КАБ: що таке керована авіаційна бомба, її характеристики, як від неї захиститися

Еспресо розповідає, що це за зброя, які загрози вона несе і що потрібно Україні, щоб захиститися від російських авіаційних бомб

Коротко про те, що ви прочитаєте:

• Що таке КАБ і як вона працює
• Види російських КАБ
• Застосування росіянами керованих авіабомб в Україні
• Чи має Україна керовані авіабомби
• Чи може ППО захистити від російських керованих авіабомб

Що таке КАБ і як вона працює

Керована авіаційна бомба (КАБ) – один з видів авіаційних боєприпасів. Це авіаційна бомба, оснащена аеродинамічними поверхнями та системою наведення для підвищення влучності. Після створення КАБів старі авіаційні бомби почали називати некерованими або "тупими" бомбами. Керована авіабомба поєднує точність влучання і потужність бойової частини. Її відносять до високоточної зброї.

Авіаційні бомби скидають із літака, вони відокремлюються від тримачів з невеликою швидкістю примусового відділення чи під дією гравітації. Дальність залежить від параметрів носія (швидкості та висоти). Чим вище й на більшій швидкості літак скидає КАБ, тим далі летітиме бомба.

Для скидання керованих авіаційних бомб літаки рашистської авіації не змушені входити до зони ураження української ППО. 

"Ворожі літаки підлітають до лінії бойового зіткнення, за 40-50 км, та запускають ці бомби. Вони летять до своєї цілі та вражають її", – пояснював речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.

Види російських КАБ

Виділяють два основні види керованих авіабомб, використовуваних РФ. Перший – ті, які відразу створювалися як керовані (УПАБ-500В і 1500В), другий – перероблені ФАБи (фугасні авіаційні бомби загального призначення), до яких кріпляться модулі корекції та управління польотом. Йдеться про ФАБ-250, ФАБ-500, ФАБ-1500, дообладнання яких відбувається не дуже професійно, але дуже швидко. Керовані авіаційні бомби кріплять до літаків, які мають можливість переносити такі боєприпаси (наприклад Су-24, Су-30, Су-34, Су-35).

Зараз відомо про застосування російськими загарбниками таких авіабомб, як: 

– УПАБ-500В вагою 500 кг;
– УПАБ-1500В вагою 1500 кг;
– "Гром-Э2" (варіант "Гром-Э1" без двигуна і зі збільшеною бойовою частиною);
– "Дрель" (російська плануюча касетна авіаційна бомба).

Фото: з загально доступних джерел

Також росіяни використовують радянські авіаційні бомби ФАБ-500, ФАБ-500, ФАБ-1500 (дообладнанні фугасні авіабомби вільного польоту) та т. зв. кориговані авіаційні бомби (КАБ-500Кр, КАБ-1500).

Старих некерованих фугасних авіабомб (ФАБ) вагою 500, 1000 та 1500 кг у російської армії найбільше і окупанти масово застосовують ці снаряди у війні з Україною. Бомби модернізували, обладнавши старі ФАБи крилами та GPS-навігацією і перетворивши зі старого некерованого снаряду на боєприпас, що можна наводити на ціль.

Фото: з загально доступних джерел

Плануюча бомба "Дрель" при вазі 540 кг має дальність планування до 30 км та замість осколово-фугасної бойової частини несе 15 самоприцільних суббоєприпасів, аналогічних тим, що застосовуються в реактивному снаряді для "Смерча". 

Однією з найновіших є російська 1500-кілограмова керована авіабомба УПАБ-1500В. 

"УПАБ-1500В була вперше продемонстрована в РФ лише 2019 року, вона призначена для ураження високозахищених об'єктів на дальності до 40 км", – пояснює Defense Express. Військові оглядачі називають ці снаряди "вагомою загрозою". 

"Із загальної ваги бомби півтори тонни, її бойова частина – це майже тонна вибухової речовини. Саме ці характеристики дозволяють руйнувати особливо міцні об’єкти: залізничні мости, командні пункти, бойові кораблі", – зазначав військовий оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко.

Мінусом УПАБ-1500 для росіян є її висока ціна, тому цю бомбу (попри пропагандистські телевізійні сюжети) поки не випустили в серійне виробництво. Коваленко каже, що в росіян є не більше, ніж кілька десятків таких боєприпасів.

Тому частіше окупанти викорситовують ФАБ-500, така модернізація коштує значно дешевше, ніж виготовлення ракет.

"До них просто додають крила, GPS — і полетіла. Мільйони доларів коштують ракети, а бомба, крила і GPS — можливо, дорогі, але в рази, може й сотні разів менше", – пояснював речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.

Застосування росіянами керованих авіабомб в Україні

У квітні 2023 року Ігнат зазначав, що російські військові застосовують керовані авіабомби по всій лінії фронту. За його словами, російська армія в такий спосіб атакує південь, а також Сумщину, Чернігівщину та східний напрямок. 
Ігнат наголошував, що КАБи є великою загрозою для України, адже росіяни мають їх багато. Восени 2023 року російські загарбники встановили рекорд за масовістю обстрілів керованими авіабомбами – 5 листопада лише по деокупованій території Херсонщини ворог випустив 87 керованих авіабомб. 7 листопада окупанти застосували більше сотні керованих авіаційних бомб

КАБи небезпечні тим, що мають не дуже високу точність удару. Російські пілоти випускають авіабомбу не по цілі, а по певному сектору і в разі влучання бомби завдають величезних руйнувань. Кілька таких бомб можуть повністю знищити п’ятиповерховий будинок.

Фото: Getty Images, російський солдат у Маріупольському драмтеатрі, 12 квітня 2022 р.

Найжахливішого удару росіяни завдали 16 березня 2022 року. Внаслідок удару по Маріупольському драматичному театру загинуло щонайменше 300 людей, серед них чимало дітей. Також того ж місяця внаслідок бомбардувань Чернігова загинуло 47 людей, понад 40 – під час авіабомбових ударів по Бородянці під Києвом.

"КАБи модифікуються не дуже якісно, але в росіян їх багато і вони швидко можуть спорядити потрібну кількість бомб. Ми часто знаходимо залишки модулів керування як на фото. Очевидно, що конструкція передбачає швидке виготовлення і установку в мінус якості. Іноді бомби падають, але не вибухають", – описує російські бомби військовий Олександр Солонько на порталі "Мілітарний".

Чи має Україна керовані авіабомби

Україна теж застосовує подібні види озброєння. Йдеться про бомби, обладнані системою JDAM. Ці системи увійшли до пакету допомоги від США на 1,8 млрд доларів, наданого 21 грудня 2022 року. 7 березня повідомлялося, що Збройні Сили України вже можуть використовувати високоточні "розумні" бомби JDAM-ER з дальністю ураження до 72 км. Про це заявив командувач Повітряних сил США в Європі та Африці Джеймс Хекер.

Фото: з загально доступних джерел, JDAM-ER 

"Нещодавно ми відправили в Україну деякі високоточні боєприпаси, які мають збільшену дальність дії, б'ють трохи далі, ніж некерована бомба вільного падіння і мають точне наведення", – сказав Хекер, підтвердивши, що має на увазі високоточні JDAM-ER.

"Чим вони кращі за російські? Це тим, що вони летять прямо в ціль, летять точно. Але ж не маємо ми достатньо цих засобів, і, мабуть, будемо теж наших партнерів просити посилювати цей напрямок", – зазначав речник Повітряних Сил ЗСУ Юрій Ігнат.

JDAM (Joint Direct Attack Munition) – це комплект наведення на основі технології GPS, який перетворює некеровані "тупі" авіаційні бомби на всепогодні високоточні боєприпаси. Комплект складається з блоку з супутниковою та інерціальною системою навігації, рульового оперення та цифрової системи управління. Його кріплять до звичайної бомби за допомогою затискачів. Координати цілі можливо закласти в бомбу ще на землі. Вартість одного комплекту – 25 тис. доларів.

Якщо з літака скинути бомбу, обладнану системою JDAM, її дальність збільшується на 28 км (80 км для JDAM-ER). Водночас, вона коригує свою траєкторію під час польоту перед тим, як вразити ціль. Точність влучання висока (за даними American's Navi відхилення становить не більше 6 метрів), тому бомба може без проблем влучити в танк, бліндаж, катер чи автомобіль. Крім того, комплект JDAM наводить бомбу по оптимальній траєкторії для максимальної ефективності ураження.

Військові США використовують цю технологію для авіабомб вагою до 907 кг, застосовуючи їх з бомбардувальників та винищувачів. Українці отримали можливість інтегрувати JDAM для МіГ-29, Су-25, Су-24 та Су-27. При цьому пілот залишається поза межами досяжності російських "торів", "панцирів" чи "буків".

Чи може ППО захистити від російських керованих авіабомб

Дальність польоту УПАБ-1500В сягає 50 км при висоті скидання в 14 км. Для Гром-Э1 дальність польоту становить 120 км при висоті 12 км та швидкості 12 км. Відповідно скидати снаряди бойові літаки можуть за десятки кілометрів від лінії бойового зіткнення. 

Юрій Ігнат наголошував, що ще навесні 2023 року ЗСУ не мали ефективних засобів протидії керованим авіабомбам. 

"Бомби можна пробувати збивати, але для цього потрібно дуже багато засобів. Та й чи буде ефективним це знищення, бо бомба масивна, потужна, її не так просто збити. Тому найефективніший метод протидіяти носіям, а саме літакам СУ-35, далекобійними засобами протиповітряної оборони", – зазначав речник.

Оскільки носій бомби не входить у зону роботи деяких засобів ППО, він є складною ціллю. Українські зенітно-ракетні комплекси, такі як С300, можуть збивати цілі на дальності до 75 км, а Бук-М1 – до 35 км.

"Ворогу чудово відомо про дальності дії ЗРК, які наразі є на озброєнні Повітряних сил України. Враховуючи висоту польоту для скидання плануючих бомб на великі відстані він розташований у недосяжності армійських засобів ППО, які можливо розмістити ближче до лінії фронту. Зокрема максимальна висота ураження цілі з "Оса-АКМ" не перевищує 5 км. Водночас потужніші "об'єктові" ЗРК, такі як С-300, розташовуються вже глибше в тилу і не можуть дістати ціль через дальність, яка становить 75 км", – пояснює Defense Express.

Виправити ситуацію повинні NASAMS і Patriot, які можуть діставати цілі на відстані до 150 кілометрів. Але найкращим варіантом у Повітряних Силах ЗСУ називають сучасні західні літаки, які можуть діставати цілі ракетами на відстані до 180 кілометрів (зокрема F-16).

"Сучасні літаки F-16 або інші літаки покоління 4+, здатні протистояти російської авіації на великій відстані, які мають і потужні радари і ракети класу "повітря-повітря". Треба знову й знову звертатися до наших партнерів, щоб процес постачання такої техніки пришвидшувався", – наголосив Юрій Ігнат.

Усе впирається в кількість цих комплексів, яких не вистачить для прикриття всіх ділянок, особливо враховуючи потребу в цих ЗРК як засобах протиракетної оборони від балістичних ракет.