Відповідь НАТО на "Орешник", нові американські гармати та ситуація на фронті. Колонка Сергія Згурця

НАТО про "Залізний купол" для Європи

Раніше подібних оцінок Альянс уникав, оскільки вони стосуються можливостей НАТО щодо протистояння з Росією.

Отже, що тепер кажуть в Альянсі, враховуючи досвід війни Росії проти України та всі історії з "Орешником", який Путін витягнув із залишків напрацювань Радянського Союзу і яким зараз лякає Європу, стверджуючи, що НАТО не має чим протистояти цій ракеті?

П’єр Вандьє заявив, що ідея побудови в Європі дуже потужної протиракетної оборони, щоб захиститися від російських балістичних ракет, є марною. Жоден умовний "європейський залізний купол" не зможе захистити чи запобігти російській агресії. Єдине, що потрібно, - це аналогічні далекобійні ударні можливості. Якщо Росія має засоби завдавати удари по Європі на глибину 2000 км, то і НАТО потрібно мати змогу відповісти, каже адмірал, бо ворог повинен думати про наслідки своїх дій перед тим, як їх здійснювати.

Звучить добре, але як щодо можливостей стримування в цьому контексті у країнах НАТО? Тут є певні нюанси. Ми знаємо, що Німеччина лише з наступного року планує відновити виробництво ракет TAURUS, а Британія та Франція оновлюють програми щодо закупівлі ракет SCALP і Storm Shadow для своїх Збройних сил. Лише цього року провідні європейські країни запустили проєкт під назвою European Long Strike Approach зі створення далекобійних ракет. Але все це відбувається досить повільно, як визнає адмірал НАТО. Він мав зустрічі з франко-німецькими лідерами промисловості й керівниками оборонних підприємств Європи та сказав їм, що вони як травоїдні динозаври, які думають, що трави достатньо, щоб прогодуватися. Ймовірно, за цими заявами підуть конкретні кроки для посилення виробництва далекобійних озброєнь в країнах Альянсу, але всі ці кроки можуть здійснюватися лише паралельно з підтримкою України. Адже саме вона є тим щитом, який зараз стримує російську агресію, доки більшість європейських країн разом з їхніми арміями та оборонними комплексами залишаються, за оцінками високого представника НАТО, такими травоїдними структурами.

Нові гармати США

Сполучені Штати зараз розв'язують питання створення гармати, яка знищуватиме безпілотники й крилаті ракети, спираючись на виклики українсько-російської війни. У цій війні систем ППО не вистачає, а засобів для знищення дронів і ракет стає все більше. Міністерство оборони США найближчим часом планує укласти контракт з BAE Systems, провідною американською інтернаціональною компанією, на виготовлення системи, яка знищуватиме дрони та крилаті ракети.

Це буде артилерійська система, що використовуватиме попередні розробки. У США вже були розроблені гіперзвукові снаряди, так звані рельсотрони, які на кораблях використовують електронні прискорювачі для запуску гіперзвукових снарядів. Зараз ці системи будуть адаптовані під штатні гармати. 

У 2027 році армія США сподівається отримати перший зразок, а у 2028 році розпочати випробування. Перша версія гармати, ймовірно, буде на базі шведської SAU Archer, яка забезпечує автоматизацію процесів, або буде створена нова гармата. Чи виглядає фантастичним влучити з гармати в безпілотник чи крилату ракету? Ні, адже у 2022 році були перші випробування з використанням гармат, застосовувалась M-109 гаубиця Paladin, і нового снаряду, що дозволило знищити крилату ракету під час стрільби.

Зараз BAE Systems намагається оновити й модернізувати ці системи. Нам також слід шукати власні рішення для ефективного знищення російських дронів, використовуючи мобільні групи та інші методи. Можливо, на певному етапі американські розробки будуть корисні на нашому полі бою.

Ситуація на фронті: Харківський напрямок

На напрямку оборону тримає 13-та бригада оперативного призначення Національної гвардії "Хартія". Це частина наших Сил оборони, яка пройшла шлях від добровольчого формування територіальної громади до бойової бригади. Бійці "Хартії" були одними з перших, хто вийшов на кордон з Росією під час контрнаступу у вересні 2022 року, відбивали повторний наступ росіян на Харків. Цього місяця на честь бригади "Хартія" Українська пошта випустила набір марок, присвячених саме цій бригаді. Зараз гвардійці продовжують охороняти Харківщину на Куп'янсько-Лиманському напрямку.

Володимир Дегтярьов, представник служби зв’язків із громадськістю 13-ї бригади оперативного призначення НГУ "Хартія" розповів поточну ситуацію на фронті. За його словами, останні два тижні ворог продовжує застосовувати тактику просочування, коли він рухається малими групами по двоє-троє людей пішки. А все, що з'являється в зоні досяжності українських FPV-дронів та дистанційно замінованих доріг, моментально підривається. Тому ворог рухається малими групами, в основному в денний час, з огляду на те, що у них немає приладів нічного бачення. Вони розраховують, що з 10-11 людей один-двоє дійдуть до чергової лісосмуги, де спробують накопичити достатньо людей для атаки. Після того, як кілька тижнів тому ЗСУ вдалося відбити ділянку лісосмуги, вони намагаються повернути ці території, поки що марно. Більшість спроб ворога переривають ударні дрони, артилерія та міномети, тому рідко доходить до стрілецьких боїв. Це важливо, адже цінність життя кожного піхотинця значно вища, ніж десятка ворожих солдатів.

На початку грудня на Харківському напрямку бригада провела першу повністю роботизовану операцію проти російських окупантів.

"Ця операція готувалась довгий час, в ній були залучені десятки різних роботизованих комплексів: наземний дрон з кулеметом, дрони-камікадзе, мінувальні та розмінувальні дрони, спостережні дрони, FPV-дрони. Унікальність операції полягала в тому, що вперше були залучені різні повітряні та наземні засоби для досягнення сукупного ефекту. Операція ще триває, тому ми не можемо розповісти всі деталі тактики або точну мету, але складність полягала в тому, що десятки екіпажів, розташованих по лінії бойового зіткнення, мали скоординувати свої дії. Необхідно було забезпечити, щоб частоти, на яких працюють різні засоби зв'язку, не створювали перешкод одна одній і діяли скоординовано. Нам це вдалося", - розповів Дегтярьов.

У бригаді все почалося зі створення окремого підрозділу - взводу роботизованих наземних комплексів. Але зараз БПЛА вже не є зосередженими в одній окремій роті. В кожному взводі та батальйоні мають бути окремі підрозділи БПЛА, як ударні, так і розвідувальні. Логістичні підрозділи також повинні використовувати повітряні дрони, наприклад, для дистанційної логістики, доставляння запасів на передню лінію, економлячи час і ресурси, каже військовий.

"Логістичні підрозділи можуть застосовувати наземні дрони для доставлення боєкомплекту та мін на передові позиції. Засоби безпілотних комплексів, наземних чи повітряних, неминуче будуть використовуватися в різних підрозділах. Розвідка, протитанкові ракетні комплекси, артилерія - всі вони потребують коригування або застосування дронів. Професія пілота стане частиною будь-якого військового фаху. Ми швидко надаємо зворотний зв'язок, а виробники оперативно здійснюють ремонт і вдосконалення техніки. Дрони швидко змінюються, і через місяць ви можете не впізнати майстерню бригади Нацгвардії. Важливо мати в підрозділах людей з технічною освітою, інженерів, які можуть розробляти та вдосконалювати моделі. Деякі наші власні розробки є результатом креативності та інженерного підходу наших спеціалістів", - додав він.

Щодо підготовки та внутрішньої культури, військові відкриті й готові показувати свої методи. Вони постійно обмінюються досвідом з іншими бригадами Збройних сил і Нацгвардії, а також іншими підрозділами Сил оборони. Застосування стандартів планування НАТО, підготовка особового складу і повага до гідності та життя людини - це основні принципи роботи. Бригада має власний навчальний центр, де досвідчені інструктори навчають нових бійців.

Щодо рекрутингу, вони активно працюють із зовнішніми рекламними агенціями для залучення нових людей. Є гаряча лінія 3333, вакансії на Work.ua та інших платформах. Бригада має багато різних професій і фахівців, що дозволяє знайти місце для кожного згідно з його цивільним фахом, розповів Дегтярьов.