Янукович хоче знати кожного українця персонально

В 2014 році Міндоходів Клименка продовжить наступ на середній клас, який розпочався з 2010 року. Міністерство пропонує ввести загальнообов'язкове декларування доходів для громадян, які перевищують 120 мінімальних зарплат.Тобто, якщо ваш дохід перевищує 156 120 гривень на рік або вартість вашого майна більше 1,5 млн гривень, то вам потрібно подавати податкову декларацію.

Іншими словами, держава, вже до середини наступного року спробує взяти під ковпак всіх, кого теоретично можна було б віднести до так званого середнього класу. саме того класу, який є рушійною силою в боротьбі з режимом Януковича. Правда, треба зазначити, що ця новація - лише чергова частинка в великому ланцюгу по закручуванню гайок.

Нагадаємо, що під Новий рік Міндоходів оприлюднило проект наказу "Про затвердження форми податкової декларації з податку на доходи (прибуток) страховика". Який крім змін в страховій діяльності містить дуже несподіваний пункт. Він передбачає розкриття повної інформації, в тому числі особистої, про всіх клієнтів. Дані повинні подаватися окремим документом.

Міністерство використало вже звичний аргумент виправдання своїх ініціатив. “Наша мета - приведення в порядок ринку страхових послуг: дуже часто страховиків використовують у схемах ухилення або оптимізації податків”, - повідомили у прес-службі. Але в учасників страхового ринку така ініціатива викликала здивування, бо ці дані є конфіденційними і розголошенню не підлягають.

Згідно ст. 40 закону "Про страхування", інформація про юросіб та фізосіб, яка містить таємницю страхування, надається страховиком на письмовий запит або з письмового дозволу власника такої інформації, а також на вимогу або за рішенням суду.

Тобто люди, підписуючи договори зі страховиками, погоджуються передати їм свої персональні данні, а ті, в свою чергу, не розголошувати і не передавати її третім особам. А якщо це робити, то тільки з рішення суду. 

Малий бізнес

Ще ода ініціатива ефективного молодого менеджера Олександра Клименка стосувалась вагомої частини суспільства - підприємців.

Їх, з 1 січня 2013 року нормами закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зобов'язали обов'язкове створення контрольної касової стрічки в електронній формі (простіше кажучи, електронного касового чека) і автоматично передавати її до органів Міндоходів.

Таким чином міністерство створило умови жорсткого контролю фінансової інформації малого бізнесу. 

Інтернет та соцмережі

В червні 2013 року з'явилась цікава інформація, що Міндоходів вилучили у Києві сервери популярної російської соцмережі ВКонтакте. У відомстві заявили, що виявили на українських серверах незаконний відеоконтент, який містить, зокрема, дитячу порнографію.

На серверах так само могла міститися персональна і конфіденційна інформація багатьох користувачів мережі. Звичайно, Міндоходів відразу відхрестилося від того, що вони збирали ці данні.

Але слід врахувати, що перевірки і вилучення серверів інтернет-компаній останнім часом стало вже традицією для українських реалій. Тому такий спосіб отримання даних на українців досить дієвий для влади.

Не менш активний "колекціонер" персональних даних на всіх і вся - Нацбанк. 

Обмін валюти

Постанова НБУ від 23 вересня 2011 року змушує при обміні валюти українців надавати паспорт. Раніше представитися просили тільки тих, хто здійснює валютну операцію на суму від 50 тис. грн. Тепер паспорт потрібен навіть при покупці $1.

Нацбанк аргументував ці нововведення боротьбою з тіньовою економікою. Але ж такі дії — це збирання персональних даних. З однієї сторони людині потрібно обміняти гроші, з іншої її зобов'язують надати документи і відмовитися вона не може, бо не здійснить обмін.

До того ж, вже не рідкість, коли пункти обміну валют почали використовувати чужі документи для операцій з валютою.

Обмеження готівки

Також, з 1 вересня 2013 року набула чинності постанова Нацбанку про обмеження готівкових розрахунків між фізичними особами до 150 тис. грн.

Постанова передбачає встановлення граничної суми готівкових розрахунків для фізособи з юрособою протягом одного дня за товари (роботи, послуги) за одним або кількома платіжними документами у розмірі 150 тис гривень. Гроші понад цієї суми можна перераховувати тільки безготівково.

Тобто, наприклад, ви хочете придбати автомобіль або квартиру. Ви йдете в банк і перераховуєте кошти за товар на рахунок продавця, звичайно вказуючи банку свої персональні данні. Не викликає сумнівів те, що Міндоходів буде контролювати переказ таких великих сум.

Контроль майна

У листопаді 2013 року Віктор Янукович підписав Закон про внесення зміни до статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" щодо отримання інформації співвласниками багатоквартирного будинку.

Цей закон напряму порушує інший - про персональні данні. Виписку з Держреєстру речових прав на підставі заяви мають право отримувати цілий ряд категорій громадян: власник (співвласник) квартири, житлового і нежитлового приміщення в багатоквартирному будинку при створенні ОСББ, власне ОСББ.

Крім того, отримувати виписки про суб'єктів права власності на житлові та нежитлові приміщення в будинку зможуть представники житлово-будівельних кооперативів або їх уповноважені особи.

Як бачимо, чимало людей може отримати персональну інформацію про власне майно. Звичайно, Держреєстр повинен буде запрошувати дозвіл у власника квартири на надання його інформації третім особам. Але не відомо чи буде він здійснювати таку операцію регулярно.

Пересування та паспорти

Деякі ініціативи мають подвійне сприйняття. Вони полегшують певні дії людини, але водночас змушують ділитися персональною інформацією. Одна з них - іменний продаж квитків на поїзди і посадка на них за наявності документу, який запровадила "Укрзалізниця". Друга - біометричні паспорти. Це звичайна практика в світі, але він буде містити вбудований чіп з біометричною інформацією: фото людини, відбитки пальців та інформацію про громадянина, що міститься в чинному паспорті. За бажанням у біометричний паспорт може бути включена додаткова інформація.

Кожна держава прагне максимально розширити свої знання про доходи громадян, щоб уникнути чорних податкових дірок. Головна проблема всіх нас - податкова та інші державні органи збирають персональні дані не стільки з економічних, скільки з політичних міркувань. І не виключено, що ці данні будуть використані в абсолютно незаконний спосіб.