.

Роботизовані платформи застосовуються для мінування територій, через які може просуватися противник. Деякі з них оснащені засобами ураження, такими як кулемети, які можуть знищувати живу силу противника. Основна частина завдань роботизованих платформ — це логістика: постачання боєприпасів на позиції, які утримуються нашими бійцями, доставляння їжі, води та, звісно, евакуація поранених у складних умовах, коли це неможливо забезпечити іншими способами.

Розвиток роботизованих платформ є важливою складовою посилення потенціалу наших Збройних сил з акцентом на технологічні рішення. Павло Кишкар, підполковник, старший офіцер Командування Сухопутних військ ЗСУ зазначив, що система закупівель в Україні є достатньо складною. Але найважливіше, що командувач сухопутних військ зацікавлений в огляді та дослідженні зразків, які готові до випробувань і можуть вплинути на перебіг бойових дій. 

"Ми щотижня доповідаємо йому про ті розробки, які пройшли відповідні випробування. Система закупівель, чи то безпілотних систем, чи то наземних роботизованих комплексів, є досить складною і передана відповідним органам Міністерства оборони. Водночас замовлення, яке надходить від сухопутних військ, має проактивний характер з погляду технологічного прориву", - додав він.

Коли йдеться про підвищення ефективності використання підрозділів на полі бою, ми часто говоримо про сили, засоби, але інколи забуваємо про нематеріальні активи, такі як система бойового управління. Система "Дзвін" — значне досягнення, і частини, які її використовують, зазначають про високі можливості.

"Наразі Збройними Силами використовується низка рішень. "Дзвін" — це оперативно-стратегічне рішення, і командування визначає, чи варто його використовувати. Складність процедури прийняття нових систем на озброєння, особливо коли йдеться про секретну інформацію, фактично ускладнює швидке впровадження інновацій. Проте існують й інші рішення, які дозволяють командирам оперативно-тактичного та оперативно-стратегічного рівнів приймати рішення. Крім того, на тактичному рівні є напрацювання і прийняті рішення, які зараз проходять дослідну експлуатацію, у тому числі й командування сухопутних військ. Таким чином, ми забезпечені системами настільки, наскільки це дозволяє фінансування Збройних Сил", - поділився Кишкар.