Українські розробники успішно застосовували в бойових умовах нові FPV дрони, які оснащені так званим машинним зором. Волонтер Сергій Стерненко сьогодні оприлюднив відео спільної роботи двох механізованих бригад. На відео видно, як спочатку оператор дрона визначає ворожу ціль, потім видно захоплення цілі й дрон супроводжується до ураження. Тобто, на кінцевій ділянці польоту дрона було застосоване автоматичне наведення по цілі. Це означає, що такі FPV дрони можуть обходити роботу ворожого РЕБу.
Загалом така розробка зменшує вимоги оператора дрона, який до цього повинен був вести дрон аж до ураження цілі. Це однозначно підвищує ефективність використання FPV дронів, навіть якщо вони коштують удвічі більше, ніж до цього. Втім, схожі рішення на полі бою відпрацьовує й ворог. Тож у цих перегонах технологій нам потрібен прорив. Якщо все буде добре, то після застосування дослідної партії таких FPV дронів, на які сьогодні збирає Сергій Стерненко, до фінансування такого виробництва долучиться й держава, що дозволить масштабувати виробництво.
Так само, як це сталось з масштабуванням виробництва далекобійних дронів дальністю польоту до 800 км і більше. Черговим підтвердженням цього є атака дронів українського виробництва на місто Енгельс Саратовської області РФ. Саме там розміщений аеродром стратегічної авіації РФ "Енгельс-2". Якщо проаналізувати супутникові знімки, то ще вчора там базувались 9 літаків стратегічних бомбардувальників Ту-160 та Ту-95. Саме стратегічні бомбардувальники Ту-95 ворог використовує для ракетних обстрілів території України, оскільки ці літаки є носіями ракет Х-101 та Х-555. Сьогодні низка українських видань з посиланням на джерела в ГУР МО України повідомили, що цілі на аеродромі були уражені, а результати атаки ще уточнюються. Проте даних, які саме цілі були уражені, немає.
Для атаки по аеродрому "Енгельс-2" були використані дрони українського виробництва "Лютий". Саме цей БПЛА використовувався для ударів по низці російських НПЗ. Цей тип дрона, а також БПЛА "Бобер", вже встигли показати свою ефективність. Обидва типи БПЛА мають дальність польоту до 1000 км. Сподіваємось, що Україна також зможе використати потенціал далекобійних БПЛА для ударів по аеродромах стратегічної авіації, а також місцях базування фронтових бомбардувальників РФ. Оскільки ці фронтові бомбардувальник є основним важелем впливу на лінію фронту. Зокрема, через те, що вони є носіями керованих авіаційних бомб.
Заступник командира батальйону ЗСУ, керівник проєктного офісу Акселератора Міноборони Павло Кишкар розповів, що вони сьогодні поки ніяк не співпрацюють з рекрутинговими центрами. Оскільки жодних звернень щодо рекрутингових концепцій не було. За його словами, офіцери середньої ланки мають повну відповідальність за свій особовий склад, втім, не можуть звільняти та запрошувати людей до підрозділу. До прикладу, Павло Кішкар розповів, що його частина видає відношення про розміщення інженерного складу на відповідних посадах, натомість їх відправляють на базу військової підготовки. Звідти вже забрати особовий склад не вдається. Тобто, за словами Кишкара, в ТЦК та кадрових центрах ЗСУ чомусь вирішують самі чи підходить людина конкретному підрозділу.
Кишкар наголосив, що надання відповідних повноважень безпосередньо військовим командирам дозволить покращити ситуацію з мобілізацією. За його словами, багато кваліфікованих людей згодні долучитись до їхньої частини. Він зауважив, що Міноборони має розглянути це питання ретельніше. Оскільки там мають довіряти частинам самим обирати особовий склад.
Павло Кишкар вважає, що примусова мобілізація ні до чого хорошого не призведе й не змінить ситуацію з мобілізаційними заходами. Він наголосив, що сьогодні потрібно змінювати підходи до мобілізаційних заходів. Зокрема, армія має перетворитися на добровольчу. Першим кроком до таких змін може стати дозвіл командирам самим набирати особовий склад до своїх частин. Він наголосив, що весь офіцерський склад ЗСУ готовий це зробити. Єдине - Міноборони повинні дати можливість самим запросити та підготувати особовий склад.
За його словами, загальна методологія примусу до мобілізації в країні, яка воює за демократичні цінності - абсурд. Саме тому, на його думку, ми маємо розглядати законопроєкт про рекрутинг, а не про мобілізацію. Законопроєктом про рекрутинг мають бути визначені різні стимули служби в Силах оборони, окрім зарплати. Зокрема, видача земельних ділянок учасникам бойових дій, заборона працювати на державних посадах особам, які не проходили службу в ЗСУ та ін. Втім, як зауважив Кишкар, всі мають бути залучені до процесу війни відповідно до своїх навичок. Цивільні громадяни сьогодні теж мають робити все для того, що країна перемогла.
Павло Кишкар повідомив, що головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський поставив завдання скоротити ланцюжки прийняття рішень. Це потрібно для того, що ефективніше та швидко приймати важливі рішення на полі бою. Кишкар наголосив, що швидкість прийняття рішень, які розглядають по впровадженню новітніх систем озброєння, є питанням життя та смерті. Якщо затягувати розв'язання відповідних питань, то армія втрачає людей та техніку. Він зауважив, що питання кадрових переміщень в ЗСУ можна було цифровізувати. Хоча сьогодні, до прикладу, уряд значно спростив процедуру списання військової техніки та озброєння.