Путін ставить на шапкових отаманів. Донеччина

Як вже писало Еспресо.TV, задля встановлення контролю над Сходом України Путін запровадив на Донбасі так звану «шапкову технологію», коли працюють не з одним лідером, а з «пачкою». Російські спецслужби влаштували свого роду тендер на керівництво від імені Путіна тими чи іншими регіонами та населеними пунктами Донбасу серед активістів давно підгодованих Москвою «Українського вибору» Медведчука, ПСПУ Наталії Вітренко, офіцерських та ветеранських організацій, козаків та різноманітних проросійських організацій. Таким чином, якщо на цій своєрідній «шахівниці» якась фігура вийде з «гри», її без перешкод замінить нова – адже вони всі «пішаки».

Але, якщо уважно проаналізувати ієрархічну структуру ДНР, видно, що час «шапкових отаманів» вже минув. Так званих «народних губернаторів та мерів», які розпочали сепаратистські рухи на Донбасі і були так чи інакше пов’язані з місцевими елітами, на якомусь етапі потіснили більш досвідчені лялькарі, які прибули з сусідньої держави, або з Криму. І на сьогодні справжню «владу» на Донбасі представляє так званий «силовий блок», роботу якого координують спецслужби Кремля.

Варто зазначити, що багато уваги Путін приділив і психологічній війні. Скориставшись «здобутками» Партії регіонів, яка довгий час проводила в регіоні антиукраїнську політику та плекала проросійські настрої, кремлівська пропаганда  закінчила формування своєрідного задзеркалля на Донбасі – зону парадоксів, де панують недовіра і страх. І сьогодні тамтешні люди, опинившись в театрі бойових дій, не розуміють, хто стріляє поряд з ними, і навіщо. Єдине, що вони знають напевно, це те, що українська армія і «Правий сектор» - ворог, озброєні бойовики – захисники, а українські ЗМІ брешуть.

З одного боку вони хочуть миру, з іншого не переймаються, що вулицями міст  вільно розгулюють автоматники, від рук яких вже загинуло майже 200 людей.  Вони запевняють, що на території України немає російських найманців, і «обирають» прем’єром ДНР росіянина, а в гроби для чеченців кладуть православні хрестики. Вони не хочуть сприймати київську владу, однак закривають очі на те що, у керма квазіутворення ДНР стоять відверті маргінали і кримінальні елементи, за яких вони б ніколи не проголосували в реальному житті. Але ж це задзеркалля…

«Шапкові» губернатори та мери

Першим «народним губернатором» і провідником «русского мира» на Донеччині став підконтрольний «донецьким» неофашист, «вітренківець» і по сумісництву Дід Мороз Павло Губарєв. Його зоряна кар’єра почалася 28 лютого, коли під час сесії міської ради  нардеп і головний донецький «регіонал» Микола Левченко наполіг, щоб йому дали слово. А вже 1 березня невеличкий натовп проголосив Губарєва «народним губернатором» і він «керував» Донеччиною майже тиждень (6 березня заарештований, 7 травня його обміняли на захоплених бойовиками співробітників СБУ). Варто відзначити, що після звільнення для нього не знайшлося місця в розкладах новоспеченої ДНР і він почав створювати свій рух «Новоросія». На початку червня бойовики так званого батальйону «Восток» під приводом зачистки від мародерів витіснили людей Губарєва з будівлі облдержадміністрації. Сам Губарєв, за свідченням його поплічників, начебто виїхав з Донбасу у більш безпечне місце після того, як в його кабінет стріляли з гранатомета.

Вакуум після арешту Губарєва заповнив уродженець Макіївки Денис Пушилін, якого спочатку проголосили «народним губернатором», а згодом спікером ДНР. Виходячи з автобіографії, Пушилін не має ані освіти (освіта незакінчена вища: ДонГАСА факультет «Економіка підприємства»), ані роботи (тимчасово не працює) і був функціонером славнозвісної мережі «МММ» Сергія Мавроді. Навіть балотувався до Верховної Ради на довиборах у 2012 році в 94-му окрузі на Київщині, коли МММ зареєструвалася як політична партія (набрав 0,08% голосів). Російська журналіст та письменниця Юлія Латиніна в своєму матеріалі «Чому Донецька республіка - насправді фейк» пише, що Ахметов «по клацанню пальців» викликає Пушиліна до себе. «Денис Пушилін, який раніше очолював у Донецьку МММ, а тепер - самопроголошену республіку, з'явився в «Донбас-палас» (на зустріч з Ходорковським – ред.). По-перше, тому що Ахметов клацнув пальцями, по-друге, тому, що будь-які переговори піднімають його статус. («Та я навіть з Ходорковським розмовляв!»). Виглядало це дуже смішно. По-перше, Ахметов не сів з Пушиліним за один стіл. Привітався і звалив. Від Ахметова був смотрящій, який за всю зустріч не вимовив ані слова. По-друге, з екс-МММщиком Пушиліним теж був смотрящій. Він дивився, щоб Пушілін не вимовив зайвого. Але найсмішніше, що смотрящій теж не мав повноважень говорити». На тісну співпрацю Ахметова і сепаратитів також вказав і Губарєв, заявивши, що що дві третини активістів так званого «народного ополчення» перебували на утриманні олігарха Ахметова. Варто відзначити, що насправді Пушилін не має справжньої ваги в ДНР – лише озвучує прийняті рішення.

В Маріуполі «народним мером» в кінці березня став власник боксерського клубу «Фортіус» Дмитро Кузьменко (за інформацією джерел у правоохоронних органах, він був засуджений до 8 років позбавлення волі за здирництво - вимагав гроші у місцевих підприємців, а на волі тому, що на вирок адвокати подали апеляцію). 

На початку квітня Кузьменко був заарештований, після чого головним сепаратистом міста став його брат Денис. Цікаво, що батько братів -  Владислав Кузьменко -  директор СК «Азовобщемаш» (контрольний пакет належить близькому до Януковича Юрію Іванющенко). Тому можна припустити, що у Ахметова був певний важель впливу на місцевий терористичний рух. Зокрема після кривавих подій в Маріуполі 9 травня, в «Метінвесті» Ахметова заявили, що підписали меморандум про порядок між  місцевою владою, керівниками метпідприємств, силовиками і лідером прихильників ДНР в Маріуполі Денисом Кузьменком. Разом з тим, терористи з ДНР відразу ж відреагували і заявили, що не підписували ніяких меморандумів – ще одне свідчення того, що окремий «пішак» нічого не вирішує.

Дениса Кузьменка заарештували 25 травня при нападі на співробітників спецпідрозділу міліції особливого призначення. А вже на початку червня в Маріуполі з’явився новий «мер» – комуніст з «темним» минулим Олександр Фоменко. Він є засновником та керівником цілої низки комунальних підприємств в місті.  В комуністичній «Робочій газеті» про нього пишуть: «Депутат Маріупольської міськради від КПУ Олександр Фоменко любить органну музику, твори Баха, Бетховена, Моцарта. Однак більшу частину життя слухає не класику, а симфонію старих і нових труб. Так вже вийшло, що в долі Олександра Григоровича романтичне захоплення гармонією звуків і абсолютний слух поступилися місцем прозаїчній комуналці і запеклій боротьбі за права простих людей». Можливо під такою запеклою боротьбою мається на увазі спроба відібрати квартиру у 88-річної бабусі, яка залишила жирну пляму на репутації «народного мера».  

«Народний мер» Слов’янська В’ячеслав Пономарьов, як вже про нього неодноразово писалося, керував невеликим миловарний заводом. До миловарні керував шевською фабрикою, займався постачанням військовому шпиталю, а ще раніше постачав в Україну авто з російського заводу, часто особисто переганяючи їх для перепродажу. Колись він служив у радянській армії, де брав участь в «спецопераціях». Разом з тим, Пономарьов теж виявився не більше ніж виконавець, час якого минає.

Справжній господар міста, який перетворив його на «сепаратистський сталінгард» – російський спецпризначенець Ігор Гіркін, або «Стрілок». Це стало очевидним після того, як 20 травня Пономарьов назвав керівництво новоспеченої ДНР (міністром оборони якої був оголошений саме «Стрілок», а прем’єром його друг московський політтехнолог Бородай) - фікцією, яку він не визнає, і пообіцяв дістатися зі своїми загонами до Донецька і навести порядок. Після цього спочатку з’явилася інформація, що Стрєлков віддав наказ затримати «народного мера». Пізніше «Стрілок» пояснив, що не заарештував Пономарьова, але повністю роззброїв його охорону і наближених: «Щоб перестали бєспрєдєльнічать».

«Народним мером» Горлівки 14 квітня обрали дрібного підприємця, лідера організації «Міський порядок» Олександра Сапунова, якого пов’язують з народним депутатом від Партії регіонів Ігорем Шкірею (мер Горлівки Євген Клеп звинувачував саме помічників Шкірі в організації заворушень у місті). Варто зазначити, що Сапунов виконував обов’язки «самопроголошеного мера» лише місяць. Вже 17 квітня з’явилась інформація, що «народного мера»  і ще двох активістів організації «Міський порядок» викрали.

Через декілька днів він з’явився неушкодженим і заявив, що на його життя було скоєно замах, тому він був змушений переховуватися. 13 травня автоматники  «заступника командувача збройних сил ДНР» Сергія Здрилюка, відомого під оперативним псевдонімом «Абвер» змусили міського голову Клепа написати заяву про відставку. А 14 травня Сапунов неочікувано «зрікся посади» на користь колишнього першого заступника міського голови Едуарда Матюхи. До цього Матюха працював інженером-електронником «Концерну Стирол», директором інформаційно-обчислювального центру «Артемвугілля», начальником управління, заступником керівника Горлівської податкової інспекції. Разом з тим, «шапкові мери» у Горлівці – не більше ніж профанація. За контроль над Горлівкою йде боротьба між  правою рукою «Стрілка» - головнокомандувачем сил ДНР, Сергієм Здрилюком (Абвером) та Ігорем Безлером (Бісом).

«Силовий блок»

Заступник командувача ЗС ДНР Ігор Здрилюк, або «Абвер» - уродженець Вінниччини, довгий час проживав у Криму. Саме на території Криму він пройшов спеціальну підготовку і 12 квітня в складі групи «Стрілка» прибув на Донеччину для участі у масштабній диверсійній операції. За свідченнями самого «Абвера», деякий час він працював у воєнній контррозвідці СБУ (1996-2002 рр.). 

СБУ з'ясувала, що «Абвер» разом з членами розвідувально-диверсійної групи у складі понад 30 осіб під командуванням Стрєлкова 13 квітня здійснили збройний напад на співробітників СБУ, під час якого загинув один співробітник СБУ і троє були поранені. Також встановлена причетність «Абвера» до викрадення в Донецькій області представників ОБСЄ. 12 травня саме Здрилюк скоїв «збройний переворот» в Горлівці, змістивши мера міста і помінявши його керівництво.

Варто зазначити, що в середині травня донецькі ЗМІ повідомили про конфлікт між Сергієм Здрилюком та Ігорем Безлером (керував захопленням адмінбудівель у Горлівці). Зустріч конкуруючих угруповань відбулася в будівлі СБУ в Донецьку. Попередньо будівля була оточена по периметру озброєними людьми, жителів не пускали навіть у прилеглі будинки, очевидці повідомляли навіть про наявність бронетехніки на вулицях Донецька. «Абвер» і «Бєс», начебто, не поділили контроль над Горлівкою. Однак про наслідки зустрічі нічого не відомо.

За даними СБУ,  Ігор Безлер до 2002 року проходив службу в підрозділах ГРУ ГШ ЗС РФ, закінчив службу в званні підполковник. Після цього був направлений в Україну. У лютому 2014 з Безлером був відновлений ​​зв'язок з боку співробітників ГРУ. Для виконання їхніх вказівок Безлер в лютому поїхав в АР Крим, де брав участь у силових акціях по захопленню військових частин і органів влади. У квітні Безлер за завданням російської військової розвідки у складі диверсійної групи брав участь у захопленні будівлі УСБУ в Донецькій області, а пізніше в захопленні райвідділу МВС України в місті Горлівка.

«У Горлівці Безлер досить відомий. Раніше він очолював ритуальну службу КП «Простір». Потім працював начальником служби безпеки кандидатів у народні депутати України від команди Шахова, зокрема Артура Герасимова, який балотувався на мажоритарному окрузі в Горлівці, але в раду не пройшов ... Після виборів 2012 року Безлер працював у службі безпеки ПрАТ «Горлівський машинобудівник», а саме в команді Ігоря Крижановського, якого обрали депутатом Донецької облради від Партії регіонів. Потім зник, всі говорили, що він у Криму. Сам вовк-одинак​​, родини немає, втрачати нічого», - пише про «Бєса» донецький журналіст і блогер frankensstein.

Міністр оборони ДНР

За даними СБУ за позивним «Стрілок» ховається громадянин РФ, офіцер спецназу ГРУ Генштабу збройних сил Російської Федерації, діючий полковник Ігор Стрєлков (справжнє прізвище Гіркін). За інформацією, озвученою одним з керівників контррозвідки Служби безпеки України Віталієм Найдою, Ігор Стрєлков під час подій в Криму був помічником з силових питань так званого «прем'єр-міністра» Сергія Аксьонова. Встановлено, що на початку березня 2014 Стрєлков прибув на територію АР Крим та координував захоплення російськими військовослужбовцями і представниками спецслужб РФ військових частин ЗС України, місцевих органів влади і управління Автономії, викрадення військовослужбовців, активістів громадських організацій та інших громадян України та іноземців, які на той момент знаходилися в Криму. Крім цього, Стрєлков до останнього часу вербував громадян України для подальшого їх використання в організації та проведенні підривних акцій на території України. Стрєлков давав вказівку громадянам України захопити і утримувати будівлю Харківської облдержадміністрації, військові частини і підрозділи правоохоронних органів з метою заволодіння зброєю в Луганській області.

За свідченнями самого «Стрілка», в якості добровольця він брав участь у бойових діях у Придністров'ї (1992), в Боснії (1992-93), в Чечні (за контрактом, 1995), з 1996 року по березень поточного року проходив службу у Федеральній службі безпеки. З 1999 по 2005 рік майже безперервно служив у Чечні. Був поранений і контужений, має бойові нагороди.

Крім того, Ігор Стрєлков відомий у середовищі військово-історичних реконструкторів Москви, а також автор книги в жанрі «казка».

Прем’єр-міністр ДНР

Олександр Бородай – московський політтехнолог, колишній співробітник газети «Завтра» та телеканалу НТВ, який до «самопроголошення» прем’єр-міністром ДНР консультував  російського олігарха, засновника інвестиційного фонду «Маршал Капітал»  Костянтина Малофєєва. У різний час він також співпрацював з низкою російських ЗМІ, таких як РІА Новини, телеканал НТВ і ОРТ. У РІА Новинах працював військовим кореспондентом, висвітлював бойові дії в Чечні.

Під час анексії Криму Бородай був радником «прем'єра» Сергія Аксьонова. Вперше ім’я Бородая згадується в перехопленій СБУ розмові, де людина з позивним «Стрілок» звітував про знищення групи українських силовиків перед якимсь «Олександром з Москви» (Бородай): «Ми не знаємо, кого ми покришили, але когось дуже серйозного», а «Саша» обіцяв «Стрілку» пряме включення на телеканалі LifeNews. Під час вступної промови на засіданні Верховної ради ДНР Бородай назвав себе особистим другом Стрєлкова-Гіркіна.

Бородая називають головним куратором інформаційної війни, розв'язаної на Україні. І саме він разом зі «Стрілком» на сьогодні є справжнім головуючим в ДНР і провідником між терористами та Москвою. 

Читайте також Путін ставить на шапкових отаманів. Луганщина