Чому Колесников став противником федералізму

Сьогоднішній з'їзд – це всього лише красива міна при поганій грі. Регіонали не контролюють Донбас. Останній місяць вони грали на розхитування ситуації, аж поки ситуація не вийшла з-під їхнього контролю.

Можна тисячі раз говорити про слабкість силовиків, але треба чітко сказати – відразу після поваленя режиму Януковича була кулуарна домовленість (якщо хочете пакт еліт) про те, що донецькі олігархи гарантують стабільність, а Київ, де-факто, погоджує з ними силовиків. Але олігархи, граючись в багатовекторність переграли самих себе. Тепер від них майже нічого не залежить.  

Зараз в областях сепаратистами керують російські спецслужби. Але при цьому регіонали прагнуть стати частиною великого переговорного процесу. Саме тому вони говорять про унітарність. Вони повинні продемонструвати поступки Києву, щоб потім причепитися до якогось третьосортного пункту вимог і сказати: «ми наступили на горло своїй пісні, умовляли своїх виборців, а Ви не хочете почути Донбас».

Для того, щоб зрозуміти логіку регіоналів треба зрозуміти чого вони бояться. В ієрархії страхів Ахметова, Колесникова Левченка і т.д. на першому місці стоїть Путін. На другому – страх втратити активи на іншій території України, якщо Путін вирішить вторгнутися на Донбас. Саме тому, вони й роблять сьогоднішній з'їзд. Це збори людей, які одночасно хочуть прокричати Путіну: «Ми з тобою» і Києву: «Якщо ви нас не почуєте, то ми змушені будемо продовжувати робити вигляд, що від нас щось залежить на Донбасі». І як це не парадоксально, але регіонали в пакеті своїх кулуарних (не тих, що будуть озвучені на з'їзді) вимогах говорять про те, що силовики мають бути з місцевих, а зрадники міліціонери мають бути амністовані.

Як має себе поводити в цій ситуації Київ? Перш за все треба зробити все можливе, щоб заспокоїти ситуацію. Для цього треба відкинути політичну тріскотню. Вчорашня історія з відкриттям справи проти мера Слов'янська Нелі Штепи – це класичний прояв дурості. Людина (неважливо чому) зараз перейшла на нашу сторону, а разом з нею перейшла якась частина більше-менше адекватних людей. І в цей момкент СБУ відкриває проти неї справу за сепаратизм. Справу можна було відкрити через тиждень, але зараз – це був просто злочин.

По-друге, потрібно апелювати не до олігархату, а до населення Донбасу. Простіше кажучи, потрібно нарешті розпочати нормальну інформкампанію. Наразі треба кардинально посилити роботу РНБО в цьому напрямку, бо поки існує ініціатива журналістів та громадських діячів, а не спланована кампанія.

І нарешті третє – люди мають зрозуміти, що наступить залізний порядок. Це мають зрозуміти і олігархи. Або їхні бандформування заспокоюються, або всіх буде вистріляно, як в Криму в 90-і.